До Європи протягли й нову електромережу потужністю у 850 мегават, аби продавати туди електроенергію. В України був також величезний потенціал із проектування атомних станцій, зокрема у Інституту теплоенергетики. До того ж наші підприємства виготовляли 70% устаткування для АЕС. Успішно працювали в Україні й нафтопереробні підприємства. Вони переробляли стільки чорного золота, що його повністю вистачало для нашої економіки.
РЕАЛІЇ
Нині вітчизняний енергетичний комплекс у скрутному становищі. Через російську агресію втрачено контроль над вугільними шахтами, які перебувають на території, контрольованій терористами. Була зруйнована попередня модель енергопостачання. Антрацитове вугілля стало дефіцитом, його доводиться за недешево купувати за кордоном. Теплоелектроцентралі простоюють, у містах і селах згадали про віялові відключення від електрики.
Дефіцит маневруючих потужностей пов’язаний і з тим, що два роки ТЕС і ТЕЦ не працювали за проектною потужністю. Тож врятувати ситуацію можуть атомні станції. На українських АЕС працюють п’ятнадцять енергоблоків, з них тринадцять — з реакторною установкою типу ВВЕР-1000, два — ВВЕР-440 (водо-водяний енергетичний реактор).
Україна посідає восьме місце у світі, п’яте в Європі за сумарною потужністю ядерних енергоблоків — 13,8 ГВт. В країні діють чотири атомні електростанції — Рівненська, Хмельницька, Південно-Українська, Запорізька. Вони у 2013 році виробляли 40% усієї електроенергії України. У серпні минулого року (найбільш кризовий період) були зняті диспетчерські обмеження на виробництво електроенергії на АЕС і її частка підвищилася до 55%, а у вересні досягла майже 60%.
В окремі періоди виробництво електроенергії на АЕС піднімалося до 65%, за підсумками п’яти місяців цього року частка ядерної електроенергії в середньому становила 53%. У Міненергетики сподіваються, що найближчим часом удасться додатково збільшити баланс виробництва на 2 млрд кіловат/годин. Це дозволить безпечніше пройти наступний опалювальний сезон.
На жаль, стійке функціонування ядерної енергетики відбувається в умовах наростання неплатежів за відпущену електроенергію. Так, лише за п’ять місяців 2015 року заборгованість держпідприємства «Енергоринок» перед атомниками дорівнювала 3,460 млрд грн, а з урахуванням боргів попереднього періоду сягнула 9,752 млрд грн. При цьому в останні роки важливим напрямком діяльності для оператора АЕС, яким є державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», створена у жовтні 1996 року, є продовження терміну експлуатації діючих АЕС понад проектні строки.
У травні минулого року закінчився термін експлуатації енергоблока № 1 Південно-Української АЕС, цьогоріч спливає тридцятирічний термін дії енергоблока № 1 Запорізької атомної, а в січні 2016-го — № 2 ЗАЕС. Роботи з продовження терміну експлуатації з одночасною модернізацією та підвищенням безпеки енергоблоків вимагають значних фінансових ресурсів.
Продовження роботи атомних енергоблоків — загальносвітова практика. Це в десятки разів дешевше, аніж споруджувати нові блоки. До того ж в Україні складна економічна ситуація, тому є сенс пролонгувати дію відпрацьованих установок, звертаючи особливу увагу на безпеку їх роботи. За цим прискіпливо стежить Держінспекція ядерного регулювання. Україна вже має позитивний досвід — три атомних блоки успішно працюють понаднормово.
Важливим є й будівництво нової інфраструктури і розширення існуючої. Вже є низка пріоритетних проектів реконструкції розподільчих споруд на 750 кВт на Рівненській та Запорізькій АЕС. Це значно збільшить пропускну спроможність АЕС, аби їхньою електроенергією могли ефективно скористатися споживачі.
ПРОЕКТИ
У 2005 році було ухвалене рішення про добудову третього та четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС. У 2008-му був оголошений конкурс на встановлення реактора, в якому брали участь корейські та російські фірми, американська компанія Westinghouse. Було обрано американський реактор, розроблено технічно-економічне обґрунтування, яке пройшло держекспертизу.
