Не менш емоційно, аніж Сергій Лавров, виступив президент Сербії Томіслав Ніколіч, який провів незграбні паралелі між Косовим і Кримом та дивувався з приводу наполегливого захисту західними країнами територіальної цілісності України з одночасним потуранням порушенню територіальної цілісності Сербії. До речі, Росія і Китай в Раді Безпеки ООН вкотре заблокували ініціативу про вступ до Об’єднаних Націй Косова.
Така гостра риторика на певний час навіть поставила питання, чи взагалі доживе ООН до своєї ювілейної 70-ї сесії восени 2015 року? Утім, підсумки загальнополітичної дискусії засвідчили й наявність за умов доброї волі можливості для компромісів.
Зокрема, на кліматичному саміті глави 140 держав світу погодилися восени 2015 року підписати нову угоду про запобігання кліматичним змінам, яка має замінити Кіотський протокол 1997 року. Декларована нова мета — скорочення емісії парникових газів на 40%. Гренада декларувала намір перейти на стовідсоткове використання поновлюваних джерел енергії.
У Нью-Йорку також відбулася перша Всесвітня конференція корінних народів. Делегація кримських татар звернула увагу на переслідування своїх активістів, які незгодні з російською окупацією Криму. Росія завадила прибуттю на конференцію делегації саамів Кольського півострова.
Відкритим залишається питання, чи зможуть народи відродити мету, заради якої була створена ООН, і впоратися з раковою пухлиною екстремізму. Криза в Україні показала гостру необхідність реформ у системі ООН. Росію інші держави звинувачують у зловживанні правом вето, однак навряд чи суттєвий прогрес у реформуванні Ради Безпеки ООН буде досягнутий до наступного року. Визнання цього факту залишає надію на виживання Об’єднаних Націй у сучасному конфронтаційному світі.
Андрій МАРТИНОВ
У паперовій версії також читайте:
• КАСПІЙСЬКЕ «ЯБЛУКО РОЗБРАТУ»
