Не­дав­но Зі­мбаб­ве свят­ку­ва­ло 36-у річ­ни­цю про­го­ло­шен­ня не­за­леж­но­сті. Під час уро­чис­то­го від­зна­чен­ня на ста­діо­ні у сто­ли­ці кра­їни Ха­ра­ре не мог­ли обій­ти­ся без ге­роя виз­воль­ної вій­ни — Ро­бер­та Му­га­бе.

Автомобіль з Бобом (так його називають земляки) зробив традиційне почесне коло по біговій доріжці стадіону, а потім затримався, і Мугабе поклонився перед власним портретом. У країні, де головною темою розмов є стан його здоров’я, цей дивний жест став щe одним доказом прогресу старчої деменції президента.
Кілька місяців раніше в інтерв’ю з нагоди 92го дня народження президент жартував, що є живим трупом, бо щороку мусить спростовувати плітки про свою смерть. «Ранкова зарядка? Звичайно, я її роблю, щоб зберегти форму, але також і для того, щоб забезпечити воскресіння, коли розказують, що вже мертвий», — сказав Мугабе.

Минулого тижня відбулося перше засідання нового складу парламенту Сербії, обраного на початку квітня 2016 року. Нагадаємо, що за їх результатом близько чверті місць отримали партії, орієнтовані на сербськоросійський союз. Внаслідок цього сербське суспільство вкотре не зробило однозначного цивілізаційного вибору на користь європейської інтеграції.
Найбільш серйозною проблемою, яка залишається перешкодою для такого вибору, є неврегульована проблема Косова. З одного боку, під потужним тиском Європейського Союзу албанські власті Косова погодилися на присутність у краї сербської етнічної і релігійної меншості. Однак у самому суспільстві косовських албанців досі немає єдності щодо таких поступок сербам. Радикальна частина косовських албанців досі влаштовує скандальні акції протесту у парламенті Косова під час обговорення законів, спрямованих на захист прав косовських сербів.

Два мі­ся­ці то­му зда­ва­ло­ся, що си­рій­ська проб­ле­ма по­чи­нає ви­рі­шу­ва­ти­ся. То­ді у Же­не­ві роз­по­ча­ли­ся ба­га­то­сто­рон­ні пе­ре­го­во­ри що­до вре­гу­лю­ван­ня си­рій­сько­го кон­флік­ту. Од­нак ще до по­чат­ку свя­щен­но­го для му­суль­ман мі­ся­ця Ра­ма­дан ста­ло зро­зу­мі­ло, що очо­лю­ва­ні Ро­сією і США дві різ­ні ан­ти­те­ро­рис­тич­ні ко­алі­ції в Си­рії пе­ре­слі­ду­ють про­ти­леж­ні ін­те­ре­си.

Росія та Іран намагаються зберегти при владі в Сирії Башара Асада. Натомість США зі своїми союзниками — Туреччиною та країнами Перської затоки, навпаки, продовжують реалізовувати курс, спрямований на зміну влади в Сирії за будьяку ціну.
За цих обставин не дивно, що женевські переговори зазнали фіаско. Конфронтація знову перейшла на різні ділянки сирійського фронту. Сирійські урядові війська попри спеку та піскові бурі намагаються наступати на неофіційну «столицю» «Ісламської держави Іраку і Леванту» — сирійське місто Ракка.

Днями у Пекіні відбулися чергові міжурядові китайсько-німецькі урядові консультації: німецький канцлер Ангела Меркель особисто сприяла активізації контактів між німецькими та китайськими бізнесовими колами. Активність німецького бізнесу на великому китайському ринку розглядається як спосіб компенсації збитків, яких німецька економіка зазнає від дотримання санкцій проти Росії.
Утім, і у співпраці з китайцями німецький бізнес перебуває під впливом суттєвих політичних обмежень. Зокрема, США наполягають на збереженні заборони на продаж Китаю сучасної військової техніки. Ця заборона була накладена на Пекін відразу після придушення заворушень на площі Тяньаньмень у червні 1989 року. Відтоді саме Росія стала головним військово-технічним партнером Китаю, що у 1996 році посприяло оформленню такого союзу у форматі Шанхайської організації співробітництва.