Звісно, найкращий час для цього — останні дні року, що минає. Саме тому сьогодні, за кілька діб до настання Нового року, ми пропонуємо пригадати, чим запам’ятався рік 2016-й. Отже...
Сі­чень
Початок року ознаменувався черговою напругою на фронті. Втім, якихось кардинальних змін на лінії розмежування не відбулося.
Конституційний Суд схвалив ухвалену Верховною Радою реформу правосуддя. До речі, саме те рішення служителів Феміди, по суті, відчинило двері до недавнього парламентського рішення, котре з часом дозволить сформувати Вищу раду правосуддя.
Лютий
Український уряд продовжує «лихоманити». Про свою відставку заявляє міністр економічного розвитку Айварас Абромавічус. Цей крок чимало експертів вважають черговим підтвердженням поступового згортання економічних реформ. Однак у вітчизняному політикумі наполягають на тому, що уся справа — саме в необхідності кардинальних урядових змін.
Попри подібні заяви 16 лютого Верховна Рада після довгоочікуваного урядового звіту так і не спромоглася відправити Кабінет Міністрів Арсенія Яценюка у відставку. І тепер уже опоненти влади на повний голос почали заявляти про кулуарні домовленості між Президентом та Прем’єр-міністром.
Ще лютий запам’ятався значною політичною активністю, пов’язаною з блокуванням автошляхів для російських вантажівок українськими активістами. Мовляв, представники країни-агресора не мають права колесити українською землею. Втім, від такої ініціативи постраждало й чимало вітчизняних водіїв, котрі здійснювали рейси транзитом через Росію. Проблему сяк-так удалося вирішити наприкінці зими.
Західні дипломати активізуються, агітуючи Україну провести вибори на окупованому Донбасі. Задля цього до Києва навіть приїжджають міністри закордонних страв Німеччини та Франції Франк-Вальтер Штайнмайєр і Жан-Марк Еро.
Березень
Європейський парламент розробив дорожню карту для поліпшення законотворчої роботи у Верховній Раді. Відбулося це на спільній конференції високого рівня з питань розвитку і зміцнення потенціалу вітчизняного законодавчого органу. Попри те що згаданий форум, проведений під егідою Європарламенту, був триденним, він здобув доволі промовисту назву: «Український тиждень».
Тим часом ув’язнена в Росії Надія Савченко оголошує сухе голодування. В той період в Україні ще майже не було людей, котрі б не співчували льотчиці-депутату. Відтак більшість інформаційних приводів березня були пов’язані саме з кремлівською бранкою.
Конституційний Суд України виносить «соломонове» рішення з приводу того: що таке чергова сесія парламенту. Вердикт цілком вписується в низку інших, м’яко кажучи, незрозумілих рішень, адже згідно з ним під термін «чергова» може підпадати будь-яка наступна сесія.
Опоненти влади переконані: таке рішення продиктоване бажанням Петра Порошенка рано чи пізно узаконити особливий статус Донбасу, проголосований у першому читанні ще 31 серпня 2015-го.
Ще одна знакова подія березня — відставка генерального прокурора України Віктора Шокіна.
Квітень
В Україні розгорається так званий офшорний скандал, пов’язаний з оприлюдненою в ЗМІ інформацією про відкриття офшорів провідними вітчизняними політиками й Президентом.
Усе це відбувається на тлі проведеного в Нідерландах референдуму, котрий стосувався Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Результати такого плебісциту виявилися для нашої держави зовсім не оптимістичними — понад 60% голландців висловилися проти згаданої Угоди. До речі, наслідки цього волевиявлення нам доводиться пожинати ще й досі. І поки що, на жаль, незрозуміло: як довго це триватиме і якою виявиться кінцева розв’язка.
А в Україні після досить тривалої політичної кризи таки змінюється склад Кабінету Міністрів: Прем’єр-міністром обрано Володимира Гройсмана, котрий обіцяє прискорити реформи. Головою Верховної Ради замість Гройсмана стає представник «Народного фронту» Андрій Парубій. Нова парламентська коаліція формується на базі лише двох фракцій — НФ та БПП «Солідарність».
Травень
Безумовно, найголовніша подія місяця — це звільнення Надії Савченко з російського полону. Офіційно — її було обміняно на двох російських ГРУшників Олександрова та Єрофеєва. Неофіційно в суспільстві досі точаться дискусії: чи не стала Надія черговою частиною якогось великого провокаційного «путінського проекту»? Вочевидь, однозначної відповіді на це запитання поки що не існує.