Помаранчева команда намагалася диверсифікувати шляхи розвитку атомної енергетики — працювати не лише з російською компанією ТВЕЛ, а й з американською Westinghouse. Але за часів Януковича ядерній галузі дали команду зорієнтуватися на Росію: почались активні переговори з Москвою щодо добудови третього і четвертого енергоблоків ХАЕС. Із Росією була підписана угода про співпрацю у добудові двох хмельницьких енергоблоків і спорудження українського заводу з виробництва ядерного палива спільним підприємством. За цією угодою російська сторона мала забезпечити фінансування проекту виготовлення і постачання устаткування.
Спочатку виникла проблема з наданням російського держкредиту — сусіди запропонували комерційний кредит. Потім проект став дорожчати — з початкових 4,6 млрд до понад 10 млрд дол. Невигідним виявився і проект спорудження заводу з виробництва ядерного палива, адже Росія пропонувала не купівлю, а лише право користування технологією.
Непередбачувана Росія за якогось форс-мажору могла б заборонити нам користуватися технологіями і український завод не мав би права виробляти ядерне паливо. До того ж Москва виставила надто високу ціну за будівництво заводу — 460 млн дол. У Казахстані аналогічне підприємство обійшлося значно дешевше.
Нині від таких проектів із Росією наша країна відмовляється. Угода про добудову двох атомних енергоблоків денонсується, бо Росія фактично хотіла монопольно захопити кілька енергетичних блоків у нашій державі. Ліквідують і спільне підприємство зі спорудження заводу з виробництва ядерного палива.
Розглядається варіант добудови атомних енергоблоків із залученням чеської компанії «Шкода». Вона має великий досвід роботи, обіцяє забезпечити експлуатацію блоків на 60 років, а реакторних установок — на 50 і високі показники безпеки. Передбачається використання ядерного палива від компанії Westinghouse.
Ціна чеських добудовних робіт — 4,6 млрд дол., як і будо визначено ТЕО. Це на 50–60% менше вартості спорудження нового атомного блока, який обійшовся б нашій країні у 10–15 млрд дол. Майданчик розрахований на чотири енергоблоки, інфраструктура є. При реалізації проекту будівництва третього і четвертого енергоблоків ХАЕС були виконані всі вимоги українського законодавства з ядерної безпеки, враховані вимоги стандартів (третій — готовий на 75%, четвертий — на 25%).
Також були враховані вимоги стандартів з безпеки МАГАТЕ, вимоги Директив ЄС з атомної енергетики. При добудові будуть враховані всі заходи, реалізовані на енергоблоках із підвищення безпеки, досвід експлуатації АЕС, результати стрес-тестів українських атомних станцій і додаткові заходи з управління аваріями. Запас потужностей дозволить збільшити виробництво електроенергії з меншою собівартістю і підвищити безпеку АЕС.
ПОТЕНЦІАЛ
Україна зберегла потенціал із проектування, будівництва, проведення інженерних робіт в енергетиці, вітчизняні машинобудівні підприємства можуть виготовити необхідне устаткування для атомних станцій. Це — турбіни, дизельні генераторні установки, насоси, компресори, арматура, спеціальний дріт, електротехнічне обладнання, силові трансформатори, кабельна продукція, реле, вантажно-підйомне устаткування, нестандартне обладнання. «Енергоатом» уже визначив номенклатуру устаткування, яке може конструюватись і випускатись для АЕС на вітчизняних підприємствах.
Харківський «Турбоатом» належить до найбільших підприємств світу з проектування і виробництва парових турбін для атомних електростанцій, теплових електростанцій (ТЕС), теплоелектроцентралей (ТЕЦ), гідравлічних турбін для гідроелектростанцій (ГЕС), гідроакумулюючих електростанцій (ГАЕС), гідравлічних затворів для ГЕС, ГАЕС і насосних станцій. Це, по суті, державне підприємство, бо державі належить 75% його акцій.
