Презентація, про яку йдеться, по суті, вийшла подвійною: ми отримали нагоду ознайомитися як з особливостями нового літака, так і з новим керівником колективу, де зараз створюється Ан-132 та інші машини з фірмовою маркою «Ан».
Принагідно пояснимо читачам «ДУ», що у червні 2015 року уряд ухвалив рішення про розділення подвійної посади очільника ДП «Антонов» (президента — генерального конструктора) на дві окремі. Як ми зрозуміли, до функцій новопризначеного в. о. президента державного підприємства відійшли керівні адміністративно-управлінські й організаційні (за сучасною термінологією — менеджмент). А до сфери обов’язків генерального конструктора (вже без першої частини колишньої подвійної назви посади) академіка НАНУ Дмитра Ківи нині належать конструкторські роботи, спрямовані на створення нових літаків та модернізацію існуючих типів, та пов’язані з цим наукові дослідження.
На одному з пленарних засідань Верховної Ради, враховуючи призначення М. Гвоздьова керівником ДП «Антонов», було задоволено подану Михайлом Олексійовичем заяву про дострокове припинення його повноважень народного депутата України (він у парламентському Комітеті з питань національної безпеки і оборони очолював підкомітет із питань оборонно-промислового комплексу та військово-технічного співробітництва).
Ті кілька місяців, що минули від призначення Михайла Гвоздьова на посаду керівника «Антонова», були, мабуть, непростими для нього, адже раніше він за профілем своєї менеджерської діяльності (генеральним директором різних компаній) був досить далекий від сфери авіабудування. Тож йому довелося повсякденні організаційні, управлінські та інші турботи очільника такого великого підприємства, як «Антонов», поєднувати з адаптацією до нової для себе галузі, опановувати її специфіку й налагоджувати співпрацю з колективом творців авіаційної техніки.
«Антонов» у реаліях системи «Укроборонпрому»
У згаданому презентаційному заході взяв участь і генеральний директор державного концерну «Укроборонпром» Роман Романов. А пояснювалося це тим, що кілька місяців тому уряд України перевів ДП «Антонов» (як, до речі, ще два заводи цієї галузі — Харківське державне авіаційне виробниче підприємство і ДП «Завод 410 цивільної авіації», що в Києві) із системи, підпорядкованої Міністерству економіки і торгівлі, до складу ДК «Укроборонпром».
Свого часу, 13 червня 2015-го, у прес-релізі про відвідання «Антонова» Президентом України Петром Порошенком зазначалося, зокрема, про сподівання, які Глава держави висловив стосовно того, що об’єднання державного підприємства «Антонов», яке уособлює сучасні технології і великий літакобудівний потенціал, з можливостями державного концерну «Укроборонпром» дасть свою синергію — і це стане потужним поштовхом до розвитку вітчизняного авіабудування.
...Спілкування гендиректора ДК «Укроборонпром» і керівника ДП «Антонов» із пресою розпочалося в цеху остаточного складання № 10, де містилася низка різноманітних літаків, споруджуваних на підприємстві для замовників із різних країн. Там Роман Романов і Михайло Гвоздьов, відповідаючи на запитання журналістів, серед яких був і кореспондент «Демократичної України», дали оцінку нинішньому стану справ у вітчизняному авіабудуванні (й насамперед — у ДП «Антонов») та торкнулися наявних проблем і перспектив розвитку галузі.
Зокрема, Михайло Гвоздьов вважає введення «Антонова» до складу «Укроборонпрому» значним фактором державної підтримки підприємства, що дозволить якомога ефективніше реалізовувати програму імпортозаміщення в реалізації сучасних авіабудівних проектів і максимально локалізувати виробництво літаків в Україні в кооперації з вітчизняними підприємствами-партнерами, а також сприятиме розширенню міжнародного співробітництва і просуванню продукції «Антонова» на Світовий ринок.
Зрозуміло, що головна складова багатогранної діяльності державного концерну «Укроборонпром» полягає в організації виробництва на підпорядкованих підприємствах різноманітної зброї і військової техніки. З огляду на таке, кореспондент «ДУ» поцікавився у генерального директора цього державного концерну: чи те, що «Антонов» підпорядкували «Укроборонпрому», не призведе до зменшення уваги щодо створення і серійного виробництва пасажирських лайнерів та інших літаків цивільного призначення?
Відповідаючи на запитання, Роман Романов зауважив, що зменшення уваги до цивільної літакобудівної продукції «Антонова» не буде. До того ж, як додав Роман Анатолійович, підпорядковані «Укроборонпрому» деякі державні компанії, які займаються експортно-імпортною діяльністю, активно допомагають у пошуку потенційних замовників на різні типи «антоновських» літаків.
