Хо­ча Ки­їв­ський ака­де­міч­ний те­атр «Ко­ле­со» сво­їми по­ста­но­в­ка­ми звер­тає­ть­ся пе­ре­важ­но до до­рос­ло­го гля­да­ча, але тут на­ма­гаю­ть­ся знай­ти клю­чи­ки і до ди­тя­чих сер­дець.
Не­що­дав­но від­бу­ла­ся прем’­єра спек­так­лю «День при­льо­ту Лас­тів­ки, або По­ці­лу­нок Прин­це­си», ство­ре­но­го за п’єсою ві­до­мо­го су­час­но­го бі­ло­ру­сько­го дра­ма­тур­га Олек­сія Ду­да­рє­ва, що, у свою чер­гу, бу­ла на­пи­са­на за мо­ти­ва­ми ка­зок Ган­са Кріс­ті­ана Ан­дер­се­на. Но­ва по­ста­но­вка ста­ла пер­шою сер­йоз­ною ре­жи­сер­ською ро­бо­тою од­нієї з про­від­них акт­рис те­ат­ру Ма­рії Гру­ні­че­вої.

«Ми дуже довго шукали твір для нової дитячої вистави. Але врешті-решт нам поталанило знайти саме цю казку. Адже вона надзвичайно добра, у ній так багато позитиву, якого так не вистачає всім нам, незважаючи на те, скільки кому років. А також цей твір має велике виховне значення. Це — робота всього нашого колективу, бо актори були співтворцями вистави.
Ми практично не змінювали сюжету твору. Лише додали деякі моменти, скажімо, як Чортеня робить вигляд, що помирає. Автор був дуже радий, коли дізнався, що його казку поставлять в Україні. На жаль, він не зміг приїхати на прем’єру, але пообіцяв обов’язково завітати до Києва», — розповіла пані Марія.

Ми до­сить час­то чу­ємо ін­фор­ма­цію про за­мі­ну­ван­ня різ­них об’­єк­тів. У Хар­ко­ві в чо­ти­ри ра­зи збіль­ши­ла­ся кіль­кість дзвін­ків про тер­ак­ти, у Льво­ві — в де­сять ра­зів. Які сце­на­рії роз­вит­ку аг­ре­сії Ро­сій­ської Фе­де­ра­ції в Хар­ко­ві і Льво­ві, роз­по­ві­ли ко­рес­пон­ден­ту «ДУ» львів­ські екс­пер­ти: за­ступ­ник го­ло­ви Львів­ської ОДА Юрій Під­ліс­ний, кон­суль­тант на­чаль­ни­ка управ­лін­ня СБУ у Львів­ській об­лас­ті з пи­тань ан­ти­те­ро­рис­тич­ної ді­яль­но­сті пол­ков­ник Рус­лан Біш­ко, рад­ник місь­ко­го го­ло­ви Льво­ва з пи­тань без­пе­ки Ігор Бра­слав­ський, пол­ков­ник у від­став­ці, коман­дир різ­них авіа­цій­них під­роз­ді­лів і час­тин, кот­рі слу­жи­ли за ча­сів Ра­дян­сько­го Со­юзу в Ні­мець­кій Де­мо­кра­тич­ній Рес­пуб­лі­ці і на Да­ле­ко­му Схо­ді, Ва­лен­тин Дей­не­ко.
А крім то­го, хар­ків­ські екс­пер­ти: пол­ков­ник у від­став­ці, го­ло­ва Хар­ків­ської об­лас­ної ор­га­ні­за­ції по­лі­тич­них кон­суль­тан­тів і ГО «Сло­бо­жан­ський ре­гіо­наль­ний центр» Ва­ле­рій Дуд­ко, на­чаль­ник від­ді­лен­ня впро­ва­джен­ня пси­хо­тре­нін­го­вих тех­но­ло­гій на­уко­во-до­слід­ної ла­бо­ра­то­рії екс­тре­маль­ної і кри­зо­вої пси­хо­ло­гії НДЦ На­ціо­наль­но­го уні­вер­си­те­ту ци­віль­но­го за­хис­ту Ук­раї­ни, кан­ди­дат пси­хо­ло­гіч­них на­ук, ка­пі­тан Ан­дрій По­бі­даш.

