або ЩО ВИХОДИТЬ З ТОГО, КОЛИ ЖАГА ШВИДКОЇ НАЖИВИ ВІДСОВУЄ
НА ДРУГИЙ ПЛАН ТУРБОТУ ПРО ЧИСТЕ ДОВКІЛЛЯ ТА ЗДОРОВ’Я НАЦІЇ

Схо­же, гос­тро­та еко­ло­гіч­них проб­лем, про які ще кіль­ка ро­ків то­му жва­во дис­ку­ту­ва­ли в ук­ра­їн­сько­му су­спіль­стві, за­су­джу­ючи тих, хто всу­пе­реч здо­ро­во­му глуз­ду ни­щить при­ро­ду, пот­ро­ху при­туп­ляє­ть­ся. Осо­бли­во це по­міт­но остан­нім ча­сом, ко­ли гро­шо­ви­ті діл­ки, ко­рис­ту­ючись по­слаб­лен­ням цен­траль­ної вла­ди та ко­руп­цій­ни­ми зв’яз­ка­ми з по­са­дов­ця­ми, ма­со­во по­спі­ша­ють за­стов­би­ти під бу­дів­ниц­тво влас­них особ­ня­ків най­кра­щі ді­лян­ки при­род­них ланд­шаф­тів або за­пус­ти­ти в екс­плу­ата­цію про­мис­ло­ві об’­єк­ти в об­хід ви­мог при­ро­до­охо­рон­них ор­га­нів то­що.

Витрачатися на природоохоронні заходи вони вперто не хочуть, тому часто просто імітують про людське око турботу про збереження природи та чистого довкілля. Причому не секрет — часто за мовчазної згоди тих, хто мав би за службовими обов’язками стати на заваді порушникам природоохоронного законодавства. Мав би, але не захотів або не зміг. До яких наслідків урешті-решт це призводить, ілюструє приклад жителів мальовничого села Білики в Кобеляцькому районі на Полтавщині, котрі нині борються за право дихати свіжим повітрям. А за великим рахунком — за власне здоров’я.

Ни­ніш­нє лі­то бу­ло осо­бли­во на­пру­же­ним для ва­лют­но­го рин­ку. Курс до­лі­тав до 15 грн за до­лар. Ба­га­то ко­мен­та­то­рів ус­тиг­ли зви­ну­ва­ти­ти НБУ в то­му, що не ут­ри­мав на­ціо­наль­ної ва­лю­ти. Біль­шість екс­пер­тів вва­жа­ють та­кі зви­ну­ва­чен­ня не­спра­вед­ли­ви­ми.

Вперше падіння курсу гривні відбулось у 1998 році. Тоді в січні за долар платили 1 грн 86 коп. Коли Москва оголосила дефолт, наша валюта впала до 3 грн 42 коп за зелений. Нацбанк спробував захистити гривню валютним коридором, та незабаром почалася фінансова криза в Азії, вартість долара наблизилася до 4 грн.
Потім українські гроші подешевшали до 5 грн 60 коп. Стільки ж коштував долар, коли почалася Помаранчева революція. Після її завершення українці дізналися про ревальвацію. Зміцнення гривні йшло повним ходом, і влітку 2008-го долар коштував 4 грн 85 коп. Та світова фінансова криза призвела до різкого падіння нацвалюти. Тож 2009-й українці зустрічали з курсом 8 грн за долар.

Про офі­цер­ські по­го­ни Вік­тор мрі­яв із ди­тин­ства. Тож по за­кін­чен­ні Дран­ків­ської се­ред­ньої шко­ли, що на Він­нич­чи­ні, зби­рав­ся всту­па­ти до вій­сь­ко­во­го учи­ли­ща. Од­нак не скла­ло­ся...

Та хлопець не покидав завітної мрії: після строкової служби залишився на контрактну, надіючись, що як військовослужбовець матиме певні пільги при вступі до військового інституту. Після напружених буднів хлопець студіював науки. Але знову не склалося: його 26-у артилерійську бригаду, яка дислокується на Житомирщині, відправили на Схід України. Так він став учасником антитерористичної операції.
— Ми виконували різні завдання командування, зокрема знищували техніку і живу силу терористів, — розповідає рядовий Віктор Бойко. — Під час бою за селище Попасне я був на передовому розвідувальному пункті, розміщеному на базі самохідної артилерійської установки, коригуючи вогонь артилерії.
Куля, випущена покидьком-терористом із протитанкової рушниці, пробила люк башти, за яким він знаходився, а осколки завдали важких поранень руки і голови.

