Завдання, без перебільшення, надважливе, адже в нас усе ще тривають спори щодо того, хто в Україні таки справжній патріот, а хто лише прикривається цим світлим почуттям, одягнувши вишиванку, задля вирішення своїх проблем.
Дещо по-іншому рівень патріотизму українців у нас почали оцінювати після відомих подій на Сході України та в Криму. Тоді у мільйонів співвітчизників ці почуття виявилися з нальотом тимчасовості і дуже швидко, наче сніг під сонцем, розтанули вже під час перших випробувань.
Усе через те, стверджують песимісти, що рівень свідомості та патріотизму в нас визначає не духовна складова, а банальне буття. Тож щоб там не казали про природжену національну свідомість і патріотизм українців, у житті ми ще дуже часто зіштовхуємося з їхньою відсутністю.
І таке при тому, що, приміром, на Полтавщині робота з національно-патріотичного виховання молоді розгорнута з розмахом. Як і скрізь в Україні, полтавські школярі беруть участь у патріотичних іграх, конкурсах на кращий захід із національно-патріотичного виховання серед учнів і вихованців закладів середньої та позашкільної освіти, кращу матеріальну базу військово-патріотичного та фізичного виховання, всеукраїнських акціях щодо патріотичного виховання, популярній грі «Джура», загартовуються у пластунських таборах, пошукових загонах тощо.
Чи матеріалізуються ці потуги у справжній патріотизм тих, задля виховання яких проводять ці заходи? Безперечно, так. Але з певним винятком, адже реалії життя часто свідчать про протилежне.
Приміром, лакмусовим папірцем рівня патріотизму сучасної української молоді може служити призов до Збройних Сил України. У військкоматах Полтавщини не приховують, що кожен новий призов дається важче, ніж попередній, бо чимало призовників із року в рік поповнюють лави так званих ухилистів або навіть відмовників.
Про зв’язок між добре налагодженою роботою з національно-патріотичного виховання і її результатами кореспонденту «ДУ» розповів голова Котелевської РДА (Полтавська область) Віктор Колос. Район, який він очолює, відомий багатьма патріотичними традиціями, на яких десятиліттями виховували молодь.
У радянські часи й нині котелевці шанують пам’ять свого легендарного земляка, двічі Героя Радянського Союзу, командира відомого партизанського з’єднання С. А. Ковпака.
У райцентрі мирно співіснують народний Музей легендарного партизанського ватажка і Музей АТО, експонати якого збирали за участі земляків, котрі воювали й нині боронять єдність держави на Сході України.
Широкого розмаху у районі набув козацький рух, який поповнюється школярами-козачатами, котрі охоче і результативно представляють свій край у Всеукраїнській грі «Джура».
Не в останню чергу патріотизм міцно прищеплюється котелевській молоді завдяки виваженій політиці авторитетних місцевих керівників — потомствених аграріїв, Героїв Україні Тетяни Корост і Олександра Коросташова. До речі, син останнього закінчив військове училище, служив у зоні АТО, де на посаді командира танкової роти дослужився до капітана.
«Здавалось би, такі традиції мають сприяти тому, що молодь у Котелевському районі патріотично вихована і налаштована на службу у вітчизняній армії, — розповідає В. Колос. — Але ще кілька років тому район відчував дуже великі труднощі з виконанням плану призову. Котелевці виявилися тут ледь не найгіршими.
Навіть було неприємно від того, що в районі проводиться велика робота з національно-патріотичного виховання молоді, а коли настав час виявити патріотизм, багато юнаків не захотіли служити в армії...»
До честі районного керівництва ситуацію вдалося виправити. І не стільки виховною роботою, скільки перевіреними «специфічними» методами. За словами В. Колоса, коли в районі зрозуміли, що черговий призов ухилисти можуть узагалі зірвати, перейшли від слів до діла.
«Представники РДА, поліції, військкомату почали подвірний обхід і заходили до кожного будинку, де проживали призовники. У більшості їхні батьки нам говорили, що не знають, де їхні сини. Мовляв, кудись поїхали ще кілька місяців тому, — ділиться досвідом «відловлювання» не дуже патріотичних молодих котелевців голова РДА.
Ми складали акти про те, що за місцем проживання призовника не знайшли. Наступного разу, якщо картина повторювалася, складали ще один акт. І попереджували батьків, що третього разу, якщо призовника не знайдемо або він сам не з’явиться до військкомату, через суд оголосимо його... безвісти відсутнім. А ще через три місяці — померлим... І оголосимо недійсним його паспорт. Після цього наче бабка пошептала: призовники пішли до військкомату...»
«Ви патріоти чи ні?»
