Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
Росія — головний торговельний партнер Молдови, а її капітал становить значну частину закордонних інвестицій. Вона домінує в енергетичному і банківському секторах, є ключовим ринком праці для молдавських заробітчан. Москва використовує односторонню економічну залежність Молдови для тиску на владу в Кишиневі.
Економічним тиском на Молдову Росія реагує на прозахідну політику нинішнього уряду і підписання Молдовою 27 червня 2014 року Угоди про асоціацію з ЄС. Кремль прагне викликати зростання суспільного незадоволення у Молдові і сприяти поразці проєвропейської коаліції на парламентських виборах 30 листопада, аби змусити молдавську владу припинити імплементацію Угоди про асоціацію, як Володимир Путін прямо вимагав на саміті СНД у Мінську 10 жовтня.
Російські стратеги хочуть повернутись в Європу часів холодної війни і гонки ядерних озброєнь — російські ядерні заряди в окупованому Криму перекреслюють усі досягнення в галузі глобального атомного роззброєння за останні 20 років.
За повідомленнями медіа, у жовтні Росія розмістила ракетні системи «Іскандер» в окупованому Криму і на кордоні з Україною у західних областях Російської Федерації. У відповідь на агресивні дії Москви члени Конгресу надіслали листа президенту США Бараку Обамі, в якому повідомили, що росіяни збираються розмістити атомну зброю на території суверенної держави без її згоди.
21 листопада 2014 року Україна відзначає День гідності та свободи. Сьогодні Київ із робочим візитом відвідав віце-президент США Джозеф Байден. Вперше у поточному році він побував в Україні у квітні, коли Росія вже анексувала Крим та почала підтримку сепаратистських настроїв у Донецькій та Луганській областях. Тоді Байден не тільки підтвердив факт готовності Сполучених Штатів Америки надати Україні фінансову допомогу, а й підтримав європейський вибір українського народу. Відтоді цей вибір було підтверджено на президентських та позачергових парламентських виборах.
Цього разу візит Джозефа Байдена також відбувається на непростому етапі демократичного розвитку України. Напруженим залишається становище на Сході України. США відкрито називають речі своїми іменами та послідовно критикують Росію за військове втручання на Донбасі.
18 листопада 2014 року у Москві побував міністр закордонних справ ФРН Франк-Вальтер Штайнмайєр. Він мав продовжити переговори, які відбулися за декілька днів до цього у Брісбені між президентом Володимиром Путіним і бундесканцлером Ангелою Меркель.
Уже рік німецько-російські відносини переживають непрості часи. Російська анексія Криму, а потім втручання в українські справи на Донбасі спровокували відповідну німецьку реакцію. Ангела Меркель була вимушена підпорядкувати економіку політиці та запровадити економічні санкції проти Росії. Це відбулося всупереч позиції німецького бізнесу, який від санкцій зазнає чималих збитків.
Спроби вплинути на німецьку позицію щодо Росії недавно зробив Михайло Горбачов. Він був присутній на урочистостях із нагоди 25-річчя падіння Берлінської стіни, де закликав Європу краще прислуховуватися до висловленої точки зору Кремля.
В австралійському Брісбені 15–16 листопада 2014 року відбулася зустріч лідерів країн «Великої двадцятки». Зазначений формат міжнародних відносин був започаткований наприкінці 2008 року як сподівання на більшу ефективність ширшого дипломатичного майданчика для пошуку шляхів виходу з глобальної економічної кризи.
«Велика двадцятка» об’єднала як країни «Великої сімки»: США, Канаду, Німеччину, Велику Британію, Францію, Італію, Японію, так і нові економічні центри, такі як країни БРІКС — Росію, Бразилію, Китай, Індію, Південно-Африканську Республіку, а також впливових близькосхідних регіональних гравців — Туреччину, Саудівську Аравію, крім того, важливі економічні потуги — Австралію, Аргентину, Мексику, Республіку Корея, Індонезію та Європейський Союз. Усі разом вони контролюють близько 80% світової економіки. Однак за сім років існування цього неформального об’єднання воно так і не спромоглося досягнути оптимальних можливостей для її розвитку.
