Закон не вирішує проблем захисту ВПО
Як заявив співкоординатор проекту «Без кордонів» ГО «Центр Соціальна Дія» Максим Буткевич, «останні події в Україні дали надію на те, що різні інститути, поміж якими — і інститут притулку, будуть перевернуті з голови на ноги і Україна почне, нарешті, виконувати свої зобов’язання у цій сфері. І хоча ми бачимо, що державні практики щодо шукачів притулку поки що не зазнали системних змін — ми і надалі наполягаємо на необхідності важливих реформ у цій сфері і готові брати у них участь. Громадські ініціативи мають конкретні пропозиції щодо того, як зробити систему надання притулку в Україні інструментом захисту, а не того скандалу, яким вона була дотепер».
В Україні останнім часом відбулися безпрецедентні явища — іноземна інтервенція, окупація, тероризм, АТО. «В першу чергу це не політичні наслідки, а соціальні, які призвели до великої кількості внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та порушень прав людини. Таких громадян України зараз називають вимушеними переселенцями, що підкреслює мотиви їх переміщення — вони вимушені залишати свої домівки, щоб зберегти власне життя та життя близьких, щоб уникнути насилля та політично мотивованого переслідування за свої переконання», — каже голова Центру громадянської просвіти «Альменда» Ольга Скрипник.
За її словами, передовсім недостатньою є нормативно-правова база, яка має бути адаптована до нових, важких реалій.
Ольга, зокрема, твердить, що ухвалений Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є декларативним та не вирішує проблем захисту внутрішньо переміщених осіб. Нині потрібні негайні дії держави щодо створення відповідної законодавчої бази для забезпечення реалізації прав ВПО. Головні їхні проблеми — житло, реєстрація, працевлаштування, захист майна тощо — досі залишаються майже невирішеними.
Водночас і в суто практичній площині українським органам влади і громадянам слід було б готуватися до вирішення дедалі складніших проблем більшої кількості переселенців. Співзасновниця громадської ініціативи «Восток СОС» Юлія Красільникова попереджає: «Кількість переселенців зростає, проте масштаби на даний момент ще не критичні. Варто врахувати, що багато людей поки що не усвідомлюють небезпеки і переміщуються тільки в межах Донбасу в більш спокійні регіони, де поки не ведуться бойові дії. Однак якщо ситуація загостриться і в тих районах, то Україна виявиться не готова зустріти таку кількість переселенців.
На даний момент жодна зі сфер для переселенців зі сходу не врегульована. Що б не намагалися робити люди, в будь-якій сфері їх чекають проблеми і перешкоди. На даному етапі людям, що перебувають у стресовій ситуації, які втратили тимчасово або постійно будинок, держава не в змозі полегшити долю, а тільки створює бюрократичні труднощі».
7348 внутрішньо переміщених осіб
Починаючи з березня 2014 року, коли на Львівщину почали прибувати перші переселенці з Криму, трускавецькі санаторії та пансіонати прийняли понад 200 осіб. На заклик місцевої влади дати тимчасовий прихисток кримчанам, а пізніше — й жителям Донеччини й Луганщини відгукнулися керівники багатьох оздоровниць Трускавця. Нині в цьому курортному місті перебувають переселенці й їх далі продовжують приймати. Причому вони там отримують найкращі умови — не тільки проживання й харчування, а й оздоровчі процедури.
У санаторії «Женева» прийняли шахтарів, які врятувалися з полону сепаратистів,— Олександра Вовка та Олександра Гурова з родиною. В «Бескиді» також розмістили п’ятьох донеччан, які були ув’язнені сепаратистами за допомогу українським військовим. Прихистили переселенців і «Джерело», і «Нафтуся Прикарпаття» та інші. У 2014 році щодня Львівщина приймала по 60–80 осіб, переважно жителів Луганська та Луганської області, де відбувалися військові дії.
Управління соціального захисту Львівської міської ради проводить постійну роботу з тимчасово переміщеними особами. Зокрема, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 № 509 «Про облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції» станом на 04.02.16 управління взяло на облік 7348 осіб (4965 сімей), у тому числі 4195 осіб працездатного віку; 1767 дітей, 222 інваліди, 1164 пенсіонери.
Основними документами, які регулюють роботу з внутрішньо переміщеними особами, є постанова КМУ від 1 жовтня 2014 року № 509 «Про облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції» та постанова КМУ № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг».
