Вам не по­до­ба­єть­ся, ко­ли вас зму­шу­ють зні­ма­ти взут­тя пе­ред тим, як увій­ти в кім­на­ту? Це мо­же дра­ту­ва­ти, але на­справ­ді на це є ва­го­ма при­чи­на. Ра­зом із взут­тям ви при­но­си­те у свій бу­ди­нок без­ліч ток­си­нів і не­без­печ­них бак­те­рій, та­ких як киш­ко­ва па­лич­ка.

Кишкова паличка (E. Coli) — це бактерія, яка живе в кишечнику людей і тварин. Проте один тип E. Coli, який може проникати в організм людини іззовні, є збудником кишкової інфекції. Протягом дня ми наступаємо на пташиний послід, собачі екскременти, ходимо по підлозі громадських туалетів. Це все вже є достатньою підставою, чому ви не повинні носити взуття для вулиці у себе вдома.

Як свід­чать спе­ці­аль­ні ме­дич­ні ви­дан­ня, диф­те­рія — ін­фек­цій­не за­хво­рю­ван­ня, що має гос­трий пе­ре­біг. Во­на пе­ре­важ­но вра­жає ді­тей і ха­рак­те­ри­зує­ть­ся за­паль­ним про­це­сом най­час­ті­ше ро­то/но­со­глот­ки, яви­ща­ми за­галь­ної ін­ток­си­ка­ції, а та­кож ура­жен­ням ви­діль­ної, нер­во­вої і сер­це­во-су­дин­ної сис­тем.
У не­щеп­ле­них лю­дей пе­ре­біг да­но­го за­хво­рю­ван­ня осо­бли­во тяж­кий.
У по­во­єн­ні ро­ки ста­ла ши­ро­ко ви­ко­рис­то­ву­ва­тись АКДП-вак­ци­на, за­вдя­ки чо­му в біль­шо­сті кра­їн прак­тич­но пов­ні­стю зник­ли ви­пад­ки диф­те­рії. Не­зва­жа­ючи на це, на по­чат­ку 90-х ро­ків уна­слі­док не­до­стат­ньо­го охоп­лен­ня щеп­лен­ня­ми до­рос­лих і ді­тей ви­ник­ла епі­де­мія диф­те­рії, яка за­бра­ла ба­га­то жит­тів, хо­ча цьо­му мож­на бу­ло за­по­біг­ти за до­по­мо­гою своє­час­ної вак­ци­на­ції.
От­же, що й до чо­го з цим за­хво­рю­ван­ням та на­скіль­ки не­без­печ­ною є диф­те­рія? Про це ми роз­пи­та­ли фа­хів­ця — кан­ди­да­та ме­дич­них на­ук, до­цен­та Зо­ря­ну ВА­СИ­ЛИ­ШИН.

Наш спів­роз­мов­ник — пись­мен­ник, фі­ло­соф, пра­во­зна­вець, фу­ту­ро­лог Олек­сій Тол­ка­чов. 2008 ро­ку у Брюс­се­лі був об­ра­ний пре­зи­ден­том Єв­ро­пей­ської асо­ці­ації укра­їн­ців, ме­тою якої є пред­став­ниц­тво і ло­бі­юван­ня ін­те­ре­сів Ук­раї­ни в Єв­ро­пей­сько­му Со­юзі, а та­кож по­пу­ля­ри­за­ція Ук­раї­ни в Єв­ро­пі.

Тоді ж Толкачов почав працювати над вивченням колективного світогляду українського суспільства та шляхами підвищення загальної культури. Характерними є назви його досліджень і книг: «Омріяна Україна: ключ до майбутнього», «Як перестати бути нацією невдах та страждальців», «Між Заходом та Сходом. Чому Україну кидає у крайнощі», «Комплекс неповноцінності по-російськи», «Що потрібне Україні: еволюція чи революція?» тощо.

Ко­мі­тет з при­су­джен­ня що­річ­ної Пре­мії Пре­зи­ден­та Ук­раї­ни «Ук­ра­їн­ська книж­ка ро­ку», ро­бо­ту яко­го ор­га­ні­зо­вує Держ­ком­те­ле­ра­діо, за­про­по­ну­вав від­зна­чи­ти пре­мією три ви­дан­ня.
Зок­ре­ма, у но­мі­на­ції «За ви­дат­ні до­сяг­нен­ня у га­лу­зі ху­дож­ньої лі­те­ра­ту­ри» за­про­по­но­ва­но пре­мі­юва­ти кни­гу Ми­ко­ли Жу­лин­сько­го «Моя Дру­га сві­то­ва»: ро­ман-хро­ні­ка в го­ло­сах». Ви­да­вець — ТОВ «Ви­дав­ни­че під­при­єм­ство «Яро­сла­вів Вал», 2016.

Ця книга — переплетення дитячих вражень, історичних фактів і людських трагедій у вирі Волинської трагедії. Автор веде читача від голосів живих свідків про трагічні й героїчні події до відроджених із небуття авторською уявою спогадів односельчан, від історії волинського села Новосілки до масштабних подій світового значення.