18 листопада 2014 року за участю нового генсека НАТО Єнса Столтенберга відбулося засідання міністрів оборони країн — членів Євросоюзу. Ця зустріч розглядається у контексті зусиль Північноатлантичного альянсу, спрямованих на консолідацію солідарності країн — членів НАТО перед новими спільними викликами євроатлантичній безпеці. Адже після розпаду СРСР і об’єднання Німеччини відбулися помітні зміни в організації архітектури європейської безпеки. Маастріхтський договір (1992) поставив мету — досягнення спільної зовнішньої та безпекової політики Євросоюзу.
Однак уже понад десятиліття цей аспект європейської інтеграції перебуває у стані перманентної кризи. Насамперед тому, що розмитими залишаються концептуальні засади спільної безпеки ЄС. До терактів 11 вересня 2001 року вони розглядалися як автономна від НАТО політика Європи.
22 ЛИСТОПАДА — ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ
Голодомор 1932–1933 років є однією з найтрагічніших сторінок в історії нашого народу. Навіть нині, коли ми отримали доступ до архівів спецслужб, не знаємо точної кількості його жертв. Але вчені-дослідники схиляються до 4–5мільйонів, наголошуючи, що це «мінімальні показники».
Про той страшний період у житті наших дідів і батьків «ДУ» попросила розповісти Леся Танюка — голову Всеукраїнської громадської організації «Меморіал» ім. Василя Стуса, який багато років вивчав цю тему.
— У минулому столітті жоден народ світу не пережив стільки лиха, як український, — говорить Лесь Степанович. — Революція, громадянська війна, сталінські репресії, Друга світова війна — не було такої сім’ї, яка б не потрапила під їх чорне крило.
Відсьогодні Україна вступає у череду знакових дат. Саме 21 листопада торік тодішній уряд під керівництвом Миколи Азарова публічно відмовився від наміру підписати Угоду про асоціацію з Євросоюзом. Буквально надвечір на Майдан Незалежності вийшли перші громадські активісти, котрі категорично не сприйняли такого геополітичного розвороту... Ініціатива мала успіх ще й тому, що вже наступного дня, 22 листопада, виповнювалося дев’ять років від початку Помаранчевої революції.
Відтак, зібравшись на силі, українське суспільство знову вибухнуло стотисячним мітингом найближчої неділі — 24 листопада. Людей згуртувала нахабна й цинічна брехня режиму тодішнього президента Віктора Януковича. За кілька днів до саміту Україна — ЄС у Вільнюсі ми з вами чітко дали зрозуміти: жарти на геополітичні теми у нашій державі не пройдуть.
У центрі столиці з’явилася нова визначна пам’ятка, повідомляє kyiv.ridna.ua. У парку Шевченка встановили незвичайну скульптуру Олександра Лідаговського з романтичною назвою «Кохання-Всесвіт» у вигляді жіночого і чоловічого силуетів, які тримають одне одного в обіймах. Ідея композиції проста і глибока одночасно: «Гармонія чоловіка і жінки — гармонія двох начал — ототожнюється тут із гармонією Всесвіту», — пояснює автор. За його словами, в майбутньому композицію планують підсвічувати.
Силуети виготовлено з нержавіючої сталі. Створювалася робота впродовж 2,5 місяця. Важить «Кохання» приблизно 400 кг. Для порівняння: скульптура Лідаговського «Рівновага» на бульварі Дружби Народів (більше відома серед киян як «Канатоходка»), виконана з бронзи і сталі, важить майже тонну. Нагадаємо, також серед улюблених киянами творів Олександра Лідаговського — «Драбина», що веде в небо, в парку на Русанівській набережній і «Любов-ріка» на Пейзажці.
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».