Кошти, які ще не витратили (а це 3,7 млрд грн), до кінця року так само ретельно розписані. Скажімо, 1 млрд 285 млн грн спрямують на ремонт озброєння та військової техніки. Щодо продукції та послуг тилового призначення, то з уже згаданих 11,7 млрд на закупівлю продукції та послуг за напрямом тилового забезпечення призначено 3,8 млрд грн, з яких 2,079 млрд виділили наприкінці серпня.
— За рахунок цих коштів, — уточнив Інжиєвський, — укладено 240 договорів на 3 млрд 83 млн грн. Причому закупівля продукції здійснюється відповідно до Закону «Про державні закупівлі». В нинішніх умовах вона відбувається згідно зі статтею 39, коли переговорні процедури скорочуються з 60 до 21 дня, а оплата виробникам здійснюється тільки після військового приймання та фактичної поставки майна у військові частини.
Загалом разом із коштами загального, спеціального фонду та благодійної допомоги ресурс Міністерства оборони на дані цілі становить 4 млрд 866,7 млн грн, який розподілено за такими основними напрямами: 2899,6 млн грн — пально-мастильні матеріали; 1232,6 млн грн — оплата харчування; 692,4 млн грн — речове забезпечення.
Та чи не найважливішим у цій воєнізованій бухгалтерії є озброєння армії. За словами заступника директора департаменту розробок і закупівлі озброєння та військової техніки Міноборони Ігоря Одноралова, цього року для його закупівлі передбачено майже 1,3 млрд грн. На відміну від попередніх років, фінансування відбувається ритмічно з дотриманням помісячних видатків.
— Якщо 2013 рік Міністерство оборони закінчило з кредиторською заборгованістю у 67 млн грн, то нині таких тенденцій не простежується, — наголосив він. — Я переконаний, що рік буде закінчено без боргів і з постачанням того озброєння та військової техніки, яке ми очікуємо отримати.
Тож до кінця року Міноборони планує отримати 145 основних зразків військової техніки, понад півтисячі новітніх зразків стрілецької зброї вітчизняного виробництва, близько двох тисяч приладів спостереження, майже дві сотні засобів зв’язку. На переконання Ігоря Одноралова, цього достатньо, адже йдеться про постачання саме новітніх зразків озброєння та військової техніки, які вже починають надходити в ті підрозділи, які виконують найважливіші завдання.
Аби виконати державне оборонне замовлення, чимало підприємств ВПК уже перейшли на тризмінну роботу та повернули у штат колишніх фахівців, аби відновити техніко-технологічний і людський потенціал.
Однак справа ця не з легких, адже заводи, задіяні у виготовленні такої техніки, вже нині не працюють на склад. Долучити нові не так просто, оскільки для виробничого циклу тільки на першому етапі потрібна корпорація від 10 до 30 підприємств. На наступних етапах треба кооперація ще більшої кількості партнерів.
Разом із новітнім озброєнням у Міністерстві оборони роблять ставку як на той ресурс, що вже є, так і той, який можна відремонтувати. На переконання в. о. заступника начальника озброєння ЗСУ полковника Владислава Шостака, особливу увагу слід звернути на наявність достатньої кількості ремонтних армійських підрозділів та ремонтних цивільних підприємств, запасних частин і фахівців відповідного рівня.
За словами Владислава Шостака, силами ремонтних армійських підрозділів із залученням виїзних бригад ремонтних підприємств уже відновлено понад 12 тисяч одиниць техніки. Активно реанімують і ту техніку, яка тривалий час перебувала на зберіганні й потребує поточного ремонту. Нині під виділені кошти на ремонтні роботи, закупівлю запчастин та необхідних матеріалів уже укладено понад 900 договорів.
Те­тя­на КИ­РИ­ЛЕН­КО