Зброй­ні Си­ли Ук­раї­ни на­реш­ті по­чи­на­ють від­чу­ва­ти: во­ни є дер­жав­ною струк­ту­рою, яка грає чи не пер­шу скрип­ку у її обо­ро­но­здат­но­сті. Од­не зі свід­чень цьо­го — бю­джет вій­сь­ко­во­го ві­дом­ства на 2015 рік: ви­дат­ки на йо­го по­тре­би ста­но­влять 44,6 міль­яр­да гри­вень, тоб­то 2,6% ва­ло­во­го внут­ріш­ньо­го про­дук­ту. Із цієї су­ми 4,4 міль­яр­да — дер­жав­ні га­ран­тії.
Чи­та­чам — плат­ни­кам по­дат­ків, з ки­шень яких і фі­нан­су­єть­ся ук­ра­їн­ське вій­сько, спо­ді­ва­ємо­ся, ці­ка­во діз­на­ти­ся, ку­ди бу­дуть спря­мо­ва­ні ці кош­ти.

МІНІСТР ОБОРОНИ СТЕПАН ПОЛТОРАК СПОДІВАЄТЬСЯ, ЩО ЗБІЛЬШЕНЕ
В КІЛЬКА РАЗІВ ФІНАНСУВАННЯ ЗС ЗНАЧНО ПІДВИЩИТЬ ЇХ БОЄГОТОВНІСТЬ

Так ось, із цієї суми понад 18 мільярдів планується витратити на грошове забезпечення військовиків та заробітну плату цивільних працівників, близько 5 мільярдів — на речове забезпечення і харчування захисників країни. Дехто вже встиг назвати цей кошторис кошторисом проїдання, мовляв, а що ж залишиться на бойову підготовку?
— Розмірковувати так можуть тільки люди, далекі від проблем армії, які не розуміють банальних речей, — вважає військовий експерт Дмитро Тимчук. — Адже для того, щоб солдат достойно виконував свій обов’язок, його потрібно як слід одягти, нагодувати.

То­рік, ко­ли си­ту­ація на Дон­ба­сі за­гос­три­ла­ся, до ЗС, ін­ших вій­сь­ко­вих фор­му­вань дер­жа­ви бу­ли при­зва­ні чи­ма­ло укра­їн­ців.

— Це дозволило підвищити бойову готовність частин і підрозділів, задіяних у боротьбі з російсько-терористичними бандами, — говорить перший заступник начальника головного управління оборонного та мобілізаційного планування Генерального штабу Збройних Сил України генерал-майор Володимир Талалай. — Для особового складу, який поповнив сили АТО, законодавці передбачили соціальні пільги і гарантії. Зокрема, збереження середнього заробітку та робочих місць, термін дії яких скоро закінчується.
Отже, цих людей потрібно демобілізувати. Тож для їхньої заміни і недопущення зниження рівня боєготовності військ проводяться і чергові хвилі мобілізації, яка розпочалася 20 січня і триватиме 210 діб. Проходить вона за рішенням Верховної Ради, яка затвердила відповідний указ Президента України.
У 2015 році буде призвано стільки осіб, скільки потрібно для здійснення періодичної ротації особового складу, який уже виконує бойові завдання. При цьому майже третина мобілізованих потрапить у зону бойових дій, а третина проходитиме бойове злагодження, решта перебуватиме у відпустках. Проведення нинішньої мобілізації дозволить створити і резерв для виконання бойових завдань.
Кого призивають? Військовозобов’язаних громадян України віком від 25 до 60 років, які за станом здоров’я придатні до військової служби.