Культура
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Березень 29, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 27 Грудень 2019 12:27

Любов Якимчук: Кожна війна починається страшним сновидінням

Rate this item
(0 votes)

На Камерній сцені імені Сергія Данченка Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка чергова прем’єра — унікальна вистава «Стіна». Авторка — Любов Якимчук, режисер-постановник — Томас Меттлер.

Унікальність вистави насамперед у тому, що в її основі ніби два погляди на події, що сталися на Сході України за останні роки. Перший — це розуміння, відчуття ситуації, трагедії режисером-постановником зі Швейцарії Томасом Меттлером — людиною, яка знайома із сьогоднішньою історією України опосередковано і сприймає її на підсвідомому чуттєвому рівні, намагаючись відтворити події художніми засобами виразності — пластикою, жестом, музикою, словом, світлом.

Другий погляд — це погляд відомої української письменниці, поетеси, кіносценаристки, перекладачки Любові Якимчук, що народилася в Первомайську на Луганщині, життя та творчість якої просякнуті болем, гіркотою за роздертою на шмаття країною, за людьми, яким Бог дарував щастя вижити і які не з власної волі опинилися за «стіною» несприйняття, нерозуміння, відчуженості.
Твір Любові Якимчук вражає правдивістю, «незручною» відвертістю, викладенням фактів та реалій, що випали на долю мешканців окупованих територій. Це — синтез документального, публіцистичного театру та поезії.
Сама авторка твору Любов Якимчук коментує це так: «Ця історія про те, що війна починається як жахливе сновидіння, з якого ти мрієш прокинутись, але не можеш. Одного разу ти розумієш, що більше ніколи не буде, як було доти. Що між твоїм окупованим містом і рештою світу — стіна. Що зруйнований мир відновити складно, а зупинити обстріли, якщо ти лише проста людина, неможливо.
Залишається тільки шукати спосіб не стати схожим на собак, які заполонили місто з початком війни. А якщо ти — актор, то ти можеш спробувати допомогти своїм глядачам пережити війну та руйнування, які вона несе.
Також у п’єсі наявна інтертекстуальна гра з п’єсами основоположника театру абсурду Семюела Беккета, який написав найкращі свої твори після Другої світової війни, і саме війна підказує, наскільки цей світ абсурдний, саме вона рухає мистецтво, яке переосмислює світ, у бік такого висновку.
А ще глядачі впізнають відсилання до п’єс найвідомішого драматурга світу Вільяма Шекспіра, який будував ієрархічний і зрозумілий світ. На взаємодії цих двох світів, зрозумілого і розкладеного війною, і побудована ця п’єса. Словом, нагадує наше життя».
Це — вистава, на якій можна буде як поплакати, так і посміятися. Це — історія навіть не про місто в облозі, а про цілу країну в облозі, про цілий світ в облозі, який попри глобалізацію усе більше роз’єднується різноманітними стінами.
І разом із тим це історія про війну на Донбасі, а також Революцію Гідності. І ця вистава створена до 100-літнього ювілею Національного академічного театру ім. Івана Франка.
Вистава — про абсурдність смерті та про бажання знищити автора цієї війни. Якщо не можна відплатити йому безпосередньо за цю величезну кількість смертей, то чи можна це зробити виставою? Чи можна взагалі щось змінити виставою? Франківці вирішили спробувати.
Отож разом зі швейцарським режисером Томасом Меттлером та з українською авторкою Любов’ю Якимчук, а також художницею-постановницею вистави Катериною Маркуш, які на замовлення Національного академічного драматичного театру Франка створили цю незвичну виставу.
Акторка театру Дар’я Легейда, яка є виконавицею Людини 4, Клоуна, зізнається, що це дуже круто, коли є можливість працювати з таким матеріалом і тими, хто це створив.
«Багато неймовірного і важливого іноді втрачає сенс, але ми можемо про це нагадати виставою», — говорить Дар’я. Вона нагадує про кровожерливість війни своїм персонажем Джокером, який з’явився у тексті п’єси задовго до прем’єри відомого фільму. Тобто можна з упевненістю сказати, що театр у світовому тренді.
Олександр Рудинський хоч і дуже молодий, але вже досвідчений актор. Активно знімається в кіно та серіалах, а також зіграв у майже десятку п’єс. Він уміє бути як трагічним, так і смішним. Режисер вистави «Стіна» вважає Олександра дуже «фізичним» актором, тому він задіяний у багатьох прекрасних сценах.
І все ж що це: драма, комедія, фарс, відверто і оголено? Це все — вистава «Стіна». І кожен глядач визначить свій вибір, дасть повну оцінку й аналіз.
«Мені болить усе те, що відбувається в моїй країні, — каже акторка Лариса Красовська, яка грає у виставі Людину 9, Невидиму жінку. — Це — відкрита рана... І бути осторонь для мене, наприклад, неможливо. Війна, ніби стіна, розділила людей. Але війна, як і стіна, може стати невидимою, такою ж невидимою, як моя персонажка, Невидима жінка.
Для мене несподіване щастя працювати з Томасом Меттлером, який як художник створює картину, допомагаючи акторам розкрити свої найяскравіші фарби. Я закохана у тексти Любові Якимчук. Із насолодою спостерігаю, як дбайливо працює над деталями художниця Катя Маркуш. І вдячна, що наша перекладачка Ольга Голобородько, яка, окрім усього, асестує режисеру, допомагає нам порозумітися з ним».
На думку заслуженої артистки України Світлани Прус (Людина 1, Шекспірівська королева), актор має вдосконалювати свій професіоналізм упродовж життя й бути універсальним.
«Власне, підтвердженням цього є вистава «Стіна» надзвичайно цікавого режисера зі Швейцарії Томаса Меттлера, де ти, актор, маєш продемонструвати фізичну підготовку, володіння словом, а якщо треба — то й вокальний талант проявити. А поки мої колеги промовляють свої монологи, написані Любою Якимчук, просто обливаєшся слізьми...»
Світлана обожнює свій столітній Театр імені Івана Франка й розцінює свою професію як «прекрасну можливість насолоджуватися мандрівками в часі».
І все ж вистава «Стіна» завершується оптимістично. Хочеться вірити, що у «Стіни» буде мирне продовження.

Людмила ЧЕЧЕЛЬ,
фото з архіву Театру імені Івана Франка

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».