У репертуарі Київського драматичного театру «Браво», який намагається йти в ногу з часом, переважає сучасна драматургія, що особливо близька за змістом глядачеві ХХІ століття. Проте у театрі намагаються не забувати і про класику.
Ще весною минулого року Володимир Борисюк поставив тут виставу «Одруження» за п’єсою Миколи Гоголя, яка стала одним із кращих сценічних прочитань цього твору в українському театрі за останнє десятиліття. А нещодавно режисер здійснив у цьому ж театрі постановку ще одного шедевра світової літератури — «Собаку на сіні» Лопе де Веги.
«Класика необхідна завжди. Особливо вона потрібна у нелегкий час, коли йде війна. Ще в 90-х роках я мріяв поставити цю п’єсу на сцені. І нині моя мрія здійснилася завдяки підтримці художнього керівника Театру «Браво» Любові Титаренко. За майже чвертьвікову його історію це перша віршована постановка.

Музей історії міста Києва презентував виставку, присвячену 90-річчю одного з найвідоміших порцелянових підприємств України — Київського експериментального кераміко-художнього заводу. У його стінах працювали кращі українські художники і скульптори. Фактично підприємство було творчою лабораторією для всієї порцеляно-фаянсової промисловості України.
Особливістю виставки стало те, що на ній уперше були представлені предмети з приватних колекцій, які ніколи раніше не експонувалися. Також відвідувачі змогли побачити архівні документи, відеоматеріали, які розповідають про етапи творчого шляху заводського колективу, світлини з історії підприємства, збережені колишніми працівниками заводу. Серед них — фото з родини художників-технологів та організаторів виставки Цапенків.
Продукція заводу, що був флагманом української порцеляново-фаянсової галузі у ХХ ст., донині зберігається у багатьох домівках киян і мешканців інших населених пунктів України та країн СНД. Ексклюзивні твори підприємства прикрашають експозиції провідних музеїв Європи, Азії, Африки.

Не­що­дав­но у Ки­їв­сько­му на­ціо­наль­но­му ака­де­міч­но­му те­ат­рі опе­ре­ти від­був­ся «Ве­чір мю­зик­лу». Гля­да­чів за­ча­ру­вав ро­ман­тич­ний і тем­пе­ра­мент­ний жанр, що був ос­нов­ним у твор­чо­сті ле­ген­дар­них ком­по­зи­то­рів Л.Берн­стай­на, Е. Л. Уеб­бе­ра, Дж. Кан­де­ра, О. Кол­ке­ра, К.Пор­те­ра, Р.Ро­джер­са, Ч.Стра­уса, М.Хем­лі­ша, Дж. Хер­ма­на.

Надзвичайно цікавою була сучасна інтерпретація відомих шедеврів мюзиклу і приємним знайомство з рекордною кількістю прем’єрних номерів, яких було п’ятнадцять — із мюзиклів «Кабаре», «Вестсайдська історія», «Звуки музики», «Знедолені, «Енні», «Поргі і Бесс», «Різдвяна ніч», рок-опери «Юнона і Авось» тощо.
Мюзикл — один із найбільш виграшних жанрів оперети. По-перше, це досить традиційна форма із сильним драматичним сюжетом. По-друге, справжнє музичне шоу, позитив, актуальність, пластичність, можливість у витончену форму вкласти серйозний зміст. Жанр мюзиклу народився на початку ХХ століття на підмостках Нью-Йорка зі сплаву вар’єте, балету і драматичних інтермедій.

Не­що­дав­но в Ки­єві прой­шов фо­рум, який зі­брав близь­ко 200 ге­не­раль­них і фі­нан­со­вих ди­рек­то­рів віт­чиз­ня­них і за­ру­біж­них ком­па­ній, пред­став­ни­ків між­на­род­них фі­нан­со­вих ор­га­ні­за­цій, дер­жав­них ор­га­нів для об­го­во­рен­ня ос­нов­них на­пря­мів взає­мо­дії біз­не­су і вла­ди.

Ключовими темами дискусій стали актуальні питання оподаткування і трансфертного ціноутворення, наслідки податкової амністії для бізнесу, економічної та інформаційної безпеки компаній; залучення фінансових ресурсів в умовах кризи; сучасні ризики корпоративного управління та ефективний ризик-менеджмент; зміни у фінансових стратегіях компаній.
Експертами форуму виступили керівники відомих в Україні і світі компаній і фінансових організацій — Deloitte, Microsoft, Corum Group, «Метінвест», «Миронівський хлібопродукт», Group DF, «Фармак», Talent Advisors, EBRD, представники НБУ й Міністерства фінансів.