Відповідно до постанови КМУ від 1 жовтня 2014 р. № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» станом на 01.01.16 р. за призначенням щомісячної адресної допомоги звернулося 4587 сімей, з яких призначено грошову допомогу 4067 сім’ям. Крім цього, 450 сім’ям призначено інші види соціальних допомог (державна допомога сім’ям із дітьми, державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям тощо) на загальну суму 3974,0 тис. грн.
Вимушені переселенці у Львові відкривають ресторанний, хлібопекарський бізнес, працюють у сфері торгівлі, надають послуги з ремонту взуття, відкривають перукарні. Конкуренцію місцевим бізнесменам вони не становлять, бо їхній відсоток дуже малий.
Активніше започатковують власний бізнес на Львівщині переселенці з Криму, які розуміють перспективи свого тривалого перебування у Західному регіоні. Вихідці з Донецької та Луганської областей сподіваються на швидке закінчення війни на Донбасі і своє повернення додому. Загалом переселенці-бізнесмени, які працюють на Львівщині, вже сплатили 11 мільйонів гривень податків та зборів до бюджетів різних рівнів.
Пілотний проект
Уже з 1 липня цього року у Львівській області стартує пілотний проект із започаткування власного бізнесу для малозабезпечених та внутрішньо переміщених осіб. Кошти на організацію підприємницької діяльності надаватиме Міжнародний банк реконструкції та розвитку. Разом зі Львівщиною експеримент одночасно розпочнеться на Полтавщині та Харківщині.
«Львівська область стане одним із регіонів України, де Міжнародний банк реконструкції та розвитку і служба зайнятості впроваджуватимуть спільний проект із залучення до роботи членів малозабезпечених сімей та внутрішньо переміщених осіб,— зазначив директор Львівського обласного центру зайнятості Василь Барилюк. — Цей експеримент передбачає надання безвідсоткової фінансової допомоги у відкритті бізнесу. Такі кредити виділятимуть одноразово на закупівлю обладнання та матеріалів, необхідних для організації підприємницької діяльності».
За словами директора обласного Центру зайнятості, для учасників пілотного проекту організовуватимуть професійні навчання та безоплатні консультації. Відбір здійснюватиметься серед кращих бізнес-планів за принципом ощадливого використання коштів та економічної обґрунтованості. «Граничний розмір фінансової допомоги та порядок використання і повернення таких коштів ще не встановлені. Невдовзі ми очікуємо відповідного рішення Кабінету Міністрів України», — додав Василь Барилюк. За попередньою інформацією, розмір коштів, котрі виділить Міжнародний банк реконструкції та розвитку на три регіони, становитиме близько 20 мільйонів доларів США. Кінцевий термін реалізації проекту — 31 грудня 2017 р.
«Крим SOS»
У Львові чимало працює громадських організацій, які займаються переселенцями, але громадська ініціатива «Крим SOS» не тільки надає гуманітарну допомогу. Організація допомагає вимушеним переселенцям адаптуватися у львівські реалії життя.
«Ми засновані 27 лютого — у перший день окупації Криму. Нашу організацію започаткували три людини: я та дві мої гарні подруги. Ми побачили, коли ми — люди, які займаються інформацією, написаннями текстів, не розуміємо, що відбувається в Криму, то що говорити про тих людей, які перебувають у Криму чи живуть за межами півострова і намагаються зрозуміти, що там коїться. Тоді ми за півгодини вирішуємо створити в соцмережі сторінку «Крим SOS», придумуємо найпростішу назву, робимо логотип і даємо новини.
Ми одразу домовилися, що даємо новини за трьома критеріями: об’єктивність, швидкість (оперативно інформувати людей про те, що відбувається в Криму) та верифікація (перевірка фактів)», — розповів співзасновник громадської ініціативи «Крим SOS» та кримськотатарського культурного центру «Кримській дім у Львові» Алім Алієв. Волонтери організації були в Києві та у Львові. Вони працювали над повною перевіркою фактів, які відбувалися в Криму. Після того як волонтери перевіряли через різні джерела інформацію, організація її оприлюднювала.
Як пригадує Алім Алієв, 2 березня «Крим SOS» прийняв першого переселенця. Це був відомий кераміст, який переїхав із Криму до Києва. Тоді він прийшов в організацію і повідомив, що готовий працювати як волонтер. Він сів на гарячу лінію і почав приймати дзвінки. Ось так стихійно виникла гаряча лінія. Потім Аліму почали писати друзі зі Львова, адже Львів став чи не першим містом, який приймав переселенців. Тоді виникла ідея почати вести базу даних переселенців і через неї зводити людей, які почали виїжджати з Криму, з тими, хто був готовий їх прийняти.
