Однак це питання цього разу не було у центрі уваги виборчої кампанії. Опозиційні соціал-демократи та Партія зелених досить гучно критикували правлячу коаліцію, проте головним чином щодо її соціально-економічного курсу, зокрема запланованої пенсійної реформи. Хоча навіть за цих обставин соціал-демократи не наважилися порушувати питання про можливе скасування податкової реформи у бік збільшення рівня оподаткування.
Вперше від часів легендарного шведського соціал-демократа Улофа Пальме, якому була властива велика харизма, у ході виборчої кампанії активно застосовувалися технології брудного піару. Опозиційна преса чимало уваги на фініші виборчої кампанії приділила ймовірному корупційному скандалу, до якого виявився причетним нинішній міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт. Його звинуватили у конфлікті інтересів: нібито займаючи державну посаду, він просував у Грузії бізнес-інтереси рекламного агентства, в якому працював до переходу на державну посаду. Зважаючи на гучність скандалу, опозиція розраховувала, що емоційна реакція виборців в останні дні перед голосуванням перетягне шальки терезів на її користь.
Соціологічні опитування фіксували перевагу соціал-демократів над правоцентристами. Шведські політологи вважають, що есдеки отримали шанс вилікуватися від політичних поразок, які вилилися у втраті влади сім років тому. Утім, навіть у разі здобуття більш-менш переконливої більшості голосів у риксдазі соціал-демократам доведеться зберегти основні здобутки своїх попередників. Власне, у гармонійному поєднанні прогресивних консервативних традицій і реформаторських раціональних інновацій і полягає перевага шведської політичної і соціальної моделі.