Окрім вій­ни на Дон­ба­сі, якою пе­ре­ймає­ть­ся все ук­ра­їн­ське су­спіль­ство, пе­ре­важ­на біль­шість гро­ма­дян по­тер­пає ще й від ко­му­наль­них проб­лем. Річ у тім, що якість по­слуг не по­ліп­шу­єть­ся, за­те та­ри­фи на них стрім­ко по­взуть уго­ру. 
Суб­си­дії ря­ту­ють ли­ше най­бід­ні­ші вер­стви на­се­лен­ня, а так зва­ний ко­лиш­ній се­ред­ній клас, який за до­хо­да­ми вже ско­тив­ся до їх­ньо­го рів­ня, по­чи­нає зли­да­рю­ва­ти, адже пла­тить за все спов­на. По­збав­ле­ний будь-яких пільг, знач­ну час­ти­ну за­роб­ле­но­го пус­кає на спла­ту ко­мір­но­го.

Чого тільки варта теплова енергія, яка спустошує кишені незалежно від того, є в будинку лічильник чи немає. Приміром, цієї надзвичайно теплої зими, коли морози стояли днів із десять, у Києві за опалення примудрилися нараховувати суми, що перевищують прожитковий мінімум.

Ви­но­гра­дар­ство і ви­но­роб­ство в Ук­раї­ні зав­жди бу­ли важ­ли­ви­ми ви­да­ми еко­но­міч­ної ді­яль­но­сті, ві­ді­гра­ва­ли сут­тє­ву роль у на­пов­нен­ні дер­жав­но­го та міс­це­вих бю­дже­тів. 
Ма­ючи уні­каль­ні за клі­ма­тич­ни­ми умо­ва­ми те­ри­то­рії, на­ша кра­їна не ма­ла пра­ва не ви­ко­рис­то­ву­ва­ти їх для ви­ро­щу­ван­ня ви­но­гра­ду та ви­роб­ниц­тва вин, адже роз­та­шо­ва­ні во­ни між 30-ю та 50-ю па­ра­ле­ля­ми, у тій же гео­гра­фіч­ній зо­ні, що й ін­ші ви­но­роб­ні дер­жа­ви.

Виноробство і культура споживання вина є візитівкою цивілізованої країни, складовою її позитивного іміджу, свідченням рівня розвитку суспільства. Виноробство є однією з ключових галузей сільського господарства Франції, Іспанії, Італії, Німеччини, Болгарії.

В Ук­раї­ні на­був чин­но­сті за­кон про елек­трон­не де­кла­ру­ван­ня. Пе­ред­ба­чає­ть­ся, що йо­го ре­алі­за­ція зро­бить про­зо­рі­ши­ми зві­ти про до­хо­ди дер­жав­них чи­нов­ни­ків, а це, своєю чер­гою, ут­ри­має ба­га­тьох із них від ско­єн­ня ко­руп­цій­них дій. На ухва­лен­ні цьо­го за­ко­ну на­по­ля­гав Єв­ро­пей­ський Со­юз, і те­пер він має всі під­ста­ви вва­жа­ти, що на­ша дер­жа­ва має до­стат­ні пра­во­ві ме­ха­ніз­ми для по­до­лан­ня цьо­го не­га­тив­но­го яви­ща.
Між тим, ук­ра­їн­ські та між­на­род­ні екс­пер­ти за­сте­рі­га­ють, що ще ра­но ста­ви­ти крап­ку в на­пра­цю­ван­ні ком­плекс­ної ан­ти­ко­руп­цій­ної про­гра­ми. На дум­ку ви­кла­да­ча Між­на­род­но­го ін­сти­ту­ту ме­не­джмен­ту, рад­ни­ка бан­ку «Кре­дит Дніп­ро» з пи­тань кре­ди­ту­ван­ня сіль­сько­го гос­по­дар­ства, екс-ке­рів­ни­ка низ­ки про­ек­тів Сві­то­во­го бан­ку та Єв­ро­со­юзу в Ук­раї­ні Га­рі Ро­ше, ли­ше од­нієї пра­во­вої ре­фор­ми за­ма­ло — сер­йоз­них змін по­тре­бу­ють та­кож ін­ші ас­пек­ти функ­ціо­ну­ван­ня гро­ма­дян­сько­го су­спіль­ства. Ми зу­стрі­ли­ся, щоб по­го­во­ри­ти про йо­го про­по­зи­ції.

Же­нев­ські пе­ре­го­во­ри що­до при­пи­нен­ня вій­ни у Си­рії остан­нім ча­сом ві­ді­йшли на дру­гий план в ін­фор­ма­цій­но­му по­ряд­ку ден­но­му. Три­ває об­го­во­рен­ня те­ро­рис­тич­них атак, які ре­гу­ляр­но від­бу­ваю­ть­ся в Ту­реч­чи­ні та Єв­ро­пі. Мо­ти­ви те­ро­рис­тич­них атак у цих ви­пад­ках є різ­ни­ми.

У Туреччині ситуація дестабілізується внаслідок максимального загострення відносин між владою і «турецькими» курдами. Безпосереднім приводом до цього став сирійський комплекс проблем. До весни 2011 року здавалося, що Реджеп Ердоган узяв курс на врегулювання протиріч із курдами. Під тиском Європейського Союзу турецька влада тоді погодилася на надання «своїм» курдам культурнотериторіальної автономії.