Зниження рівня холестерину в раціоні харчування шляхом зосередження уваги на загальному раціоні, який замінює насичені жири поліненасиченими жирами, залишається доброю порадою для підтримки рівня холестерину ЛПНЩ, що закупорює артерії. Холестерин ЛПНЩ часто іменується «поганим холестерином» через його зв’язок із ризиком атеросклерозу.
Велика частина холестерину в крові виробляється в печінці й використовується для створення клітин. Проте такі продукти, як жирні молочні продукти і жирні нарізки червоного і обробленого м’яса, містять відносно високу його кількість.

Протягом багатьох років перець чилі визнаний овочем із чудовими терапевтичними властивостями. Нещодавно італійські вчені виявили, що регулярне вживання в їжу перцю може знизити ризик смерті від хвороб серця та інсульту.
У проведеному дослідженні в Італії, де чилі є поширеним інгредієнтом багатьох страв, порівнювався ризик смерті у великій групі людей виходячи з його вживання.
У дослідженні використовували дані близько 25000 жителів регіону Молізе на Півдні Італії.
Стан здоров’я учасників і звички харчування контролювали протягом восьми років. Дослідники виявили, що ризик померти від серцевого нападу був на 40% нижчим у тих, хто їв пекучий перець не менше як чотири рази на тиждень.

Люди, схильні до більш високого рівня забруднення повітря, частіше страждають від депресії або вмирають від самогубств.
У першому систематичному огляді і метааналізі фактичних даних, що пов’язують забруднення повітря і цілий ряд проблем із психічним здоров’ям, опублікованому у «Перспективах гігієни навколишнього середовища», були розглянуті дані досліджень з 16 країн.
Науковці виявили, що зниження глобального середнього впливу забруднення повітря дрібними частинками (PM2,5) з 44 мікрограмів на кубічний метр (мкг/м3) до 25 мкг/м3 може знизити ризик депресії на 15% у всьому світі.

«У вас, можливо, гайморит...» — доводиться чути часом пацієнтам із тривалою нав’язливою нежиттю. І кожен раз хворий із надією звертається до отоларинголога: «Може, обійдемося без проколів?»
Мені теж довелося колись пройти через цю процедуру — мучили нежить і субфебрильна температура. На щастя, у гайморових пазухах виявилося чисто.
Чи завжди необхідно робити проколи, щоб уточнити діагноз? Що це за недуга з медичної точки зору? Як узагалі лікують гайморит сьогодні? З цими запитаннями ми звернулися до фахівця — лікаря-отоларинголога Івана Гавриловича ПИЛИПЕНКА.

Олександр Кравченко — народний артист України, соліст-вокаліст Київського національного академічного театру оперети, поет, автор проєкту Національної оперети «Поетичний театр», професор Національної музичної академії України ім. Петра Чайковського. Нещодавно митець відзначив свій ювілей. А сьогодні Олександр Іванович — наш гість.

— Як хлопець із невеликого села на Чернігівщині став артистом?
— Виступав у художній самодіяльності. Оскільки у нашому селі школи не було, то до сусіднього щодня доводилося долати відстань 10 км в один кінець. Повертався додому пізно, і щоб було не так страшно, писав вірші.

У творчому сузір’ї художників-керамістів Полтавщини засяяли нові зірки. До товариства знаних гончарів, чиї унікальні рукотворні вироби давно відомі не тільки в Україні, але й далеко за її обріями, приєдналося молоде подружжя Євтушенків із Миргорода, котре понад 10 років торувало нелегкий шлях до широкого творчого визнання.

Колеги по творчому цеху часто називають Євгена і Ларису невиправними оптимістами через їхню безмежну пристрасть до того, чого сучасну молодь, зіпсовану Інтернетом, уже майже не цікавить. Зокрема, до гончарства — специфічного і складного виду давнього українського мистецтва. Знайомство з яким нинішні школярики часто починають і закінчують, зліпивши одну-дві чудернацькі фігурки з глини.

На Камерній сцені імені Сергія Данченка Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка чергова прем’єра — унікальна вистава «Стіна». Авторка — Любов Якимчук, режисер-постановник — Томас Меттлер.

Унікальність вистави насамперед у тому, що в її основі ніби два погляди на події, що сталися на Сході України за останні роки. Перший — це розуміння, відчуття ситуації, трагедії режисером-постановником зі Швейцарії Томасом Меттлером — людиною, яка знайома із сьогоднішньою історією України опосередковано і сприймає її на підсвідомому чуттєвому рівні, намагаючись відтворити події художніми засобами виразності — пластикою, жестом, музикою, словом, світлом.

Виходить на фінішну пряму старий, дуже непростий 2019 рік. Від нового 2020 року ми чекаємо Миру в нашому домі. Всі ми у черговий раз вдивляємося в майбутнє з великою надією. Іншими словами, цей рік має стати переломним.

Часу ж до Нового року залишається все менше, а встигнути треба дуже багато: завершити важливі справи, підбити підсумки року, що минає, і намітити плани на майбутнє. Чим ближче 31 грудня — тим активніше наші дії.
Новий рік, як відомо, — найбарвистіший, найчарівніший і найвеселіший, бо вміщує в себе і католицьке Різдво (25 грудня), і сам Новий рік, і православне Різдво (7 січня), і Старий Новий рік (14 січня).

Що стосується найбільш трендових кольорів наступаючої зими — це білий і всі відтінки жовтого. Але не банального кольору жовтка, а з екзотичними, харизматичними півтонами. Самий писк — «пряна гірчиця». Але можна зупинитися й на будь-якому іншому. Головне, щоб колір підходив власниці наряду. До слова, відмінна альтернатива жовтому — золотий.
Ще один відтінок, який сподобається Пацюку, — попелясто-сірий. Можна вибрати наряд із металізованої тканини, декорований люрексом, паєтками або кристалами потрібного кольору.

Вартість новорічного столу в Україні у 2020 році на родину з чотирьох осіб становитиме в середньому 1,62 тис. грн, а з делікатесами — 2,09 тис. грн.

Про це поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки»(ІАЕ) Юрій Лупенко, повідомляє прес-служба ІАЕ.
«У середньому по Україні вартість новорічного столу 2020 року для української сім’ї з чотирьох осіб підвищиться порівняно з вартістю новорічного столу-2019 лише на 5,6% і становитиме 1620,70 грн», — ідеться у повідомленні.
За словами Юрія Лупенка, для оцінки було взято новорічне меню зі страв, які є традиційними для столу середньостатистичної родини: салати, м’ясні та рибні продукти, овочі, фрукти, хлібобулочні та кондитерські вироби, напої тощо.