Для України пріоритетом є проведення парламентських виборів у жовтні, а члени ЄС хочуть уникнути подальшої конфронтації у відносинах із Москвою і пов’язаних із нею економічних втрат. Але довготерміновим наслідком є створення прецеденту, коли ЄС визнає за Росією право впливати на формат відносин ЄС із державами колишнього СРСР.
Окремі положення Угоди про асоціацію (без економічної частини) тимчасово вводяться в дію з 1 листопада 2014 року. Це означає, що вони діють до завершення процесу ратифікації всіма 28 державами — членами ЄС, що може тривати навіть рік.
Частина Угоди про асоціацію, чия імплементація мала розпочатись уже у цьому році, стосується політичного діалогу, підтримки політичних реформ в Україні, співпраці у закордонній політиці, юстиції і безпеці, секторної співпраці (у найрізноманітніших сферах, якими зацікавлені обидві сторони, таких як транспорт, охорона здоров’я, освіта і наука, енергетика, мале і середнє підприємництво, міграція).
Оголошена 12 вересня і узгоджена з російською і українською сторонами пропозиція Європейської комісії відкладає тимчасове введення в дію зони про вільну торгівлю на 14 місяців. Умова про вільну торгівлю є ключовим елементом Угоди про асоціацію і передбачає не тільки встановлення зони вільної торгівлі, але й проведення Україною необхідних реформ і перехід на законодавство ЄС у галузі торгівлі, а також частково у сфері інвестицій, фінансовому секторі, діяльності фірм на внутрішньому ринку тощо.
Запровадження цих положень веде до тісної інтеграції українського ринку з європейським. ЄС також продовжив до кінця 2015 року односторонню дію торговельних преференцій для України (вони набрали чинності у квітні ц. р.), які скасовують мита ЄС для 95% промислових виробів і для 83% продуктів сільського господарства і харчової промисловості (в решті випадків надано безмитні ліміти).
Щоб добитися рішення про відтермінування реалізації зони вільної торгівлі, Росія використала тристоронній формат міністерських консультацій ЄС — Україна — Росія, створений у липні 2014-го з метою пояснення російській стороні відсутності негативних наслідків установлення між Україною і ЄС зони вільної торгівлі.
За тиждень до останньої міністерської зустрічі Москва надала ЄС і Україні документ із російськими пропозиціями внесення поправок до Угоди про асоціацію між ЄС і Україною з метою мінімізації заявлених Росією негативних впливів реалізації договору для російської економіки. Росія домагається, зокрема, відмови від лібералізації митних тарифів на 20% категорій товарів: це зміцнить привілейовану позицію Росії і Митного союзу в економічних відносинах з Україною, надасть їй важелі впливу на економічну політику Києва і не виключатиме подальшої інтеграції України з Митним союзом/ЄвразЕС.
Російська сторона сподівається також, що за період відкладення введення в дію Угоди про вільну торгівлю вона продовжить переговори для внесення російських пропозицій до тексту Угоди між Україною і ЄС.
Взамін за поступки ЄС і України Росія оголосила в комюніке про зустріч у Брюсселі, що Україна до кінця 2015 року буде користуватися преференціями зони вільної торгівлі СНД. Але Москва хоче, щоб рішення стосовно відкладення імплементації зони вільної торгівлі були деталізовані і гарантовані шляхом ухвалення спеціальних правових актів Верховною Радою України та Радою ЄС і включені у процес ратифікації Угоди про асоціацію і зону вільної торгівлі.
Українська влада, ухвалюючи рішення про компроміс із Росією у питанні зони вільної торгівлі, хоче уникнути відкритої економічної війни та утриматися від ескалації військових дій. Президент Петро Порошенко веде гру, спрямовану на розрядку у відносинах із Москвою, яка має дозволити йому провести парламентські вибори в жовтні, а може і досягти порозуміння в інших сферах (передовсім газовій) і навіть у довготривалій перспективі на завершення конфлікту на можливо кращих для України умовах.
Важливим чинником впливу на позицію Києва у питанні про зону вільної торгівлі були значні економічні втрати та дуже великі адміністративні зусилля при імплементації цього складного договору. В ситуації війни, глибокої економічної кризи та браку внутрішньополітичної стабілізації це було б дуже складно.
З точки зору ЄС рішення про відкладення імплементації зони вільної торгівлі має тактичний характер. За цим стоїть розрахунок на обмеження конфлікту з Росією і виграш у часі. У зв’язку з російським шантажем України (загроза ескалації військових дій і економічних санкцій) та небажання окремих держав вступати у стратегічний спір із Росією можливості реального впливу Євросоюзу на ситуацію в Україні дуже обмежені. Окрім цього, ЄС добре розуміє внутрішню слабкість України (суспільно-політична і економічна ситуація, якість управлінських кадрів) для імплементації цієї угоди.
Рішення ЄС про відкладення імплементації Угоди про зону вільної торгівлі Україною викликає сумнів у можливості ЄС реалізувати свої цілі у політиці сусідства. Хоча ратифікація Угоди про асоціацію є успіхом, то її найважливіша частина — про зону вільної торгівлі, переговори про яку велись із 2008 року, дочекається імплементації не раніше ніж на початку 2016 року.
Створено небезпечний прецедент, коли третя сторона здобуває вплив на формат двосторонніх відносин ЄС. Росія і надалі буде використовувати всі можливості для блокування імплементації Угоди про асоціацію з Україною, а також з іншими державами Східного партнерства: Молдовою і Грузією.
Ключовий вплив окремих держав — членів ЄС на відкладення імплементації послаблює значення політики сусідства і Східного партнерства, а також інституцій ЄС, які її здійснюють.
Відкладення Угоди про зону вільної торгівлі не означає, що українська влада не зможе реалізувати програму суспільних і політичних реформ. Але насправді воно зменшує шанс на проведення програми швидких радикальних і глибоких реформ, бо забракне сильного зовнішнього тиску. Поки що реформаторська діяльність української влади обмежується реалізацією програм ЄС і МВФ.
Євген ПЕТРЕНКО