Для патріотичного виховання полтавської юні керівництво регіону використовує, як уже зазначалося, найрізноманітніші форми. У тому числі роботу з підготовки молоді до служби в армії. Полтавщина — один із небагатьох регіонів України, де юнаки удосконалюють вишкіл, готуючись у майбутньому до військової кар’єри.
Мова — про Кременчуцький ліцей із посиленою військово-фізичною підготовкою. Сотні кадетів там опановують ази навчальної військової підготовки, загартовуються фізично одночасно з вивченням шкільної програми.
Торік, як повідомляють у ліцеї, 78% його випускників продовжили навчання армійській справі уже у військових училищах. Днями стало відомо, що в Полтавській області може з’явитися ще один військовий ліцей. Ідею його відкриття виношує новопризначений голова облдержадміністрації Олег Синєгубов.
«На виконання програми національно-патріотичного виховання дав доручення департаменту освіти і науки опрацювати питання щодо створення нового військового ліцею, — поділився з журналістами своїм задумом керманич краю.
В області немає жодного діючого спеціалізованого навчального закладу, окрім Кременчуцького ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою. Тож створення такого ліцею дасть можливість його вихованцям бути зарахованими до вищих навчальних закладів правоохоронного та безпекового профілю і зробити військову кар’єру...»
У Полтавській ОДА вже підшукали і місце для розміщення нового закладу. Ліцей хочуть створити на базі Гадяцького дитячого будинку, де нині залишилося 18 вихованців. Як тільки їх прилаштують до сімейних будинків, будівлю інтернату перепрофілюватимуть під ліцей.
Голову ОДА підтримують і в Полтавській облраді. Так, на думку голови постійної комісії облради Сергія Шевчука, у місті Гадяч є не лише уся необхідна інфраструктура для проживання, навчання і виховання ліцеїстів, але й відповідні історичні традиції, адже Гадяч є однією з давніх козацьких столиць України.
Отже, якщо цим планам суджено здійснитися, то область уже незабаром може похвалитися ще одним військовим ліцеєм, де виховуватимуть справжніх патріотів Батьківщини.
Правда, останнім часом поміж полтавців розгорнулася дискусія щодо того, чи насправді виховання у військовому ліцеї «автоматично» гарантує прищеплення молоді патріотизму? Приводом для дискусії стали події у Кременчуцькому ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою, де за розпорядженням його керівництва кадетів відправляли по магазинах наддніпрянського міста збирати пожертви до Дня Святого Миколая, бо у міської влади на це бракувало грошей.
Про це розповіли журналісти міської газети «Програма Плюс». Принижені чиновниками і своїми командирами ліцеїсти під уїдливі жарти і здивовані погляди відвідувачів на адресу юних патріотів стояли в одному з супермаркетів Кременчука з простягнутою рукою, випрошуючи пожертви — солодощі, булочки, наїдки тощо.
Ще не вгамувалися пристрасті навколо цього випадку, який дуже обурив перш за все батьків ліцеїстів, як з Кременчука, вже з іншого — шкільного — ліцею надійшла інформація про дивні форми патріотичного виховання учнів. Батьки учнів 9–11 класів поскаржилися, що їхніх дітей у ліцеї змушують в обов’язковому порядку голосувати за проєкт громадського бюджету під час навчального процесу.
Зокрема, за створення дитячої зони творчості та відпочинку «Територія дитинства» в ліцеї, автором якого виступили керівники цього ліцею. Один із заступників директора навчального закладу особисто ходила по класах і «просила» голосувати. При цьому запитуючи ліцеїстів: «Ви — патріоти?»
Ось такими дивними методами виховної роботи юним полтавцям подекуди прищеплюють почуття патріотизму. Чи надовго? І чи впадуть зерна, з яких мають проклюнутися паростки патріотизму, у благодатний ґрунт? Тож чи варто дивуватися з того, що «патріоти» дуже часто не пам’ятають про своє високе призвання і поводяться наче «непатріоти».
Очевидно, під впливом почутого на нараді у очільника області голова Громадської ради при Полтавській ОДА Володимир Голуб зазначив, що заходи, які проводяться в області задля виховання у молоді почуття патріотизму, не тільки заслуговують на схвальну оцінку, а й вимагають подальшої особливої уваги.
«І ми маємо визнати, що сьогодні в школах далеко не все робиться для ефективного викладання, зокрема навчальної програми «Захист Вітчизни». Необхідно не тільки навчити учнів розібрати і збирати автомат та як із нього стріляти. Молоді необхідно роз’яснювати, задля чого потрібно тримати напоготові зброю і що слід захищати — рідну землю, наших дітей, наше майбутнє...» — переконаний він.
Олександр БРУСЕНСЬКИЙ,
м. Полтава
Фото автора