Ні­мець­ка роз­від­ка і контр­роз­від­ка за до­ру­чен­ням уря­ду бу­дуть ви­вча­ти, чи Ро­сія впли­ває на гро­мад­ську дум­ку ме­то­да­ми спе­ці­аль­них служб, — по­ві­до­ми­ла га­зе­та «Зюд­дой­че Цай­тунг» (ЗЦ). 
Вис­нов­ків ні­мець­ких служб, як по­ві­дом­ляє ЗЦ, че­кає канц­лер Ан­ге­ла Мер­кель, а дій за­кор­дон­ної роз­від­ки БНД і ци­віль­ної контр­роз­від­ки — Бю­ро за­хис­ту Кон­сти­ту­ції має ко­ор­ди­ну­ва­ти від­по­ві­даль­ний за спе­ці­аль­ні служ­би дер­жав­ний сек­ре­тар у сек­ре­та­рі­аті канц­ле­ра Кла­ус-Ді­тер Фрі­че.

Експерти з питань Росії переконані, що кампанії російських медіа не є поодинокими випадками, а «елементом систематичної дестабілізації Німеччини, яка досі була стабільним каменем у фундаменті західної спільноти».

Дня­ми у Брюс­се­лі лі­де­ри дер­жав — чле­нів Єв­ро­пей­сько­го Со­юзу піс­ля три­ден­них пе­ре­го­во­рів із Ве­ли­кою Бри­та­нією до­сяг­ну­ли ком­про­мі­су що­до умов, на яких бри­тан­ська елі­та го­то­ва по­го­ди­ти­ся на не­ви­хід з Єв­ро­со­юзу. За офі­цій­ни­ми ре­зуль­та­та­ми пе­ре­го­во­рів бу­ло ого­ло­ше­но, що сто­ро­ни до­мо­ви­ли­ся що­до ос­нов­них по­ло­жень, які від­стою­вав бри­тан­ський прем’­єр-мі­ністр Де­від Ке­ме­рон.

Зокрема, лідери країн — членів Євросоюзу погодилися, що Велика Британія не повинна приєднуватися до Монетарного союзу. Але Лондон як один із найбільших світових фінансових центрів залишив за собою право дорадчого голосу у справах Монетарного союзу.

Ого­ло­шу­ючи ре­фе­рен­дум про пе­ре­бу­ван­ня Ве­ли­ко­бри­та­нії в Єв­ро­со­юзі, Де­від Ке­ме­рон ри­зи­кує не тіль­ки роз­па­дом со­юзу Спо­лу­че­но­го Ко­ро­лів­ства з Єв­ро­пей­ським Со­юзом, але й роз­ко­лом у влас­ній пар­тії.

Остаточний зміст порозуміння Лондона і Брюсселя стосовно нових умов членства Великобританії в Європейському Союзі є компромісом і завершує етап складних переговорів. На засіданні британського кабінету ухвалено рішення, що договір Великобританія — Євросоюз є достатньо добрим, щоб Сполучене Королівство залишалось в ЄС. Але це може стати останнім днем єдності кабінету і Консервативної партії.

Зем­лі су­час­ної Са­удів­ської Ара­вії до за­вер­шен­ня Пер­шої сві­то­вої вій­ни вхо­ди­ли до скла­ду Ос­ман­ської ім­пе­рії. Піс­ля 1918 ро­ку Мус­та­фа Ата­тюрк ство­рю­вав су­час­ну світ­ську Ту­реч­чи­ну. На­то­мість са­удів­ські пра­ви­те­лі на улам­ках Ос­ман­ської ім­пе­рії до по­чат­ку 1930-х ро­ків ство­ри­ли Са­удів­ське ко­ро­лів­ство. Справж­нім по­да­рун­ком для са­удів­ців ста­ли ве­ли­чез­ні по­кла­ди наф­ти.

Після Другої світової війни королівство Саудівська Аравія стало найближчим союзником Сполучених Штатів на Близькому Сході. Натомість Туреччина завдяки зусиллям Ататюрка перетворилася на переважно світську ісламську державу й навіть стала членом НАТО. Туреччина мала стати зразком для демократії і вестернізації для решти ісламських держав.