Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
Орендні відносини в земельній сфері зберігають домінуючі позиції. Це підтверджується даними проекту USAID «АгроІнвест». Згідно з ними, близько 80% земель сільськогосподарського призначення нині перебувають в оренді.
Водночас в «АгроІнвесті» визнають, що орендні відносини конче потребують суттєвого вдосконалення. Через численні недоліки чинного законодавства серйозно потерпають усі учасники цього процесу, але понад усе — власники земельних ділянок. Значних втрат також зазнає сільська економіка, а з нею — і національна економіка в цілому.
Нещодавно фахівці «АгроІнвесту» розробили «Пропозиції щодо вдосконалення законодавства про оренду земель». Документ підготовлений на основі нещодавно проведеного аналізу 700 договорів оренди земель сільськогосподарського призначення, які були укладені в чотирнадцятьох областях України.
Про ситуацію, що склалася в орендних відносинах, про проблеми та можливості їх вирішення говоримо з головним юридичним радником «АгроІнвесту» Павлом Кулиничем.
На думку військового експерта Сергія Згурця, нинішня Росія здатна не тільки на широкомасштабне військове вторгнення в Україну, а й на розв’язання ядерної війни.
Події на сході нашої країни не залишають нікого байдужим. Принаймні серед простих українців, які щиро вболівають за долю своєї Батьківщини.
Своїми поглядами на події у Донецькій та Луганській областях «ДУ» попросила поділитися Сергія Згурця — військового експерта, директора інформаційно-консалтингової компанії Defense Express.
— Трагедія, що відбувається на східних кордонах України, хвилює, як свідчить світова преса, навіть громадян країн Африки і Азії, — говорить Сергій Григорович. — І це закономірно: там ллється людська кров, що не може залишати байдужим будь-яку людину незалежно від її національної приналежності й місця проживання.
— Поставлю запитання, відповідь на яке найбільше цікавить кожного нашого співвітчизника: наскільки високою є ймовірність широкомасштабного військового вторгнення Росії в нашу країну?
Історичною подією назвали синхронну ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом в Європарламенті. І наголосили, що текст цього документа від часу мирної демонстрації на Майдані залишився незмінним. «За» зближення з Україною проголосували 535 євродепутатів, 127 були проти, 35 утримались.
Праві, ультраправі, ультраліві сили в Європарламенті, які підтримують політику Путіна, теж показали себе. Прийшли у футболках із написом «Я проти санкцій для Росії». Щоправда, проукраїнських депутатів, які були в залі з українською символікою, було набагато більше. Активні противники України заявляли про негативні наслідки угоди, однак цього разу вони опинились у меншості.
До речі, підготовчу роботу до підписання та ратифікації довгостраждальної Угоди з ЄС європейці забезпечили дуже швидко, тому що надто важливо й символічно було мати її синхронну ратифікацію й привнести до цього процесу святковість і символізм.
З 1 жовтня 2014 року українцям надали можливість отримувати паспорти у Центрах надання адміністративних послуг, а не в управліннях Державної міграційної служби, як було до цього. Отже, відтепер у Центрах надання адміністративних послуг, які працюють за принципом єдиного вікна, надаватимуть послуги з оформлення та зняття з реєстрації, вклеювання фотографії по досягненні 25 чи 45років, видачі українського паспорта вперше. А з 1 січня 2015 року там видаватимуть і закордонні паспорти.
Нововведення, на думку посадовців, спростять процедуру отримання документів, адже громадянин віднині спілкуватиметься лише з адміністратором, який видає йому інформаційну картку з переліком документів, які треба принести. Коли всі довідки зібрано і принесено до центру, адміністратор розписується в їхньому отриманні, проставляє штамп із власним прізвищем і забирає документи в роботу.
Людині вже не треба шукати підходи до начальників або чиновників міграційної служби, і це гарантія того, що її не відправлять ще раз за якимось документом. Вона знає, що у визначений термін отримає замовлену послугу, приміром паспорт. Хоча всі необхідні документи опрацьовуватимуть, як і раніше, в міграційній службі, але вже без присутності того, хто хоче отримати паспорт.
Китайські мільйонери хочуть дихати чистим повітрям, споживати здорову їжу, насолоджуватися природою. Тому вони масово емігрують, щоб купити на Заході кращі умови життя.
Китайські кордони нині відкриті: кожний, хто тільки хоче (або майже кожний), може отримати паспорт. Китайські туристи витрачають найбільше з усіх народів світу — цього року вони обігнали американців і до 2020 року їх кількість має подвоїтися. В американських вишах китайських студентів найбільше серед іноземців — понад 250 тисяч. З року в рік ця кількість швидко зростає. Але, що насправді дивує, то це факт, що, за даними опитування, аж 64% китайських багачів уже виїхали або збираються виїхати з країни.
Після ініційованих Ден Сяопіном у 1978 році реформ неписаний суспільний контракт виглядав приблизно так: Комуністична партія гарантує матеріальний добробут, а за це китайці не будуть вимагати значних політичних змін. Партія виконала свою частину контракту — за відносно короткий час рекордна кількість людей вирвалась із бідності, а гроші почали визначати все.
