Оренд­ні від­но­си­ни в зе­мель­ній сфе­рі збе­рі­га­ють до­мі­ну­ючі по­зи­ції. Це під­твер­джує­ть­ся да­ни­ми про­ек­ту USAID «Аг­ро­Ін­вест». Згід­но з ни­ми, близь­ко 80% зе­мель сіль­сько­гос­по­дар­сько­го при­зна­чен­ня ни­ні пе­ре­бу­вають в орен­ді.
Вод­но­час в «Аг­ро­Ін­вес­ті» ви­зна­ють, що оренд­ні від­но­си­ни кон­че по­тре­бу­ють сут­тє­во­го вдос­ко­на­лен­ня. Че­рез чис­лен­ні не­до­лі­ки чин­но­го за­ко­но­дав­ства сер­йоз­но по­тер­па­ють усі учас­ни­ки цьо­го про­це­су, але по­над усе — влас­ни­ки зе­мель­них ді­ля­нок. Знач­них втрат та­кож за­знає сіль­ська еко­но­мі­ка, а з нею — і на­ціо­наль­на еко­но­мі­ка в ці­ло­му.
Не­що­дав­но фа­хів­ці «Аг­ро­Ін­вес­ту» роз­ро­би­ли «Про­по­зи­ції що­до вдос­ко­на­лен­ня за­ко­но­дав­ства про орен­ду зе­мель». До­ку­мент під­го­тов­ле­ний на ос­но­ві не­що­дав­но про­ве­де­но­го ана­лі­зу 700 до­го­во­рів орен­ди зе­мель сіль­сько­гос­по­дар­сько­го при­зна­чен­ня, які бу­ли укла­де­ні в чо­тир­над­ця­тьох об­лас­тях Ук­раї­ни.
Про си­ту­ацію, що скла­ла­ся в оренд­них від­но­си­нах, про проб­ле­ми та мож­ли­во­сті їх ви­рі­шен­ня го­во­ри­мо з го­лов­ним юри­дич­ним рад­ни­ком «Аг­ро­Ін­вес­ту» Пав­лом Ку­ли­ни­чем.

На дум­ку вій­сь­ко­во­го екс­пер­та Сер­гія Згур­ця, ни­ніш­ня Ро­сія здат­на не тіль­ки на ши­ро­ко­масш­таб­не вій­сь­ко­ве вторг­нен­ня в Ук­раї­ну, а й на роз­в’язан­ня ядер­ної вій­ни.
По­дії на схо­ді на­шої кра­їни не за­ли­ша­ють ні­ко­го бай­ду­жим. При­най­мні се­ред прос­тих укра­їн­ців, які щи­ро вбо­лі­ва­ють за до­лю своєї Бать­ків­щи­ни.
Сво­їми по­гля­да­ми на по­дії у До­нець­кій та Лу­ган­ській об­лас­тях «ДУ» по­про­си­ла по­ді­ли­ти­ся Сер­гія Згур­ця — вій­сь­ко­во­го екс­пер­та, ди­рек­то­ра ін­фор­ма­цій­но-кон­сал­тин­го­вої ком­па­нії Defense Express.

— Трагедія, що відбувається на східних кордонах України, хвилює, як свідчить світова преса, навіть громадян країн Африки і Азії, — говорить Сергій Григорович. — І це закономірно: там ллється людська кров, що не може залишати байдужим будь-яку людину незалежно від її національної приналежності й місця проживання.
— Поставлю запитання, відповідь на яке найбільше цікавить кожного нашого співвітчизника: наскільки високою є ймовірність широкомасштабного військового вторгнення Росії в нашу країну?

Іс­то­рич­ною по­ді­єю на­зва­ли син­хрон­ну ра­ти­фі­ка­цію Уго­ди про асо­ці­ацію між Ук­раї­ною та Єв­ро­со­юзом в Єв­ро­пар­ла­мен­ті. І на­го­ло­си­ли, що текст цьо­го до­ку­мен­та від ча­су мир­ної де­мон­стра­ції на Май­да­ні за­ли­шив­ся не­змін­ним. «За» збли­жен­ня з Ук­раї­ною про­го­ло­су­ва­ли 535 єв­ро­де­пу­та­тів, 127 бу­ли про­ти, 35 ут­ри­ма­лись.

Праві, ультраправі, ультраліві сили в Європарламенті, які підтримують політику Путіна, теж показали себе. Прийшли у футболках із написом «Я проти санкцій для Росії». Щоправда, проукраїнських депутатів, які були в залі з українською символікою, було набагато більше. Активні противники України заявляли про негативні наслідки угоди, однак цього разу вони опинились у меншості.
До речі, підготовчу роботу до підписання та ратифікації довгостраждальної Угоди з ЄС європейці забезпечили дуже швидко, тому що надто важливо й символічно було мати її синхронну ратифікацію й привнести до цього процесу святковість і символізм.