Гендиректор «Укроборонпрому» назвав загальну цифру — 43, пояснивши, що набирається саме така кількість літаків, які ті чи інші експлуатанти авіаційної техніки з різних країн були б зацікавлені замовити у «Антонова».
Звісно, це, повторюю, поки що — потенційні наміри щодо замовлень, і треба буде ще добре попрацювати, щоб вони перетворилися на реальні контракти.
Але й такі конкретні контракти також є. Слідом за підписаними у травні 2015-го угодами із замовниками з Азербайджану та Китаю — щодо поставок туди транспортних Ан-178 (про що раніше повідомлялося в нашій газеті), нещодавно було укладено контракт на спорудження й поставку до Іраку чотирьох «антоновських» літаків — одного пасажирського Ан-158 і трьох транспортних Ан-178.
Щодо запитань журналістів про нинішні можливості авіабудівної галузі України стосовно спорудження літаків, Роман Романов охарактеризував виробничі потужності ДП «Антонов» у 12 машин на рік і стільки ж (12 на рік) — потенціал Харківського державного авіаційного виробничого підприємства.
А щоб надалі кількісно розширювати обсяги продукції вітчизняних літакобудівних заводів (це, зрозуміло, є одним з основних завдань), треба переоснащувати виробництво різноманітним сучасним обладнанням, що потребуватиме чималих асигнувань. Зокрема, першочергові потреби у фінансуванні для закупівлі обладнання на технічне переоснащення виробництва у ДП «Антонов», як було зазначено Михайлом Гвоздьовим, оцінюються в сумі, еквівалентній 27 мільйонам євро.
Оскільки зрозуміло, що через нинішню складну економічну ситуацію в Україні та деякі інші причини держбюджетне фінансування не може задовольнити нагальні потреби творців вітчизняної авіаційної техніки, керівник ДП «Антонов» одним з актуальних завдань вважає пошук інвесторів.
Що ж до державного замовлення на 2016 рік (про пріоритетність чого говорив Президент України Петро Порошенко під час свого згадуваного вже червневого відвідання ДП «Антонов»), то такого державного замовлення у цього підприємства поки що немає. Але, як зазначив Михайло Гвоздьов, ведуться переговори з Міністерством оборони України та деякими іншими відомствами — і керівництво «Антонова» сподівається на позитивні результати подібних перемовин.
Складання первістка Ан-132 почали з Ф-1
У ДП «Антонов» у цеху № 3 у стапелі (так авіабудівники називають спеціальні риштування певної конфігурації, в яких відбуваються процеси складання літака) нам продемонстрували «зародок» першого Ан-132 — носову частину його фюзеляжу (за виробничим скороченням вона має індекс Ф-1), де група робітників вела монтажні роботи.
Біля стапеля директор програми з Ан-132 Олександр Хохлов ознайомив нас з основними характеристиками майбутнього літака.
— Легкий багатоцільовий транспортний Ан-132, початок складання якого ви тут спостерігаєте, — сказав Олександр Дмитрович, — це перша дослідна машина — так званий літак-демонстратор, створюваний у нас для замовників із Саудівської Аравії — відповідно до контракту, укладеного влітку нинішнього року між ДП «Антонов» і саудівською Таqnia Aeronautiсs, яка є дочірньою компанією Науково-технологічного центру імені короля Абдулазіза (його абревіатура КАСST означає англомовну назву King Abdulaziz City for Science and Technology).
Льотно-технічні та інші параметри нової машини її конструктори передбачили такими: вантажопідйомність літака (або ж, висловлюючись мовою авіаційних фахівців, його максимальне платне навантаження) становитиме 0,2 тонни; максимальна крейсерська швидкість — 550 кілометрів на годину; максимальна висота польоту — 9000 метрів; максимальна злітна вага машини — 28500 кг; дальність польоту з максимальним платним навантаженням (і 45-хвилинним паливним запасом) — 1400 кілометрів.
Ан-132 можна буде експлуатувати в широкому діапазоні температур повітря у місцях розташування аеродромів — від спеки у +50° Цельсія (що є особливо актуальним з огляду на природну специфіку Саудівської Аравії) до сильних морозів у —50°С (що стане в пригоді при роботі таких літаків у холодних регіонах планети).
Ресурс Ан-132 розрахований на 40 тисяч льотних годин, або ж 25 тисяч польотів, а термін тривалості експлуатації такого літака передбачається у 40 років.
