І третій блок — це посилення ролі Інституту в протидії російській агресії, зокрема щодо боротьби з історичними міфами, які породжують ворожнечу в українському суспільстві», — зазначив Дробович.
Щодо декомунізації він зауважив, зокрема, що Інститут нацпам’яті здійснював її «доволі виважено, часто це був дуже академічний підхід з відповідним громадським обговоренням».
«Але на деяких етапах, наприклад, по-варварськи знищували якийсь мистецький об’єкт радянського часу — для звільнення просторів тощо. І це, мовляв, пояснювалося декомунізацією. Такі дії зробили їй не зовсім добру славу. Відповідно існує брак обговорення щодо методів.
Багато хто думає, що декомунізація — це якийсь примусовий процес, де ніхто ні з ким не радиться. Ні. Наше завдання чітко і доступно показати, що все має відбуватися поступово, у постійному спілкуванні з громадами», — підкреслив глава УІНП.
Він також додав, що не створено ще досі галузевий архів репресивних органів, а це важлива частина декомунізації, бо доступ до матеріалів цих радянських органів багато в чому проливатиме світло на злочини комуністичного режиму. Також іще далеко не завершено питання декомунізації щодо типів мислення, які панують.
* * *
Кабінет Міністрів призначив Антона Дробовича главою Українського інституту національної пам’яті, який раніше очолював Володимир В’ятрович (нині народний депутат від фракції «Європейська солідарність»).
Пан Дробович — киянин, кандидат філософських наук, доцент кафедри культурології Університету ім. М. Драгоманова. Він є експертом з питань освіти та культури, автором багатьох наукових праць. А от істориком за фахом він не є.
Закінчив Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова: магістр філософії, кандидат філософських наук, магістр правознавства. Також випускник програми «Цінності і суспільство» The AspenInstitute Kyiv.
У 2014 році захистив кандидатську дисертацію, має понад 50 наукових публікацій у галузі філософії, культурології та антропології, співавтор навчально-методичних посібників і програм, а також експертних матеріалів на тему соціального розвитку, освіти і культури в провідних українських ЗМІ.
У 2011–2012 роках працював журналістом і керівником аналітичного відділу незалежного інформаційного агентства, яке займалося висвітленням питань освіти, науки і молодіжної політики.
Дробович є експертом у сфері освіти і культури, дослідник міфології і сучасних комунікацій, арт-критик, член правління Молодіжної асоціації релігієзнавців. Працює доцентом кафедри культурології Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (там же і викладає на кафедрі культурології) і експертом Інституту суспільно-економічних досліджень.
Лауреат ІV мистецтвознавчого конкурсу Stedley Art Foundation. Досліджував — реалізацію державної політики, нормативно-правове забезпечення реформ у сфері освіти і культури; ефективне управління і «розумні інвестиції» в державні установи культури; формальну і неформальну освіту дорослих; стратегування і комунікації в освіті і культурі.