А ще у травні Україна вдруге у своїй історії відсвяткувала перемогу на пісенному конкурсі Євробачення. Цього разу звитягу здобула кримчанка Джамала, що стало додатковим подразником для російських пропагандистів. Хоч би там як, а наступний конкурс-2017 відбудеться у Києві.
Червень
Парламент остаточно ухвалює зміни до Конституції в частині реформи судочинства, а також Закон про статус суддів і судоустрій.
Липень
На тлі традиційного літнього політичного затишшя в семи звільнених мажоритарних округах відбуваються довибори до Верховної Ради України. Перемога низки провладних кандидатів дала підстави опонентам говорити про застосування нечесних технологій. Утім, офіційно, як це буває дуже часто, ніхто нічого так і не зміг довести. Тим паче що й опоненти до чинної влади також святкували перемогу на низці округів.
Серпень
Найголовніша подія останнього літнього місяця — це 25-літній ювілей відродження української державності. Відтак усе інше на цьому тлі не видається таким уже й важливим...
Вересень
Розпочинається чергова парламентська сесія, котра, до слова, триває й досі. Уряд подає до Верховної Ради проект державного бюджету на 2017-й рік. Парламент бере його до розгляду, щоб за три місяці ухвалити.
Також у вересні відбувається оприлюднення висновків Міжнародної групи слідчих стосовно збитого понад два роки тому над Донбасом малайзійського літака Boeing-777. Як і слід було очікувати, експерти вказали на те, що лайнер був збитий ракетою, випущеною із зенітно-ракетного комплексу «Бук». Також слідчі довели, що смертоносний «Бук» був доставлений із Росії.
Жовтень
Конституційний Суд розпочав розгляд справи про законність позбавлення Віктора Януковича звання президента України. Справа, вочевидь, не з розряду тих, чиї результати слід очікувати швидко...
Відбувається саміт Євросоюзу, де лідери ЄС обговорили продовження антиросійських санкцій та на вимогу окремих країн заблокували нові обмеження проти Росії. Інша, не менш важлива, тема саміту — українська: в Брюсселі активно обговорювали, що робити з наслідками голландського референдуму про асоціацію між нашою державою та ЄС. Як уже було сказано вище, наслідки того референдуму, схоже, ще довгенько псуватимуть вітчизняним єврооптимістам життя.
Як і результати електронного декларування статку вітчизняних чиновників. Таке ноу-хау запрацювало в Україні наприкінці жовтня. Точніше, саме тоді громадськість побачила: якими статками та майном володіють вітчизняні «сильні світу цього». На жаль, поки що далі промовистих обговорень ця тема не пішла. Сподіватимемося на черговий прорив наступного року?..
Листопад
Головна подія у світі — вибори в Сполучених Штатах Америки і несподівана для багатьох перемога Дональда Трампа. Уже менш ніж за місяць він вступить на посаду президента США. Чого очікувати від 45-го лідера найбільшої супердержави світу — це питання от уже два місяці не дає спокою більшості аналітиків. Утім, схоже, що достеменну відповідь на нього може не знати навіть сам Дональд Трамп...
А в Україні найрезонанснішою подією листопада стає відставка голови Одеської облдержадміністрації Міхеіла Саакашвілі. Грузинський політик стає ще одним офіційним опозиціонером до чинної влади і, вочевидь, сподівається на чергових чи позачергових виборах щонайменше потрапити до Верховної Ради з потужною фракцією.
Ще одна знакова подія — відеодопит позбавленого президентських регалій Віктора Януковича. Але незрозуміло, що викликало більший резонанс: сам допит (де Янукович, до слова, нічого путнього не повідомив) чи його прес-конференція, проведена за кілька днів до цього? Знову запитання-запитання...
Грудень
Верховна Рада ухвалює державний кошторис на 2017 рік, а Президент буквально одразу його підписує. Поверховий аналіз бюджету свідчить про те, що влада знову береться переважно за малий і середній бізнес, не надто переймаючись тим, скільки й коли сплачуватимуть олігархи.
Відчутною подією стала також націоналізація «Приватбанку». Її остаточні наслідки поки що не береться спрогнозувати жоден експерт. Хоча наразі ситуація — доволі спокійна і все обходиться без ексцесів.
А ще — у грудні 2016-го виходить останній номер «Демократичної України». Саме цей номер ви зараз тримаєте в руках. Газета півтора року не дожила до свого столітнього ювілею, але її журналісти, зокрема автор цих рядків, продовжать журналістську діяльність. Сподіваючись на краще і з вірою в майбутнє рідної і справді демократичної України...
Ярослав ГАЛАТА