— Новий літак Ан-132, — веде далі Хохлов, — це глибока модифікація добре відомого транспортного Ан-32, чимало яких протягом багатьох років і досі експлуатується в різних країнах. Від свого попередника — «тридцять другого» — Ан-132 успадкував носову і хвостову частини фюзеляжу (Ф-1 і Ф-3), крило та вантажний люк із рампою, призначеною для завантаження і розвантаження на землі людей, легкої техніки та інших цивільних чи військових вантажів, які перевозитимуть всередині літака, або ж для їх повітряного парашутного десантування.
У Ан-132 передбачено і багато сучасних новинок. Зокрема, «сто тридцять другий» буде оснащено двома потужними турбоґвинтовими двигунами РWA-150А виробництва канадської компанії Рratt & Whitney Canada. Виготовлені з композитних матеріалів шестилопатеві ґвинти R408 вироблятиме фірма DountyPropellers з Великобританії. Літак Ан-132 матиме також комплекс сучасної бортової авіоніки від компанії Ноneywell зі США, системи життєзабезпечення виробництва німецької компанії Liebherr та ще чимало агрегатів, апаратури й інших комплектуючих від різних відомих західних фірм — General Electric, Hamilton Sundstrand тощо.
Крім уже перелічених відмінностей від Ан-32, на Ан-132 будуть встановлені ще й нова сучасна система керування, нові мотогондоли (в них установлюються маршові двигуни), допоміжна силова установка, а також обладнання для здійснення завантажувальних і розвантажувальних робіт у вантажній кабіні (її об’єм становитиме 53 м3, а площа підлоги — 32,3 м2).
Збільшаться й розміри засклення пілотної кабіни, завдяки чому льотчики матимуть кращий навколишній огляд (так звана «скляна кабіна»). Планер «сто тридцять другого» буде на 768 мм довшим від планера літака Ан-32 — за рахунок відповідної вставки у середній частині (Ф-2) фюзеляжу. А в центральній частині крила розмістять додатковий паливний бак. Усе це — далеко не повний перелік новацій, які намічено втілити в Ан-132.
І керівник ДП «Антонов» Михайло Гвоздьов, і директор програми з Ан-132 Олександр Хохлов під час презентації майбутньої нової машини особливо наголошували на тому, що вона стане першою серед літаків із маркою «Ан», яка — із цілком зрозумілих причин — узагалі не матиме комплектуючих російського виробництва, котрі в попередні роки (десятиліття) становили чималу частку (десь близько 50%) у різних літаках «Антонова».
Частина комплектуючих до Ан-132 (приблизно 40%) надходитиме — відповідно до реалізації програми імпортозаміщення — від вітчизняних виробників (підприємств авіабудівної та суміжних галузей України з Харкова, Дніпропетровська, Одеси та деяких інших міст). Другу ж частину комплектуючих до «сто тридцять другого» (близько 60%) — певні конструкційні матеріали, системи, агрегати тощо — намічено закуповувати у різних західних компаній.
Від уже завершеного ескізного проекту Ан-132 конструктори ДП «Антонов» перейшли до робочого проектування, під час якого створюється технічна документація на комплекс нового літака та його різні складові.
Михайло Гвоздьов повідомив, що складання літака-демонстратора Ан-132 намічено завершити у третьому кварталі наступного, 2016 року. І згодом, після певного етапу наземних і льотних випробувань в Україні, які виконають пілоти та інші фахівці «Антонова», нову машину презентуватимуть у Саудівській Аравії.
— Наші саудівські партнери, — зазначив керівник ДП «Антонов», — хочуть, щоб була здійснена серія демонстраційних польотів першого Ан-132 у різноманітних клімато-географічних умовах, аби зацікавити новою машиною її потенційних замовників із різних країн. Мається на увазі, що за результатами такої промоушен-акції українська і саудівська сторони домовляться щодо продовження цієї програми і підписання нового контракту — вже на серійне виробництво таких літаків, складання яких — на принципах виробничої кооперації — здійснюватиметься на новому авіазаводі, спорудити який у себе вирішила Саудівська Аравія за участю у цій справі українських та інших партнерів.
Кількість «сто тридцять других», які вироблятиме авіабудівне підприємство у Саудівській Аравії, залежатиме, з одного боку, від оцінки ринкового попиту на такі літаки, а з іншого — від можливостей майбутнього саудівського заводу та його партнерів. Поки що від українських фахівців авіабудування доводилося чути попередню оцінку такої кількості у 80–100 літаків Ан-132. Хоча, звісно, про конкретну кількість їх виробництва поки що — до укладання контракту — говорити зарано.