10 ЛЮТОГО — 90 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ГЕОРГІЯ ВАСИЛЬОВИЧА МАЛАКОВА (1928–1979), УКРАЇНСЬКОГО ГРАФІКА

За твер­джен­ням ко­лег та мис­тец­тво­знав­ців, твор­ча біо­гра­фія Ге­ор­гія Ма­ла­ко­ва i ти­по­ва, і вод­но­час не­по­втор­на. Та­лант, що ви­явив­ся у ньо­го на­про­чуд ра­но, не за­ли­шив­ся не­по­мі­че­ним. Хло­пець ба­га­то ма­лю­вав, і вже у ди­тя­чих ма­люн­ках від­би­ла­ся йо­го над­зви­чай­на спос­те­реж­ли­вість, умін­ня на­ко­пи­чу­ва­ти вра­жен­ня у сво­їй пам’­яті, а зго­дом вті­лю­ва­ти їх у зри­мі об­ра­зи.

З 1937 року він навчався у художній студії при Київському палаці піонерів, потім готувався вступати до Київської художньої середньої школи. Та розпочалася війна. П’ятикласникові Георгію тоді виповнилося 13 років.

Міг­ра­цій­ні тру­до­ві про­це­си з Ук­раї­ни мо­жуть по­си­ли­ти­ся в най­ближ­чі ро­ки, зок­ре­ма до Поль­щі.
Про це йдеть­ся в що­квар­таль­но­му «Ін­фля­цій­но­му зві­ті» за сі­чень 2018 ро­ку, по­ві­дом­ляє прес-служ­ба НБУ.

«Міграційні процеси можуть посилитися в найближчі роки, зокрема до Польщі. Додатковим ризиком активізації трудової міграції з України є збільшення кількості студентів, що здобувають освіту за кордоном», — інформують у НБУ.

Без­ро­біт­тя й на­да­лі пе­ре­мож­но кро­кує Ук­раї­ною, по­збав­ля­ючи на­ших спів­віт­чиз­ни­ків на­дій на при­стой­не жит­тя, ста­біль­ну зар­пла­ту та пен­сію в ста­рос­ті то­що. І хо­ча у Держ­служ­бі за­йня­то­сті зві­ту­ють про то­ріш­нє змен­шен­ня рів­ня без­ро­біт­тя на 9,5%, кіль­кість без­ро­біт­них укра­їн­ців, ли­ше за офі­цій­ни­ми да­ни­ми на по­ча­ток 2018 ро­ку, до­рів­ню­ва­ла май­же 355 ти­сяч гро­ма­дян.

Чо­му мо­ло­ді ідуть з рин­ку пра­ці?
Тривожною залишається ситуація з безробіттям і на Полтавщині, яка увійшла у перелік шістьох областей (Миколаївська, Луганська, Сумська, Кіровоградська, Херсонська, Полтавська. — Авт.), де торік зафіксовано негативну динаміку зростання рівня безробіття.

Це за­зна­чи­ла ке­рів­ник про­ек­тів Цен­тру ін­фор­ма­ції про пра­ва лю­ди­ни Люд­ми­ла Ян­кі­на під час прес-кон­фе­рен­ції «Ви­кли­ки та пріо­ри­те­ти в ді­яль­но­сті Офі­су Ом­будс­ма­на, 2018–2020», яка від­бу­лась в ін­фор­ма­цій­но­му агент­стві «Глав­ком».

Вона презентувала присутнім результати другої хвилі загальнонаціонального соціологічного дослідження «Права людини в Україні», яке було проведено Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва на замовлення Програми розвитку ООН в Україні та у співпраці з Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини і ГО «Центр інформації про права людини».

Но­ві мит­ні об­ме­жен­ня ру­ба­ють під ко­рінь при­кор­дон­ну тор­гів­лю в Ук­раї­ні. Мо­же, хоч черг та ко­руп­ції на пунк­тах про­пус­ку ста­не мен­ше?

Кілька днів тому обурені новими податковими обмеженнями «човники» перекрили рух поблизу прикордонних переходів «Шегині — Медика», «Рава-Руська — Гребенне», «Краковець — Корчова» та інших.
Обурилися в першу чергу ті, для кого майже щоденні візити до Польщі — це бізнес: до ЄС — із сигаретами та алкоголем, з ЄС — із продуктами та технікою. Річ у тім, що з 1 січня 2018 року в Україні набув чинності закон про податкові обмеження на занадто часте ввезення товарів з-за кордону.

В Ас­та­ні ство­ре­но суд на чо­лі з анг­лій­ським лор­дом Гар­рі Вуль­фом і йо­го коман­дою. Ме­та — за­лу­чен­ня ін­вес­ти­цій. А чо­му ж в Ук­раї­ні не вдаю­ть­ся до по­діб­них прак­тик?

Колишнього головного британського суддю лорда Вульфа призначено на посаду головного судді новоствореного Комерційного суду в Казахстані. Про це йдеться в газеті The Time. Разом із ним працюватимуть ще вісім відомих у Британії людей у мантіях, а також спеціальний реєстратор. Судді приїжджатимуть у Казахстан п’ять разів на рік.
Усіх їх приведено до присяги на спеціальній церемонії, і присяга ця нагадує ту, яку вони брали в Сполученому Королівстві. Тільки мантії у них будуть не чорні, а під барви казахстанського прапора — блакитні із золотом.