Єди­ною так­ти­кою Єв­ро­со­юзу що­до се­па­ра­тис­тів є за­мов­чу­ван­ня проб­ле­ми і за­ли­шен­ня окре­мих кра­їн один на один із ни­ми. По­ки праг­нен­ня груп і ре­гіо­нів не пе­ре­ти­на­ють пев­ної ме­жі, цієї так­ти­ки до­стат­ньо. Але що бу­де у ви­пад­ку ес­ка­ла­ції ви­мог, як це від­бу­ває­ть­ся в Ук­раї­ні?

Вимоги російської меншини в Україні мають дати багато інформації до роздумів європейським елітам, які в ім’я багатокультурності без жодних стримувань приймають, як це визначив відомий польський європарламентар Яцек Саріуш-Вольський, «нужду з усього світу», вірячи, що протягом короткого часу іммігранти стануть освіченими громадянами, для яких такі поняття, як кровні зв’язки, народ, етнічна спільнота і релігія, втратять своє первинне значення.
Космополітична концепція, яка передбачає, що державно-інституційний підхід візьме верх над етнічно-релігійним, не враховує факту, що новоприбулі в Європу чужоземці (часто з екзотичних регіонів світу) перебувають на іншому етапі розвитку і привозять із собою зовсім інші політичні традиції. Для них перебування у громадянському середовищі, яке ґрунтується на цінностях (без історії, власної ідентичності і звернення до спадку предків), пропонованих європейськими елітами, неможливе.

Ми­ну­ло­го тиж­ня но­вий склад Єв­ро­пей­сько­го пар­ла­мен­ту про­вів ор­га­ні­за­цій­ні за­сі­дан­ня. Клю­чо­ви­ми від­по­від­но до нор­ма­тив­них до­го­во­рів Єв­ро­со­юзу ста­ли кад­ро­ві пи­тан­ня. Не­зва­жа­ючи на ка­те­го­рич­ну не­га­тив­ну по­зи­цію Ве­ли­кої Бри­та­нії, Ні­меч­чи­на до­мо­гла­ся об­ран­ня на по­са­ду го­ло­ви Єв­ро­пей­ської ко­мі­сії ві­до­мо­го люк­сем­бур­зько­го по­лі­ти­ка Жан-Кло­да Юн­ке­ра. Він має га­ран­ту­ва­ти спад­ко­вість по­лі­тич­но­го кур­су, який за­ра­ди по­ря­тун­ку зо­ни єв­ро здій­сню­ва­ла Єв­ро­пей­ська ко­мі­сія на чо­лі з Жо­зе Ма­ну­елем Бар­ро­зу.

Саме остання й виконуватиме обов’язки до листопада, коли буде сформований новий персональний склад Єврокомісії. Головним у цьому сенсі має стати вересневий саміт Євросоюзу, на якому також повинні ухвалити рішення про обрання нового президента Європейської Ради замість бельгійця Германа ван Ромпея та нового високого представника Європейського Союзу з питань зовнішньої політики і безпеки замість баронеси Кетрін Ештон. Поки що стосовно кандидатур їхніх наступників тривають політичні консультації.

За­ги­бель ма­лай­зій­сько­го па­са­жир­сько­го лі­та­ка тяг­не за со­бою важ­кий тра­гіч­ний шлейф. За сво­їми ре­зуль­та­та­ми для Ук­раї­ни ця по­дія мо­же ма­ти на­слід­ки, ана­ло­гіч­ні до тих, яких тер­ак­ти 11 ве­рес­ня 2001 ро­ку ма­ли для Спо­лу­че­них Шта­тів Аме­ри­ки і, зреш­тою, для усь­ого сві­ту. Ра­ціо­наль­ний під­хід до ана­лі­зу цієї тра­ге­дії ви­ма­гає по­шу­ку від­по­ві­дей на клю­чо­ві пи­тан­ня: ко­му це бу­ло ви­гід­но і як це ста­ло мож­ли­во тех­ніч­но?

Залучені до конфлікту сторони ще до будь-якого розслідування цілком очікувано призначили одна одну відповідальною за те, що сталося. Ці звинувачення супроводжуються вже звичною інтенсивною інформаційною війною, за туманом якої все важче встановлювати об’єктивні факти та відокремлювати їх від суб’єктивних тлумачень.
Отже, розвиток подій антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях впродовж декількох тижнів до авіакатастрофи відбувся на користь української армії. Тому цілком логічним є припущення щодо необхідності для прихильників сумнозвісних ДНР і ЛНР діяти асиметрично, аби змінити негативний для них перебіг бойових дій. У цьому, безперечно, були зацікавлені й російські союзники цих терористичних утворень.

До­лю все­світ­ньо ві­до­мо­го Со­ро­чин­сько­го яр­мар­ку, який 2014-го пла­ну­ють про­вес­ти з 18-го по 24 серп­ня, вже не­од­но­ра­зо­во остан­ні­ми дня­ми об­го­во­рю­ва­ли в Пол­тав­ській обл­держ­ад­мі­ніс­тра­ції. Си­ту­ація до­сить су­пе­ре­чли­ва, бо оста­точ­но чи­нов­ни­ки так і не ви­рі­ши­ли — чи ви­ру­ва­ти­ме ус­лав­ле­ний Ми­ко­лою Го­го­лем яр­ма­рок цьо­го­річ на Пол­тав­щи­ні. І це при то­му, що до від­крит­тя ве­ли­ко­го фольк­лор­но-роз­ва­жаль­но­го за­хо­ду за­ли­ши­ло­ся не­ба­га­то ча­су, а за­яв­ки на участь в яр­мар­ку вже по­да­ли по­над пів­ти­ся­чі ко­мер­сан­тів, у то­му чис­лі з-за меж Пол­тав­щи­ни.

Наріжним каменем навколо цьогорічного Сорочинського ярмарку стала ситуація в країні та протест деяких громадських організацій Полтавщини, котрі вважають: недоцільно проводити торжище за умов, коли на сході країни тривають бойові дії і там щодня гинуть люди. Чи до веселощів тут?
Крім того, наголошують громадські активісти, які буквально по крихтах збирають пожертви на гуманітарну допомогу учасникам АТО, підготовка та проведення торжища потребує виділення з обласного бюджету 4,5 млн грн на організаційні заходи. Зокрема, на проведення санітарного контролю продуктів, якими в спекотну погоду традиційно торгують підприємці на ярмарку. Чи зайві нині ці гроші для Полтавщині, де на більш важливі речі (програму територіальної оборони) депутати облради ледь спромоглися виділити п’ять млн грн?