Малюнок 10-річної українки з’явився на американських різдвяних листівках, повідомляє ridna.ua. На ньому зображена Богородиця з маленьким Ісусом, три царі й пастух. Катруся Лукіна з містечка Дрогобич, що на Львівщині, намалювала його, за словами матері, ще два роки тому. Тоді малюнок відібрали для участі у творчому конкурсі в Прикарпатті, де він посів перше місце.
Потім його викупила жителька Вашингтона, котра давно емігрувала з України до Америки. Як з’ясувалося, у Вашингтоні малюнок Катрусі на художньому конкурсі також посів перше місце й здобув право друкуватися на різдвяних листівках.
Дівчинка навчається в художній школі, куди чотири роки тому її привів дідусь. Хотів, аби вона пішла його стопами, — він теж малює. Поки дівчинка пов’язувати своє майбутнє з художнім мистецтвом не поспішає — каже, про професію ще не думала, зарано.

У Києві відбулася презентація пластикової картки одного з українських банків, на якій використана робота художника Анатолія Криволапа «Карпатський пейзаж». Під час презентації відбувся благодійний аукціон з єдиним лотом, повідомляє ArtUkraine. На аукціоні представили пейзаж Анатолія Криволапа «Березневий вечір». Його проводила британська компанія Red Art Galleries, яка займається просуванням мистецтва Східної Європи за кордоном. За підсумками торгів, роботу продали за 41 тис. доларів одному із західних колекціонерів, установивши рекорд публічних продажів художника в Україні.
Отже, Криволап упродовж вечора встановив два нових рекорди — став першим українським художником, робота якого потрапила на пластикову картку в межах України, і найдорожчим художником своєї країни.
Раніше картини Криволапа двічі били рекорди продажів сучасного українського мистецтва на міжнародному арт-ринку.

У проекті «Щирі» взяли участь 15 відомих українських жінок. Він є посвятою українському вбранню, його мета — продемонструвати колорит і багатство традиційного одягу, повідомляє kyiv.ridna.ua. Для фотозйомки стиліст Антоніна Белінська зібрала понад 30 колекційних костюмів із десяти українських регіонів. Підготовка до зйомки тривала понад два місяці, позаяк організатори прагнули не лише відтворити ретро-фотознімки початку ХХ століття, а й реконструювати вже втрачені головні убори.
Героїнями проекту стали українські красуні: телеведучі Маша Єфросиніна, Ольга Фреймут, Василіса Фролова, Яніна Соколова, Лілія Ребрик, співачки Ната Жижченко (проект Onuka), Юлія Саніна (The Hardkiss), Альона Вінницька, Наталя Дзеньків (Lama), Каша Сальцова («Крихітка»), Санта Дімопулос, хореограф Олена Шоптенко, дизайнер і режисер Ольга Навроцька, актриса «Студії «Квартал-95» Олена Кравець і голова оргкомітету Ukrainian Fashion Week Ірина Данилевська.

Українська пошта започаткувала серію марок із зображенням військових, повідомляє tsn.ua. Обличчя одного з найкращих саперів Збройних Сил України з позивним «Француз» тепер можна побачити на поштових марках. Серія марок із зображенням військовослужбовця має назву: «За честь! За славу! За народ!»
За повідомленням Міноборони, «Француз» брав участь у битві під СавурМогилою, створюючи мінні загородження. Незважаючи на обстріли ворожої піхоти, розміновував переправи і мости, даючи можливість українським військам для маневру. Встановлені ним міни зупинили колони бойовиків під Маріуполем.

Індійські науковці з коледжу Раджалакшмі розробили унікальну методику діагностики різних захворювань на підставі досліджень язика.
По тому, який вигляд має язик — якого він кольору, яка у нього текстура, наскільки він м’який або грубий — учені визначають наявність близько чотирнадцяти різних захворювань. Подібного виду діагностика, як вважають її творці, економить кошти, оскільки не вимагає ні додаткового дорогого обладнання, ні будь-яких грошових вкладень.
Наприклад, якщо на язиці є горбки, це означає, що в організмі нестача вітаміну В12, а також заліза. Ця ж ознака може свідчити про наявність анемії. Якщо язик злегка чорний, отже, людина або довго приймала антибіотики, або у неї ВІЛ. Пацієнт із сифілісом має на язиці поздовжні борозенки, а в тих, у кого коліт або хвороба Крона, на язиці з’являються виразки.
При наявності або відсутності інших симптомів того чи іншого захворювання лікар може визначати недугу. У підсумку йому легше діагностувати такі захворювання, як бронхіт, синусит, грип, астму, алергію, стрептококову інфекцію, дивертикуліт, харчове отруєння, набряк легенів тощо.

