Дніп­ро­пет­ров­ський «Дніп­ро» не зміг від­зна­чи­ти­ся у во­ро­тах дан­сько­го «Ко­пен­га­ге­на» в пер­шо­му мат­чі тре­тьо­го ква­лі­фі­ка­цій­но­го ра­ун­ду фут­боль­ної Лі­ги чем­піо­нів. Гля­да­чі на ки­їв­сько­му НСК «Олім­пій­ський» так і не до­че­ка­ли­ся жод­но­го за­би­то­го м’яча — 0:0.

Дніпропетровці не в рідному місті провели свій перший після перерви довжиною у більш як чверть століття поєдинок у головному клубному турнірі континенту (за цей час Кубок європейських чемпіонів став Лігою чемпіонів УЄФА, значно змінивши формат). Так само, щоправда, було і за часів Радянського Союзу — через закритий статус Дніпропетровська з його «Південмашем» та іншими оборонними підприємствами своїх суперників з Європи «Дніпро» приймав у Кривому Розі на стадіоні «Металург». Нині «Дніпру» заважає зіграти вдома терористична загроза...

При­во­дом для об­го­во­рен­ня цієї те­ми по­слу­жи­ла трав­ма уруг­вай­сько­го грав­ця Аль­ва­ро Пе­рей­ри на не­дав­ньо­му чем­піо­на­ті сві­ту з фут­бо­лу в Бра­зи­лії. То­ді у гру­по­во­му мат­чі про­ти Анг­лії він по­вер­нув­ся на по­ле піс­ля знеп­ри­том­лен­ня від уда­ру в го­ло­ву. Усі ба­чи­ли, що гра­вець був дійс­но не в со­бі, ви­ник­ло на­віть по­бо­юван­ня, що йо­му зна­до­бить­ся тер­мі­но­ва гос­пі­та­лі­за­ція, але Пе­рей­ра осо­бис­то на­по­ліг на то­му, щоб про­дов­жи­ти гру, іг­но­ру­ючи по­ра­ди лі­ка­ря коман­ди.
Фа­хів­ці-не­вро­ло­ги на­по­ля­га­ють на то­му, що рі­шен­ня у по­діб­них ви­пад­ках не має за­ли­ша­ти­ся за са­мим грав­цем і на­віть не за ко­манд­ним ме­ди­ком і про­по­ну­ють за­про­ва­ди­ти ін­сти­тут не­за­леж­них ме­дич­них екс­пер­тів, щоб ко­жен ви­па­док роз­гля­дав­ся ін­ди­ві­ду­аль­но та не­за­леж­но. Утім, по­ки фут­боль­ні чи­нов­ни­ки ви­вча­ють цю проб­ле­му, ми ви­рі­ши­ли об­го­во­ри­ти те­му, ці­ка­ву, між ін­шим, не тіль­ки спортс­ме­нам, а й ши­ро­ко­му за­га­лу трав­мо­ва­них гро­ма­дян, із спе­ціа­ліс­том у га­лу­зі не­вро­ло­гії кан­ди­да­том ме­дич­них на­ук, до­цен­том На­та­лією Тур­чи­ною.

Хто у го­ри, а хто у до­ли
— Тернопілля спочатку дивує, а потім зачаровує, — каже Олена Зеленко, віце-президент Асоціації журналістів «Туристичний прес-клуб України». — Коли тільки-но почуєш від місцевих дослідників, що в їхньому регіоні налічується майже півтисячі старовинних замків, фортець, монастирів, оборонних храмів, то усвідомлюєш, що навіть затятим любителям старожитностей місяця не вистачить, аби їх хоча б оглянути.
Край знаменитий і відомий усьому християнському світу Успенською Почаївською лаврою, Зарваницьким Марійським духовним центром, Язловецьким монастирем зібрання сестер-непорочниць. Там у будь-яку пору року і погоду тисячі пілігримів з усіх-усюд.
На дива багаті й гори, назва яких дуже солодка — Медобори. Вони значно розтяглися вздовж області, тому зручні для туристичних походів, відпочинку. Спитайте будь-кого із школярів — і вони вам розкажуть про гірську геологічну, ботанічну, пташину дивовижу, де росте та коли розцвітає квітка-легенда — неопалима купина (ясенець білий).

Наш спів­роз­мов­ник — Ми­ро­слав Во­ло­ди­ми­ро­вич По­по­вич, уче­ний-фі­ло­соф і гро­мад­ський ді­яч, ака­де­мік На­ціо­наль­ної ака­де­мії на­ук Ук­раї­ни, за­слу­же­ний ді­яч на­уки і тех­ні­ки Ук­раї­ни, ла­уре­ат На­ціо­наль­ної пре­мії Ук­раї­ни іме­ні Та­ра­са Шев­чен­ка, док­тор фі­ло­соф­ських на­ук, про­фе­сор, пе­да­гог, фа­хі­вець у га­лу­зі куль­ту­ро­ло­гії, ло­гі­ки та ме­то­до­ло­гії на­уки, іс­то­рії ук­ра­їн­ської куль­ту­ри, ди­рек­тор Ін­сти­ту­ту фі­ло­со­фії іме­ні Г. С. Ско­во­ро­ди НАН Ук­раї­ни, за­від­увач від­ді­лу ло­гі­ки та ме­то­до­ло­гії на­уки Ін­сти­ту­ту фі­ло­со­фії.

Автор понад 100 наукових праць, присвячених проблемам логіки, методології та філософії науки, філософії й історії культури. Великий суспільний резонанс мала фундаментальна праця Мирослава Поповича «Нариси історії української культури» (1999), яка витримала два видання. У 2001 році вона була удостоєна Національної премії України імені Тараса Шевченка. У книзі зображено процес розвитку української культури від найдавніших часів до сьогодення на тлі індоєвропейської та слов’янської міфологій.