16 вересня Європейський парламент і Верховна Рада одночасно ратифікували Угоду про асоціацію між Європейським Союзом і Україною, елементом якої є Угода про повну і поглиблену зону вільної торгівлі.
12 вересня у Брюсселі після чергової зустрічі представників Європейської комісії, України і Росії щодо наслідків Угоди про асоціацію для Росії оголошено домовленість про відтермінування Євросоюзом реалізації Угоди про вільну торгівлю до 31 грудня 2015 року.
Це політичне рішення стало результатом закритих українсько-російських переговорів за участю держав ЄС і було ухвалене під тиском Росії, яка загрожувала ескалацією військового конфлікту і застосуванням серйозних економічних санкцій. Для Москви відкладення реалізації Угоди про вільну торгівлю стало політичним успіхом у прагненні втягнути Україну в зону її виключних впливів.
У свою чергу, Україна і ЄС, поступаючись у справі зони вільної торгівлі, стараються обмежити поле конфлікту з Росією.
Закінчилися загальнополітичні дебати на відкритті 69-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН. Перебіг дискусії засвідчив гостроту взаємних звинувачень, які пролунали від представників провідних держав світу. Такого емоційного напруження на трибуні Генеральної Асамблеї ООН не було з часів найгарячіших стадій холодної війни.
Президент США Барак Обама визначив за основні загрози, які існують для сучасного світового порядку, епідемію Ебола, що вразила деякі західноафриканські держави, агресивний курс Росії щодо України та інших сусідніх держав Європи, та ісламський тероризм.
У відповідь міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров звинуватив США у небажанні зважати на принцип рівності держав у міжнародних відносинах та домаганні однобічних переваг для себе. Росія ініціювала прийняття на рівні ООН заборони на застосування економічних санкцій із метою зміни політичного курсу тієї чи іншої держави. Маленька проблема тільки у тому, що положення про економічні санкції як інструмент впливу Об’єднаних Націй на держави, які загрожують загальній безпеці, зафіксовано у Статуті ООН.
1 жовтня 2014 року на посаду генерального секретаря НАТО офіційно вступив колишній норвезький прем’єр-міністр Йєнс Столтенберг. Він замінив данського політика Андерса Фог Расмуссена, який займав цю посаду з осені 2009 року.
Таким чином Північноатлантичний альянс продовжив традицію призначення на ключову посаду скандинавських політиків. Це можна розглядати як своєрідний аванс Швеції і Фінляндії, які шукають політичні ресурси для ухвалення історичного рішення щодо можливого вступу до НАТО.
Звичайно, поки що про це як доконаний факт говорити зарано, але така тенденція проявляє себе впродовж двох десятиліть й у міру посилення агресивних ноток Росії у курсі розширення НАТО на решту країн Скандинавії та їхня відмова від нейтрального статусу можуть стати військово-політичною реальністю. Утім, на сьогодні перед генсеком НАТО Йєнсом Столтенбергом стоять більш реалістичні завдання.
Закінчився візит до Сполучених Штатів Америки прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді. Його переговори з представниками американської політичної еліти засвідчили факт підвищеної уваги США до Індії. Цей курс Вашингтона щодо Делі формувався ще за адміністрації Джорджа Буша-молодшого, котрий визначив Індію як найбільшу за кількістю населення демократію світу ключовим азійським союзником США. Символом такого курсу стала угода про розвиток індійсько-американського співробітництва у галузі атомної енергетики. Тим самим США де-факто визнали статус Індії не лише як цивільної, а й як військової ядерної потуги.
У свою чергу, США чекають від Індії виконання ролі противаги тенденції посилення впливу Китаю в Євразії. Не менш важливе для США значення Індія має у контексті пакистанських та афганських справ. Вашингтон неодноразово пропонував Індії свої посередницькі послуги з метою врегулювання індійсько-пакистанської конфронтації, особливо коли вона балансує на межі прямого військового зіткнення. Адміністрація Барака Обами, яка намагається стабілізувати становище в Афганістані після інавгурації нового президента Абдула Гані, зацікавлена у конструктивній ролі Індії у Центральній Азії.
Потребу створення системи реєстрації та обліку вимушених переселенців в Україні обговорили під час круглого стола міністр соціальної політики України Людмила Денісова, регіональний представник Управління верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) у Білорусі, Молдові та Україні Олдріх Андрисек та член парламенту, колишній перший заступник міністра юстиції та голова Цивільного реєстру Грузії Георгій Вашадзе.
Як повідомила Л. Денісова, вирішення проблем вимушених переселенців із Криму та території проведення АТО є одним із пріоритетів діяльності уряду в цілому та Мінсоцполітики зокрема. Нині до органів соцзахисту звернулося понад 188 тис. громадян цієї категорії. У цілому, за даними Держслужби з надзвичайних ситуацій, зафіксовано 325 тис. внутрішньо переміщених осіб.
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».