В од­но­му з по­пе­ред­ніх но­ме­рів на­шої га­зе­ти ми роз­по­ві­ли про по­ря­док от­ри­ман­ня вій­сь­ко­во­служ­бов­ця­ми, які ни­ні во­юють на Схо­ді Ук­раї­ни, ста­ту­су учас­ни­ка бо­йо­вих дій.
У сьо­го­дні­шньо­му ін­тер­в’ю з Вік­то­ром Лев­чу­ком — за­ступ­ни­ком ди­рек­то­ра пра­во­во­го де­пар­та­мен­ту Мі­ніс­тер­ства обо­ро­ни Ук­раї­ни ми роз­по­ві­мо вже про са­мі піль­ги і со­ці­аль­ні га­ран­тії, яки­ми на­ді­ляю­ть­ся учас­ни­ки ан­ти­те­ро­рис­тич­ної опе­ра­ції.

— На нашу землю прийшла велика біда, — говорить Віктор Дмитрович. — І держава робить усе, щоб наші захисники почувалися соціально захищеними. Так, згідно із Законом України «Про внесення змін до статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» всі учасники АТО є учасниками бойових дій.
Усі військовослужбовці, які внаслідок поранень, контузій чи травмувань, а також захворювань під час виконання обов’язків військової служби стали інвалідами, мають право на отримання одноразової грошової допомоги.

«Ві­тер дує зі Схо­ду», — ого­ло­сив Вік­тор Ор­бан на­при­кін­ці лип­ня. У про­мо­ві, яка, на­пев­но, по­тра­пить в іс­то­рію Угор­щи­ни, він по­яс­ню­вав, що За­хід за­не­па­дає і «но­ва кон­ку­рен­то­спро­мож­на угор­ська дер­жа­ва», яка за­раз бу­дує­ть­ся, бу­де спи­ра­тись на ін­ші зраз­ки: Ро­сію, Ту­реч­чи­ну і Ки­тай.

«Орбан на сьогодні найбільш впливовий європейський лідер, відразу після Ангели Меркель», — переконаний політолог Іван Крастев. На його думку, угорський лідер намагається наслідувати пані канцлеру. У Центральній Європі вплив Орбана безупинно росте. Крастев вважає, що в разі поширення угорського варіанта серед сусідів Будапешта (а Орбан проголосив неліберальну державу своєю метою) його вплив посилиться.
«Нині в Євросоюзі лібералізм існує у німецькій версії, яка добре себе проявила. У багатьох країнах лібералізм недієвий. Неліберальна пропозиція Орбана становить єдине альтернативне бачення того, що робить Меркель», — пояснює Крастев.

Остан­ні­ми мі­ся­ця­ми за­кор­дон­на по­лі­ти­ка Ро­сії ши­ро­ко ко­мен­тує­ть­ся у кон­тек­сті по­дій в Ук­раї­ні, але ро­сій­ська вла­да про­яв­ляє ак­тив­ність і в ін­ших ре­гіо­нах, у то­му чис­лі на Близь­ко­му Схо­ді. У Ра­ді Без­пе­ки ООН Ро­сія бло­кує всі іні­ці­ати­ви, за­яв­ля­ючи, що це си­рій­ська опо­зи­ція від­по­ві­даль­на за зло­чи­ни, а у її скла­ді до­мі­ну­ють те­ро­рис­тич­ні уг­ру­по­ван­ня.
Крім по­ста­вок зброї, Ро­сія під­три­мує ре­жим у Да­мас­ку вій­сь­ко­ви­ми рад­ни­ка­ми та роз­ві­ду­валь­ною ін­фор­ма­цією. Чо­му Кремль так ак­тив­но під­три­мує дик­та­то­ра? За­над­то ве­ли­ким спро­щен­ням бу­ло б зво­ди­ти від­по­відь до тор­гів­лі зброєю.

Гео­по­лі­тич­ні ам­бі­ції Пу­ті­на

Із приходом до влади у Кремлі у 2000-му Володимир Путін веде закордонну політику з метою зміцнення впливу на Близькому Сході, а його дії мотивуються ностальгією за позицією, яку займав у цьому регіоні Радянський Союз. Російська дипломатія прагне показати мусульманам Росії свою зацікавленість проблемами ісламського світу. Стратегія Путіна полягає у підкреслюванні особливої позиції Росії як мосту між Заходом й ісламським світом.