2014 рік був ба­га­тим на спор­тив­ні по­дії. Ук­ра­їн­ські вбо­лі­валь­ни­ки пам’­ята­ти­муть йо­го за­вдя­ки ви­сту­пам на­ших спортс­ме­нів на зи­мо­вих Олім­пій­ських іг­рах у Со­чі, здо­бут­кам укра­їн­ців у про­фе­сій­но­му бок­сі, лег­ко­ат­ле­тич­ним ре­кор­дам Бог­да­на Бон­да­рен­ка, ви­сту­пу збір­ної Ук­раї­ни на пер­шо­му в її іс­то­рії чем­піо­на­ті сві­ту та ще кіль­ком зна­ко­вим по­ді­ям, про які ми роз­по­ві­мо у цьо­му ви­пус­ку.

Олімпіада-2014: історичне «золото» українських біатлоністок
45 спортсменів представляли Україну на XXII зимових Олімпійських іграх у Сочі. Українські спортсмени виступали в дев’яти з п’ятнадцяти видів спорту. Ці Ігри з упевненістю можна назвати успішними, адже вітчизняні шанувальники спорту вісім років чекали медалей з «білої» Олімпіади і двадцять — від першого «золота».
За кількістю і якістю українці повторили свій найуспішніший виступ на Олімпіаді-1994 в норвезькому Ліллехаммері: «золото» — Оксана Баюл (фігурне катання) і «бронза» — Валентина Цербе (біатлон). У Сочі нашим спортсменам також вдалося здобути дві олімпійські нагороди — «золото» в жіночій естафеті з біатлону (Віта Семеренко, Юлія Джима, Валя Семеренко, Олена Підгрушна) та «бронзу» в спринті (Віта Семеренко).

Вода чудово тамує спрагу, але в ній міститься мало мінеральних речовин — менше, ніж у фруктових соках та мінеральній воді. Однак мінералка найчастіше протипоказана хворим на серце, тому що в ній багато солі, яка провокує набряки. Соки потрібно обов’язково пити цілорічно, адже вони не лише неймовірно корисні, а й смачні.
Багато людей люблять пити різні газовані солодкі напої, але вони надзвичайно шкідливі для організму. Коли дуже хочеться попити чогось солодкого, краще вибрати сік або лимонад і приготувати їх самостійно. Необхідно також не забувати про те, що газовані напої зовсім не тамують спраги, а, навпаки, ще більше провокують її. Утамувати спрагу допоможе зелений або чорний чай — як гарячий, так і холодний, але з цими напоями гіпертонікам слід бути обережними.
Алкогольні напої зовсім не тамують спраги, вони лише забирають в організмі вологу і викликають сухість у роті.
Іноді у спеку можна освіжитися, випивши ковток холодного молока, що є і корисним, і безпечним. Але багато людей бояться пити його, тому що саме від холодного молока можна швидко застудитися і захворіти на ангіну.

З лег­ким не­зду­жан­ням або не­жит­тю нав­ряд чи хто з нас по­бі­жить у по­лі­клі­ні­ку. На­ві­що — ми ж ро­зум­ні, са­мі все зна­ємо, са­мі со­бі лі­ка­рі, та й ап­те­ка че­рез до­ро­гу. А там, на віт­ри­нах, пре­па­ра­тів скіль­ки зав­го­дно! Але ми­нає тиж­день, дру­гий, а стан не по­ліп­шу­єть­ся, дис­ком­форт дра­тує, і ми по­чи­на­ємо ро­зу­мі­ти: щось тут не так.
Ві­зит до по­лі­клі­ні­ки стає не­ми­ну­чим. Лі­кар ста­вить за­пи­тан­ня, по­тім — ог­ляд, об­сте­жен­ня, і ось вер­дикт — си­ну­сит! Що ж це та­ке? Ан­гі­на, грип, ГРЗ, гі­пер­то­нія... Цим нас не зди­ву­єш, а ось це сло­во — за­гад­ка. Тож да­вай­те з’ясу­ємо, що та­ке си­ну­сит, які йо­го симп­то­ми і при­чи­ни ви­ник­нен­ня і, го­лов­не, як лі­ку­ва­ти та­ко­го хво­ро­го? По до­по­мо­гу ми звер­ну­ли­ся до фа­хів­ця — кан­ди­да­та ме­дич­них на­ук, до­цен­та Ан­дрія Ци­ма­ра.