З 1 жовт­ня 2014 ро­ку укра­їн­цям на­да­ли мож­ли­вість от­ри­му­ва­ти пас­пор­ти у Цен­трах на­дан­ня ад­мі­ніс­тра­тив­них по­слуг, а не в управ­лін­нях Дер­жав­ної міг­ра­цій­ної служ­би, як бу­ло до цьо­го. От­же, від­те­пер у Цен­трах на­дан­ня ад­мі­ніс­тра­тив­них по­слуг, які пра­цю­ють за прин­ци­пом єди­но­го вік­на, на­да­ва­ти­муть по­слу­ги з оформ­лен­ня та знят­тя з ре­єс­тра­ції, вкле­юван­ня фо­то­гра­фії по до­сяг­нен­ні 25 чи 45ро­ків, ви­да­чі ук­ра­їн­сько­го пас­пор­та впер­ше. А з 1 січ­ня 2015 ро­ку там ви­да­ва­ти­муть і за­кор­дон­ні пас­пор­ти.

Нововведення, на думку посадовців, спростять процедуру отримання документів, адже громадянин віднині спілкуватиметься лише з адміністратором, який видає йому інформаційну картку з переліком документів, які треба принести. Коли всі довідки зібрано і принесено до центру, адміністратор розписується в їхньому отриманні, проставляє штамп із власним прізвищем і забирає документи в роботу.
Людині вже не треба шукати підходи до начальників або чиновників міграційної служби, і це гарантія того, що її не відправлять ще раз за якимось документом. Вона знає, що у визначений термін отримає замовлену послугу, приміром паспорт. Хоча всі необхідні документи опрацьовуватимуть, як і раніше, в міграційній службі, але вже без присутності того, хто хоче отримати паспорт.

Ки­тай­ські міль­йо­не­ри хо­чуть ди­ха­ти чис­тим по­віт­рям, спо­жи­ва­ти здо­ро­ву їжу, на­со­ло­джу­ва­ти­ся при­ро­дою. То­му во­ни ма­со­во еміг­ру­ють, щоб ку­пи­ти на За­хо­ді кра­щі умо­ви жит­тя.

Китайські кордони нині відкриті: кожний, хто тільки хоче (або майже кожний), може отримати паспорт. Китайські туристи витрачають найбільше з усіх народів світу — цього року вони обігнали американців і до 2020 року їх кількість має подвоїтися. В американських вишах китайських студентів найбільше серед іноземців — понад 250 тисяч. З року в рік ця кількість швидко зростає. Але, що насправді дивує, то це факт, що, за даними опитування, аж 64% китайських багачів уже виїхали або збираються виїхати з країни.
Після ініційованих Ден Сяопіном у 1978 році реформ неписаний суспільний контракт виглядав приблизно так: Комуністична партія гарантує матеріальний добробут, а за це китайці не будуть вимагати значних політичних змін. Партія виконала свою частину контракту — за відносно короткий час рекордна кількість людей вирвалась із бідності, а гроші почали визначати все.

16 ве­рес­ня Єв­ро­пей­ський пар­ла­мент і Вер­хов­на Ра­да од­но­час­но ра­ти­фі­ку­ва­ли Уго­ду про асо­ці­ацію між Єв­ро­пей­ським Со­юзом і Ук­раї­ною, еле­мен­том якої є Уго­да про пов­ну і по­глиб­ле­ну зо­ну віль­ної тор­гів­лі.

12 вересня у Брюсселі після чергової зустрічі представників Європейської комісії, України і Росії щодо наслідків Угоди про асоціацію для Росії оголошено домовленість про відтермінування Євросоюзом реалізації Угоди про вільну торгівлю до 31 грудня 2015 року.
Це політичне рішення стало результатом закритих українсько-російських переговорів за участю держав ЄС і було ухвалене під тиском Росії, яка загрожувала ескалацією військового конфлікту і застосуванням серйозних економічних санкцій. Для Москви відкладення реалізації Угоди про вільну торгівлю стало політичним успіхом у прагненні втягнути Україну в зону її виключних впливів.
У свою чергу, Україна і ЄС, поступаючись у справі зони вільної торгівлі, стараються обмежити поле конфлікту з Росією.

Закінчилися загальнополітичні дебати на відкритті 69-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН. Перебіг дискусії засвідчив гостроту взаємних звинувачень, які пролунали від представників провідних держав світу. Такого емоційного напруження на трибуні Генеральної Асамблеї ООН не було з часів найгарячіших стадій холодної війни.
Президент США Барак Обама визначив за основні загрози, які існують для сучасного світового порядку, епідемію Ебола, що вразила деякі західноафриканські держави, агресивний курс Росії щодо України та інших сусідніх держав Європи, та ісламський тероризм.
У відповідь міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров звинуватив США у небажанні зважати на принцип рівності держав у міжнародних відносинах та домаганні однобічних переваг для себе. Росія ініціювала прийняття на рівні ООН заборони на застосування економічних санкцій із метою зміни політичного курсу тієї чи іншої держави. Маленька проблема тільки у тому, що положення про економічні санкції як інструмент впливу Об’єднаних Націй на держави, які загрожують загальній безпеці, зафіксовано у Статуті ООН.