Траплялося багато цікавих історій. Це був постмайданний період, коли в людей, в тому числі і у волонтерів, виникла симпатія до тих, які виїжджали з домівок і перебували у важкій ситуації. Прості львів’яни писали, що готові віддати дві кімнати з трьох у квартирі переселенцям. Люди віддавали переселенцям дачі на рік чи два. Чимало мешканців були готові брати переселенців із домашніми тваринами. Таким чином волонтери допомагали людям переїжджати на нове місце проживання.
В липні 2014 року «Крим SOS» став виконавчим партнером Управління Верховного Комісара ООН зі справ біженців і розпочав системно працювати з біженцями. Було відкрито три офіси — у Києві, Львові та Херсоні — там, де було на той час багато переселенців із Криму.
«Хоч засновниками нашої організації є кримські татари, але ми допомагаємо не лише їм. Допомагали тим, хто потребував допомоги. Ми не розділяли переселенців з Криму та з Донеччини. До нашого офісу приїжджали біженці практично з одним рюкзаком, бо в них нічого не залишилося. Потребували термінової допомоги в поселенні та гуманітарної допомоги. Ми намагалися надавати, бо отримували гуманітарну допомогу від людей, які приносили в офіс, та від партнерів із Заходу», — розповів Алім Алієв.
Організація «Крим SOS» спеціально не проводить довгострокової гуманітарної допомоги, бо вважає: якщо протягом року вони запрошують людину, яка приїхала в нове місце, отримувати гуманітарну допомогу (памперси, макарони, одяг тощо), то є ймовірність того, що переселенець призвичаїться до цього. Потім він буде казати, що йому винна держава, люди, які живуть навколо нього.
Організація вже стикалася з подібними випадками. До Аліма приходили і казали: «Ви мені винні це і це!» Тоді доводилося пояснювати, що організація допомагає, але вже переселенці самі повинні брати відповідальність за своє життя та переїзд.
Важливим елементом у своїй роботі «Крим SOS» вважає інтеграцію переселенців у нове суспільство, тому багато проектів спрямовано на культурні події. Зокрема, на початку осені організація провела фестиваль переселенців і львів’ян, який мав різні аспекти. Першу річ, яку довелося реалізувати, — це фотовиставку облич переселенців під знаком питання. Було всього 30 фото як переселенців, так і місцевих мешканців. Знімки були перемішані. Дивлячись на них, неможливо було сказати, хто з них — переселенець, а хто — місцевий житель.
Окрім цього, був проведений традиційний фестиваль із майстер-класами, ворк-шопами, виступами гуртів. Основна ідея — показати, що люди, які приїхали до Львова, це не люди, які тільки щось потребують, вимагають, скаржаться, а це люди, які також можуть вкластися в розвиток міста. І це було дуже важливим.
«Ми також пішли говорити з інтелектуалами, звернулися до лідерів думок. Провели панельну дискусію з інтелектуалами. Була присутня відповідна аудиторія. Це була дуже продуктивна розмова протягом двох годин. Люди говорили на тему, що робити. І цей дискурс дуже важливо змінювати. Соціолог Оксана Міхєєва сказала, що давайте не будемо мірятися травмами, давайте будемо краще далі рухатися разом. Раніше ніхто не розумів, хто це — переселенці, а так люди потроху дізнаються про них більше», — розповів Алім Алієв.
Для молоді був проведений перформанс разом із Театром ім. Леся Курбаса. На будинку театру спроектували 3D-відеопроекцію. На балконі закладу актори співали традиційно українську та кримськотатарську пісні. Під час співу театр перетворився на ханський палац. Подивитися на це прийшло півтисячі глядачів.
Таким чином організація вирішила достукатися до різної аудиторії. «Ми це зробили тому, адже побачили, що позаминулого літа, коли відбувся початок окупації Криму, ставлення до переселенців дуже погіршилося. Коли почалися активні бойові дії на сході, у Львові були публічні похорони вояків, полеглих в АТО. Окрім цього, було багато викидів у соцмережі, ЗМІ про погане поводження переселенців тощо. Тому я вважаю, що заходи, які ми проводимо, корисні для всіх. Потрібно знайомити місцеве населення з переселенцями та допомагати їм адаптуватися на новому місці проживання», — підсумував Алім Алієв.
Інна БАРИСОВА
