ВПРОДОВЖ ДЕСЯТИЛІТЬ ПЕРЕБУВАЛИ ЗБРОЙНІ СИЛИ УКРАЇНИ, ЗАЗНАВШИ МАСШТАБНОЇ РУЙНАЦІЇ І ВТРАТИ БОЄГОТОВНОСТІ

«Ар­мія якось ви­кру­тить­ся...»
Нині, зважаючи на ситуацію у Збройних Силах, інших військових формуваннях держави, можна стверджувати: українські політики, які прийшли до влади на початку 90-х років, бездарно розпорядилися всім тим вйськовим майном, яке нам дісталося після розпаду СРСР. Щоб не звинуватили в голослів’ї, вдамося до офіційної статистики Міністерства оборони України, неодноразово оприлюдненої ним у відкритих джерелах інформації.
Ми тоді успадкували понад 9 тисяч танків, більш як 11 тисяч бронемашин, у тому числі бойових машин піхоти і десанту, що вважалися одними з кращих у світі, 18 тисяч реактивних і артилерійських систем, серед яких було чимало «Градів» і ще більш грізних «Ураганів» та «Смерчів», яких нам так сьогодні не вистачає. А ще — майже тисячу літаків із прекрасними льотно-бойовими характеристиками: кілька десятків із них і досі на озброєнні ЗС України, і якщо провести їх модернізацію, то вони, за висновками фахівців, здатні послужити ще років 10–12.

28 ЖОВТНЯ — ДЕНЬ ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ ВІД ФАШИСТСЬКИХ ЗАГАРБНИКІВ

Про це в кни­зі-спо­га­дах пи­ше ні­мець­кий ге­не­рал-фельд­мар­шал Фрід­ріх Галь­дер.

«Укра­їн­ці по­страж­да­ли най­біль­ше...»

Прем’єр-міністр Великобританії Уїнстон Черчілль, підбиваючи в парламенті підсумки Другої світової війни, сказав:
— З-поміж усіх народів, які опинилися під владою гітлерівської Німеччини, найбільше постраждав український. Але він не лише вижив, не скорившись, а й ціною мільйонів людських життів зробив величезний внесок у перемогу над німецьким фашизмом...

Ви­раз­ні пор­тре­ти лю­дей у ста­ро­вин­но­му одя­зі, кар­ти­ни на ре­лі­гій­ну те­ма­ти­ку, ви­шу­ка­ні пор­тре­ти, на­тюр­мор­ти, скульп­ту­ри — на ви­став­ці «Скар­би ба­ро­нів де Шо­ду­ар» у На­ціо­наль­но­му му­зеї мис­тецтв іме­ні Бог­да­на та Вар­ва­ри Ха­нен­ків пред­став­ле­ні справж­ні ше­дев­ри мис­тец­тва сві­то­во­го рів­ня, які мог­ли би ста­ти окра­сою най­ви­знач­ні­ших му­зе­їв Єв­ро­пи. На щас­тя, во­ни збе­рі­гаю­ть­ся в Ук­раї­ні і на­ле­жать до зо­ло­то­го фон­ду віт­чиз­ня­ної куль­ту­ри.

Визначна подія у культурному житті Києва — виставка славетного художнього зібрання Житомирського обласного краєзнавчого музею — є черговим етапом проекту «Європейський вимір», започаткованого в 2012 р. Перші дві виставки проекту — «100 шедеврів старих майстрів із 9 музеїв України» та «Три шедеври класичного мистецтва з музеїв Італії» — мали величезний успіх у шанувальників мистецтва.

У На­ціо­наль­но­му куль­тур­но-мис­тець­ко­му та му­зей­но­му ком­плек­сі «Мис­тець­кий Ар­се­нал» стар­ту­вав доб­ро­чин­ний про­ект «Мис­тец­тво, що ря­тує». Йо­го за­по­чат­ку­ва­ли АТ «Ощад­банк», НКММК «Мис­тець­кий Ар­се­нал» та гро­мад­ська ор­га­ні­за­ція «Во­лон­тер­ська Сот­ня «Доб­ро­во­ля». Ви­став­ка пре­зен­ту­ва­ла тво­ри су­час­но­го ук­ра­їн­сько­го мис­тец­тва від про­від­них мит­ців, які ве­ли­ко­душ­но від­да­ли до­ро­гі кар­ти­ни на лі­ку­ван­ня вій­сь­ко­вих, по­ра­не­них під час АТО.

Серед них — Олександр Бабак, Володимир Будніков, Мирослав Вайда, Олександр Верещак, Ігор Гайдай, Ігор Гусєв, Ніна Денисова, Олександр Друганов, Ілля Ісупов, Жанна Кадирова, Ірина Каленик, Микита Кравцов, Олександр Король, Володимир Костирко, Арсен Савадов, Ілля Чічкан, Тіберій Сільваші.

Художникам не довелося довго пояснювати, навіщо їм жертвувати свої мистецькі твори. Всі вони погодилися це зробити, аби виручені від продажу картин гроші допомогли воїнам. Це, у свою чергу, породило щедрість людей, які купували картини.