20 БЕ­РЕЗ­НЯ (7-го ЗА СТА­РИМ СТИ­ЛЕМ) — 1695 РО­КІВ ТО­МУ (321) РИМ­СЬКИЙ ІМПЕ­РА­ТОР КОС­ТЯН­ТИН ВЕ­ЛИ­КИЙ ВИ­ДАВ УКАЗ ПРО СВЯТ­КУ­ВАН­НЯ НЕ­ДІЛЬ­НО­ГО ДНЯ, ЯКИЙ СТАВ ОД­НИМ ІЗ НАЙ­ПО­ШИ­РЕ­НІ­ШИХ ХРИС­ТИ­ЯН­СЬКИХ ЗВИ­ЧА­ЇВ

На­пев­не, ба­га­то чи­та­чів бу­дуть зди­во­ва­ні, діз­нав­шись, що до ІV ст. го­лов­ним днем тиж­ня для хрис­ти­ян бу­ла не не­ді­ля, а су­бо­та. Усе змі­нив указ рим­сько­го ім­пе­ра­то­ра Кос­тян­ти­на Ве­ли­ко­го від 7 бе­рез­ня (20-го за но­вим сти­лем) 321 ро­ку.

Указ був такий: «У високошанований день Cонця (перший день тижня) всі місцеві судді та жителі міст повинні відпочивати, і всі майстерні мають бути закриті!»
У ті далекі часи язичницькі традиції в Давньому Римі були дуже сильні.

Наш спів­роз­мов­ник — на­род­ний ар­тист Ук­раї­ни Во­ло­ди­мир Са­вель­єв, кі­но­ре­жи­сер, сце­на­рист, про­дю­сер, ак­тор. А ще він є на­род­ним ар­тис­том Аб­ха­зії і на­род­ним ар­тис­том Чу­ва­шії. Улюб­лен­цем у них Во­ло­ди­мир Олек­сі­йо­вич став по пра­ву — він ство­рив філь­ми «Бі­лий баш­лик» про ге­ро­їв Аб­ха­зії і кар­ти­ну «Сес­пель» про на­род­но­го чу­ва­сько­го по­ета

У його творчому доробку — науковопопулярні, документальні та ігрові фільми. Серед них такі широковідомі, як «Капітан Фракасс», «Звинувачення», «Пам’ятай» (в рос. прокаті «Изгой»), «Вперед, за скарбами гетьмана!», «Таємниця Чингісхана».
Картини Володимира Савельєва мають численні нагороди на міжнародних кінофестивалях.
За його словами, вільнолюбна Одеса сформувала в ньому антиімперські погляди.

Кіль­ка ро­ків то­му те­ат­раль­на пуб­лі­ка ма­ла змо­гу пе­ре­гля­ну­ти мо­но­спек­такль «Ан­на Ах­ма­то­ва. Са­мот­ність» за учас­тю ар­тист­ки Юлії Сак. А не­що­дав­но у сто­лич­ній Біб­ліо­те­ці іме­ні Ан­ни Ах­ма­то­вої від­бу­ла­ся пре­зен­та­ція філь­му «Ан­на Ах­ма­то­ва — Кас­санд­ра сріб­но­го ві­ку», що є про­дов­жен­ням про­ек­ту, при­свя­че­но­го ви­дат­ній ро­сій­ській пись­мен­ни­ці.

Проте захід виявився значно ширшим за своєю тематикою, ніж презентація самого фільму, і по суті став творчою зустріччю з актрисою Юлією Сак та режисером Ольгою ТичиноюЯновською. Спочатку всі присутні мали змогу ознайомитися з фотоколажем талановитого фотохудожника Олександра Смоліна «Мистецтво безжурне».

Мік­ро­сце­на Ки­їв­ської ака­де­міч­ної май­стер­ні те­ат­раль­но­го мис­тец­тва «Су­зір’я» в остан­ні ро­ки пе­ре­тво­ри­ла­ся на твор­чу ла­бо­ра­то­рію, в якій на­ро­джую­ть­ся екс­пе­ри­мен­таль­ні те­ат­раль­ні про­ек­ти. 
Од­нією з та­ких ро­біт ста­ла по­ста­но­вка мо­ло­до­го ре­жи­се­ра Ар­ту­ра Не­він­ча­но­го «Та­нець Де­лі» за п’єсою су­час­но­го ро­сій­сько­го та поль­сько­го дра­ма­тур­га, ав­то­ра «но­вої дра­ми» Іва­на Ви­ри­па­єва.

«Танець Делі» — це сім новел, що розповідають про танцівницю, яка придумала однойменний танець. У семи коротких історіях показана метафора народження мистецтва з людських страждань.