1 жовт­ня 2014 ро­ку на по­са­ду ге­не­раль­но­го сек­ре­та­ря НА­ТО офі­цій­но всту­пив ко­лиш­ній нор­везь­кий прем’­єр-мі­ністр Йєнс Стол­тен­берг. Він за­мі­нив дан­сько­го по­лі­ти­ка Ан­дер­са Фог Рас­му­ссе­на, який за­ймав цю по­са­ду з осе­ні 2009 ро­ку.

Таким чином Північноатлантичний альянс продовжив традицію призначення на ключову посаду скандинавських політиків. Це можна розглядати як своєрідний аванс Швеції і Фінляндії, які шукають політичні ресурси для ухвалення історичного рішення щодо можливого вступу до НАТО.
Звичайно, поки що про це як доконаний факт говорити зарано, але така тенденція проявляє себе впродовж двох десятиліть й у міру посилення агресивних ноток Росії у курсі розширення НАТО на решту країн Скандинавії та їхня відмова від нейтрального статусу можуть стати військово-політичною реальністю. Утім, на сьогодні перед генсеком НАТО Йєнсом Столтенбергом стоять більш реалістичні завдання.

За­кін­чив­ся ві­зит до Спо­лу­че­них Шта­тів Аме­ри­ки прем’­єр-мі­ніс­тра Ін­дії На­ренд­ри Мо­ді. Йо­го пе­ре­го­во­ри з пред­став­ни­ка­ми аме­ри­кан­ської по­лі­тич­ної елі­ти за­свід­чи­ли факт під­ви­ще­ної ува­ги США до Ін­дії. Цей курс Ва­шинг­то­на що­до Де­лі фор­му­вав­ся ще за ад­мі­ніс­тра­ції Джор­джа Бу­ша-мо­лод­шо­го, кот­рий ви­зна­чив Ін­дію як най­біль­шу за кіль­кіс­тю на­се­лен­ня де­мо­кра­тію сві­ту клю­чо­вим азій­ським со­юз­ни­ком США. Сим­во­лом та­ко­го кур­су ста­ла уго­да про роз­ви­ток ін­дій­сько-аме­ри­кан­сько­го спів­ро­біт­ниц­тва у га­лу­зі атом­ної енер­ге­ти­ки. Тим са­мим США де-фак­то ви­зна­ли ста­тус Ін­дії не ли­ше як ци­віль­ної, а й як вій­сь­ко­вої ядер­ної по­ту­ги.

У свою чергу, США чекають від Індії виконання ролі противаги тенденції посилення впливу Китаю в Євразії. Не менш важливе для США значення Індія має у контексті пакистанських та афганських справ. Вашингтон неодноразово пропонував Індії свої посередницькі послуги з метою врегулювання індійсько-пакистанської конфронтації, особливо коли вона балансує на межі прямого військового зіткнення. Адміністрація Барака Обами, яка намагається стабілізувати становище в Афганістані після інавгурації нового президента Абдула Гані, зацікавлена у конструктивній ролі Індії у Центральній Азії.

По­тре­бу ство­рен­ня сис­те­ми ре­єс­тра­ції та об­лі­ку ви­му­ше­них пе­ре­се­лен­ців в Ук­раї­ні об­го­во­ри­ли під час круг­ло­го сто­ла мі­ністр со­ці­аль­ної по­лі­ти­ки Ук­раї­ни Люд­ми­ла Денісова, ре­гіо­наль­ний пред­став­ник Управ­лін­ня вер­хов­но­го ко­мі­са­ра ООН у спра­вах бі­жен­ців (УВКБ ООН) у Бі­ло­ру­сі, Мол­до­ві та Ук­раї­ні Ол­дріх Андрисек та член пар­ла­мен­ту, ко­лиш­ній пер­ший за­ступ­ник мі­ніс­тра юс­ти­ції та го­ло­ва Ци­віль­но­го ре­єс­тру Гру­зії Ге­ор­гій Вашадзе.

Як повідомила Л. Денісова, вирішення проблем вимушених переселенців із Криму та території проведення АТО є одним із пріоритетів діяльності уряду в цілому та Мінсоцполітики зокрема. Нині до органів соцзахисту звернулося понад 188 тис. громадян цієї категорії. У цілому, за даними Держслужби з надзвичайних ситуацій, зафіксовано 325 тис. внутрішньо переміщених осіб.