Для оборони і безпеки України
На початку нашого огляду було згадано проведену в Києві ХІІ Міжнародну спеціалізовану виставку «Зброя та безпека», на якій один з її учасників — ДП «Антонов» — показав розробки авіаційної техніки, спрямованої на сприяння зміцненню обороноздатності нашої держави та її безпеки. Зрозуміло, цей напрям діяльності має особливе значення у нинішній складній військово-політичній ситуації, в якій опинилася наша країна через анексію Росією українського Криму та її агресивні дії на українському Донбасі, що тривають і досі.
В експозиції «Антонова» на виставці можна було побачити — у моделях літаків — низку перспективних конструкторських проектів. З ними ознайомилися секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов, який відвідав виставку «Зброя та безпека» у день її відкриття, керівники і провідні фахівці різних вітчизняних підприємств і зарубіжних компаній — нинішніх і потенційних партнерів «Антонова», а також високі посадовці й фахівці з Міністерства оборони України та інших силових структур держави і перш за все — командування військової авіації.
Про розробки оборонно-безпекової спрямованості кореспондент «Демократичної України» поцікавився на виставці у керівника ДП «Антонов» Михайла Гвоздьова. Відповідаючи на запитання, він назвав кілька варіантів такої авіаційної техніки, які пропонує підприємство: це військово-транспортний Ан-178 (дослідний зразок якого вже літає), проекти патрульного і санітарного літаків (на базі Ан-148) та деякі інші.
Зокрема, Ан-148-300МП являтиме собою перспективний авіаційний комплекс для морського патрулювання, виявлення порушників та протидії їм, розвідки електромагнітних випромінювань і засобів зв’язку, доставки військового спорядження, пошуку і рятування на морі тощо.
А для швидкого реагування на різні надзвичайні ситуації призначається такий варіант, як конвертований евакуаційно-медичний літак Ан-148-100ЕМ. У його салоні передбачено можливість встановлення від двох до шести медичних модулів, що має забезпечити надання термінової повноцінної лікарської допомоги транспортованим пораненим уже під час польоту.
Пропонується також і варіант Ан-148-100ЕА — як штабний літак.
А щодо виконання повсякденних завдань для потреб Збройних Сил України та інших силових структур нашої держави, то у ДП «Антонов» зроблено чимало для відновлення та продовження ресурсу (термінів експлуатації) низки літаків — Ан-24, Ан-26 та Ан-30, які використовуються в різних відомствах.
Розпочато і реалізацію програми поетапної модернізації двох типів літаків — Ан-26 (транспортних) і Ан-30 (призначених для аерофотозйомки). Передбачається встановлення на такі літаки систем їх захисту від ракет, оснащених інфрачервоними головками самонаведення, оновлення бортового радіоелектронного обладнання тощо — вже розроблено необхідну для цього конструкторську документацію. До речі, у виставковому буклеті «Антонова» зазначено, що певні роботи оборонної тематики виконуються фахівцями підприємства на основі контрактів з оплатою за мінімальною вартістю або ж і зовсім безплатно.
Ознайомили «антоновці» на згаданій виставці і з тими своїми пропозиціями Міністерству оборони України, які стосуються можливостей створення для потреб наших Збройних Сил безпілотних авіаційних комплексів (БПАК). На одному зі стендів у експозиції «Антонова» відвідувачі змогли дізнатися про деякі техніко-тактичні параметри розроблюваного БПАК: радіус дії цього безпілотника — до 80 кілометрів, а висота його польоту — до 5000 метрів.
Для реалізації таких проектів за «безпілотною» тематикою «Антонов» зацікавлений у налагодженні ділових контактів із потенційними вітчизняними і зарубіжними партнерами. Зокрема, під час міжнародної виставки «Зброя та безпека» кореспондент «Демократичної України» був присутній при підписанні меморандуму про взаєморозуміння між ДП «Антонов» і польською компанією WB Electronics S. A., яка є системним інтегратором і постачальником захисної електроніки та комунікаційного обладнання — й, зокрема, цифрових систем зв’язку для невеликих безпілотних літальних апаратів Fly Eye.
Цим документом, який 22 вересня своїми підписами скріпили керівник ДП «Антонов» Михайло Гвоздьов та Войцех Шумінський — віце-президент і генеральний конструктор компанії Flytronic (яка входить до складу групи WB Electronics), сторони підтвердили обопільну зацікавленість у співробітництві, спрямованому на застосування технологій і обладнання, створених польською компанією, в безпілотному авіаційному комплексі, котрий розроблятимуть фахівці державного підприємства «Антонов».
Вадим ФЕЛЬДМАН
