Ініціативи президента Франції Емманюеля Макрона щодо часткових поступок соціальній частині вимог учасників протестів «жовтих жилетів» дещо послабили їхній масштаб.

П’ята субота протестів виявилася найбільш спокійною порівняно з попередніми акціями невдоволення. Частина прихильників протестних акцій змирилася з компромісними пропозиціями французьких властей та залишилася вдома.
Ще одна частина громадян дійшла висновку, що демонстрації та зусилля, спрямовані на дестабілізацію, приносять прямі збитки французькій економіці, особливо напередодні різдвяних свят, які є традиційним прибутковим етапом туристичного сезону.

Гучний скандал, пов’язаний із можливою причетністю наслідного принца Мухаммеда аль-Сауда до вбивства опозиційного журналіста Джамаля Хашшогі у саудівському консульстві у Стамбулі, змінив порядок пріоритетів саудівської зовнішньої політики.
Президент США Дональд Трамп запевнив, що неприйнятним для західних демократій є тісна співпраця Саудівської Аравії з Росією і Китаєм. У підсумку королівство прийняло рішення задовольнити вимогу порушення квот на видобуток нафти. Наслідком цього стало помітне здешевлення нафти на світовому ринку.
Реакція на цінові коливання виявилася несподіваною. Традиційний конкурент Саудівської Аравії по Організації експортерів нафти (ОПЕК) Катар прийняв рішення з 1 січня 2019 року вийти з цього картелю.

Напередодні Різдва стало зрозуміло, що палата громад парламенту Великої Британії так і не проголосує з питання ратифікації Угоди про вихід зі складу Європейського Союзу.

Прем’єр-міністр Британії Тереза Мей виступила проти повторного референдуму, але запропонувала три варіанти дій. Перший сценарій стосується ратифікації запропонованої Угоди про умови виходу Британії з ЄС.
Другий варіант — це відмова від Угоди та вихід з ЄС без домовленостей. Третій, найменш імовірний поки що сценарій, — це взагалі не виходити з ЄС.

В Україні ніколи ще не було настільки непередбачуваних виборів, якими обіцяють бути майбутні президентські.

Таку думку висловила директор Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна під час засідання круглого стола на тему: «Хто, що, чому? Початок президентської кампанії — 2019 в Україні», повідомляє Укрінформ.
«Як соціолог можу сказати, що таких непередбачуваних виборів ще не було, тобто ми зараз не знаємо, хто буде у другому турі. І соціологічні дослідження засвідчують, що дуже тісне коло тих, хто може бути фіналістом. Багато що буде залежати від списку, який налічуватиме понад 30 кандидатів», — вважає експерт.

Для майбутніх президентських і парламентських виборів в Україні сьогодні існує цілий ряд викликів, здатних серйозно зашкодити електоральному процесу.

Серед них — гібридна агресія Кремля, можливість нових збройних провокацій із боку Росії, а також підконтрольні олігархам ЗМІ та популізм окремих кандидатів, сказав у коментарі Укрінформу за результатами засідання в середу Трансатлантичної цільової групи з питань виборів в Україні й громадянського суспільства представник Німецького фонду Маршалла в США Джонатан Катц.
«Передусім найбільш важливо забезпечити проведення вільних, справедливих і прозорих виборів», — зауважив експерт у контексті основних вимог до будь-якого виборчого процесу.

Незаконна анексія Росією Криму та її подальші дії на Донбасі посприяли створенню єдиної помісної Православної церкви України, що також сприятиме консолідації української ідентичності.

Таку думку висловила в коментарі кореспонденту Укрінформу директор Міжнародного інституту миру (Відень) Стефані Фенкарт.
«Очевидно, що цей крок мав більше політичну мотивацію, яка стала результатом незаконної анексії Росією Криму в 2014 році та її дій у Східній Україні, які досі тривають», — прокоментувала експерт Об’єднавчий Собор помісної Української православної церкви, що відбувся у Києві 15 грудня.

ПРОВЕДЕННЯ ОБ’ЄДНАВЧОГО СОБОРУ В КИЄВІ СТАЛО НЕ ЛИШЕ ГОЛОВНОЮ ПОДІЄЮ 2018 РОКУ, А Й ОДНІЄЮ З КЛЮЧОВИХ УПРОДОВЖ РОКІВ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

Після тривалого періоду невизнання Православна церква України нарешті отримає те, до чого прагнула багато років, — автокефалію. Втім, це — лише початок довгого і, вочевидь, непростого шляху становлення нової церкви.
Відразу варто наголосити, що для того, щоб події 15 грудня у Софії Київській стали реальністю, чимало людей доклали надзусиль. Лідери уже не існуючих УПЦ КП та УАПЦ, Вселенський Патріарх Варфоломій, Президент Петро Порошенко та Верховна Рада забезпечили і об’єднання, хай навіть неповне, усіх розрізнених церков, і проведення Собору, і обрання предстоятеля.