14 ве­рес­ня 2014 ро­ку шве­ди об­ра­ли но­вий склад пар­ла­мен­ту. Ці ви­бо­ри бу­ли чи не най­більш бур­хли­ви­ми в ни­ніш­ньо­му сто­літ­ті. Фак­тич­но ще до офі­цій­ного стар­ту ви­бор­чої кам­па­нії пар­ла­мент­ські по­лі­тич­ні си­ли Шве­ції до­кла­да­ли чи­ма­ло зу­силь, аби на­га­да­ти ви­бор­цям про се­бе.

Правляча правоцентристська коаліція християнських демократів і лібералів на чолі з Фредеріком Рейсфельдтом нагадувала електорату про свої успіхи. Насамперед про радикальний перегляд податкової системи країни, який полягав у значному скороченні рівня оподаткування. Звичайно, правоцентристи не до кінця демонтували шведську модель соціалізму, але зробили їй суттєве ліберальне оновлення.
Не менш помітними були інновації шведських правоцентристів у зовнішній політиці. Вперше за сто років на порядку денному шведської внутрішньої політики з’явилося питання можливої відмови від традиційного нейтралітету та ймовірного вступу до НАТО.

Напередодні Міжнародного дня демократії, який за рішенням Організації Об’єднаних Націй із 2008 року щорічно відзначається 15 вересня, у так званий єдиний день голосування у понад тридцяти суб’єктах Російської Федерації відбулися вибори до органів місцевого самоврядування.
За нормальних політичних умов регіональні вибори, особливо у державах із федеративним устроєм, вважаються ледь не важливішими за вибори глави держави і федерального парламенту. В умовах діючої російської демократичної вертикалі, звісно, такого значення вибори не мають, але властям завжди важливо підтягти показники виборчої активності електорату, які є ознакою збереження певної легітимності чинної влади.
Політично принциповими ці вибори для Кремля стали з позиції консолідації ура-патріотичних настроїв за умов дії міжнародних економічних санкцій. Вибори мали зафіксувати збереження дієвості механізмів «керованої демократії», що особливо важливо, враховуючи підготовку до думських виборів 2016 року.

18 ве­рес­ня 2014 ро­ку прой­шов ре­фе­рен­дум що­до не­за­леж­но­сті Шот­лан­дії. Міс­це­ві на­ціо­на­ліс­ти на­по­ля­га­ли на цьо­му з 2007 ро­ку, ко­ли со­ціо­ло­гіч­ні опи­ту­ван­ня фік­су­ва­ли мі­ні­маль­ні сим­па­тії на ко­ристь від­окрем­лен­ня від Ве­ли­кої Бри­та­нії. Од­нак за остан­ні сім ро­ків по­лі­тич­на си­ту­ація ра­ди­каль­но змі­ни­ла­ся.

За нинішніх умов кризи однополярної системи міжнародних відносин та активізації різноманітних сепаратистських рухів шотландський референдум став ледь не зразком для всіх інших рухів за незалежність різних етнічних груп у рамках Євросоюзу. Знервовано за референдумом стежили передусім в Іспанії, де у листопаді самовизначатися збираються у Каталонії, а за нею, можливо, й у Басконії. Шотландський приклад викликав певні сентименти на французькій Корсиці, але там усе набагато спокійніше, адже більшість населення острова наразі становлять досить багаті пенсіонери з материка.

На­ші успі­хи на схід­но­му фрон­ті без­по­се­ред­ньо за­ле­жать від ос­на­щен­ня ар­мії озбро­єн­ням та вій­сь­ко­вою тех­ні­кою, паль­ним, про­до­воль­ством та ре­чо­вим май­ном. Са­ме про за­без­пе­чен­ня по­треб Зброй­них Сил Ук­раї­ни на бри­фін­гу в Каб­мі­ні роз­по­ві­ли від­по­ві­даль­ні осо­би Мі­ніс­тер­ства обо­ро­ни.

Як повідомив начальник фінансово-економічного управління департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міноборони полковник Олександр Інжиєвський, для силових структур із Резервного фонду в цьому році передбачено 17,0 млрд гри, з яких Міністерство оборони отримає 11,7 млрд.
Нині армії вже надійшло майже 7 млрд, з яких витрачено 46%. Найбільша сума (1 млрд 583 млн грн) пішла на грошове забезпечення військовослужбовців. Решту спрямують на придбання пально-мастильних матеріалів, ремонт та закупівлю озброєння і військової техніки, речове забезпечення та харчування військовослужбовців, виплату одноразової грошової допомоги сім’ям загиблих.