— Андрію Васильовичу, що таке «синусит», чому він так називається і де може «оселитися»?
— Якщо уявити людський череп у розрізі, то можна побачити навколо носа пари повітряних пустот, порожнин. Їх усього чотири і називаються вони синусами. Більш звична назва для нас — навколоносові пазухи. Ці порожнини заповнені повітрям, вкриті слизовою оболонкою і з’єднані з порожниною носа, через яку до них і потрапляє інфекція.

Аг­ро­стра­хо­вий ри­нок ни­ні пе­ре­жи­ває гли­бо­ку кри­зу. Ро­бо­та Аг­ро­стра­хо­во­го пу­лу па­ра­лі­зо­ва­на, об­ся­ги аг­ро­стра­ху­ван­ня не­ве­ли­кі. Ухва­ле­ний 2012 ро­ку За­кон «Про осо­бли­во­сті стра­ху­ван­ня сіль­сько­гос­по­дар­ської про­дук­ції з дер­жав­ною під­трим­кою» по­тре­бує тер­мі­но­во­го онов­лен­ня. Та й це ще не все. Ук­раї­ні по­тріб­но ре­фор­му­ва­ти сис­те­му аг­ро­стра­ху­ван­ня, бо інак­ше ни­ніш­ні успі­хи, здо­бу­ті сіль­гос­пви­роб­ни­ка­ми, до­сить ско­ро зі­йдуть на­ні­вець. У цьо­му пе­ре­ко­на­на ві­це-пре­зи­дент На­ціо­наль­ної асо­ці­ації сіль­сько­гос­по­дар­ських до­рад­чих служб Ук­раї­ни Те­тя­на Брив­ко.

— Чи відчули сільгоспвиробники хоч якусь користь від дворічної роботи Агрострахового пулу?
— За моїми спостереженнями, сільгоспвиробники навіть не помітили існування Пулу. Та це не означає, що він нічого не робив. Пул спробував заявити про себе. Ще у 2012 році, коли були гроші на субсидоване агрострахування. Однак проблема полягала в тому, що скоро їх не стало. Ними встигли скористатися лише окремі сільгоспвиробники.
У Законі «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою» Пулу відводилася особлива роль. Він мав підтримувати субсидоване агрострахування. Та бюджетні кошти на ці цілі не виділяли ні торік, ні цього року, тож необхідність у Пулі відпала.

Наш спів­роз­мов­ник — Ва­лен­тин Бад­рак, пись­мен­ник (ав­тор по­над де­сят­ка за­хоп­ли­вих ро­ма­нів), тво­рець ме­то­ди­ки са­мо­роз­вит­ку «ге­ній-те­ра­пія», ди­рек­тор не­уря­до­во­го ана­лі­тич­но­го «Цен­тру до­слі­джень ар­мії, кон­вер­сії і роз­збро­єн­ня», ке­рів­ник аген­ції обо­рон­них но­вин Defense Express і шеф-ре­дак­тор ці­льо­во­го що­мі­сяч­но­го жур­на­лу «Екс­порт зброї і обо­рон­ний ком­плекс Ук­раї­ни».

Має кілька освіт: Рязанське повітрянодесантне училище, Київський державний лінгвістичний університет, Школа управління ім. Дж. Кеннеді Гарвардського університету. Кандидатська дисертація присвячена практиці використання засобів масової інформації у виборчих кампаніях.
Написав (у співавторстві) перші в Україні книги про особливості національного збройового бізнесу — «Культ: збройовий бізнес по-українськи» та про українські розробки військового і подвійного призначення «Техносила».
Протягом останніх двадцяти років вивчає особливості мотивації в різних сферах людської діяльності.
— Валентине Володимировичу, Ви є автором, зокрема, п’ятитомної серії книг «Стратегії геніїв»: «Стратегії геніальних чоловіків», «Стратегії геніальних жінок», «Стратегії злих геніїв», «Стратегії щасливих пар», «Стратегії видатних особистостей (підручник для кожного)». Ви створили практичне керівництво «Геній-терапія для кожного». Що вмотивувало зосередитися на цій темі?