«Турбоатом» працює за так званим замкненим циклом. Виготовленням парових турбін підприємство займається вісімдесят років, атомних — майже шістдесят.
Перша атомна турбіна вийшла із заводу у 1956-му, її потужність була всього 30 мегават. Торік «Турбоатом» відвантажив для четвертого енергоблока Ростовської АЕС турбіну потужністю 1100 мегават. «Турбоатом» має міжнародний сертифікат відповідності системи менеджменту якості вимогам стандарту серії ISO 9001. Більш як 2000 його турбін працюють у 45 країнах Європи, Азії, Африки і Латинської Америки.
Зокрема, понад 400 турбін загальною потужністю 63 млн кВт — на ТЕС; 170 турбін — на 27 АЕС загальною потужністю понад 65 млн кВт; 500 гідротурбін на 39 млн кВт і 480 гідрозасувів — на 115 ГЕС і ГАЕС. На підприємстві виготовляють турбіни для атомних електростанцій не тільки на частоті 50 герц, а й 60, дві такі турбіни зробили для Куби. Нещодавно відвантажили дві турбіни потужністю 240 мегават для АЕС в Індії. Займалися модернізацією циліндрів високого і середнього тиску на Воронезькій АЕС.
Почали виготовляти турбіну для дослідно-промислового енергоблока в Димитровграді Ульяновської області. Пишаються на підприємстві й розробкою трициліндрової турбіни потужністю 1250 мегават на базі нової лопатки із суттєвим вихлопом. А для третього і четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС «Турбоатом» може виготовити чотирициліндрове турбоустаткування потужністю до 1100 мегават залежно від теплової потужності реакторів.
Технологія його виробництва добре відпрацьована, подібне устаткування успішно експлуатується на 19 блоках-мільйонниках АЕС. «Турбоатом» — одна з небагатьох фірм світу, що випускають і експлуатують 15 турбін потужністю 1 млн кВт. Є у «Турбоатома» і досвід із модернізації конденсаторів із титановими трубками і трубками з нержавіючої сталі, зокрема на Долинівській, Балаковській, Ростовській АЕС.
НОВАЦІЇ
Фахівці «Турбоатома» здатні оновити й циліндри високого тиску із заміною проточних частин на встановлених в Україні енергоблоках потужністю 1 тис. мегават. Зараз на випробувальних стендах «Турбоатома» відпрацьовуються деталі конденсатора, яким у грудні мають замінити відпрацьований на другому блоці Південно-Української АЕС. Це додасть енергоблоку мінімум 40 мегават потужності, не буде колосальних втрат від літнього розвантаження блока.
«Турбоатом» уклав угоду з Південно-Українською АЕС на виготовлення до жовтня двох бортів (лівого і правого) для енергоблока № 2. Це 48 модулів, в яких використовуються трубки з нержавіючої сталі. За півтора місяця один борт уже зробили. Аби виготовляти нержавіючі зварні тонкостінні трубки і повністю виконувати збірку турбін в Україні, в селі поблизу Дніпропетровська створено дві виробничі лінії.
За допомогою фахівців трубного інституту проведено випробувальні дослідження і до кінця цього року «Турбоатом» зможе виготовляти високоякісні трубки для першого і третього блоків Запорізької АЕС. Останнім часом такі зварні трубки доводилося купувати в Італії, Німеччині, Росії.
Нині «Турбоатом» ефективно співпрацює на договірній основі з вітчизняними науковцями: уклав угоду з Харківським інститутом проблем машинобудування та Харківським політехом. Корисними стали розробки Київського інституту ім. Патона, його фахівцям замовили й конкретні вироби для титанових лопаток.
Для третього і четвертого енергоблоків ХАЕС «Турбоатом» готовий постачати все обладнання для турбінних «островів». Разом зі спеціалістами Інституту ім. Патона «Турбоатом» планує продовжувати працювати над новими технологіями композитного поєднання різних матеріалів, які витримують високі температури і високий тиск. Такі зразки вже виготовлені, зараз проводяться їх дослідження.
Елла НОВАК
