Показовими з точки домінантних політичних настроїв вибори були в анексованому Криму. Не менш важливими для влади Росії стали й вибори до Московської міської і обласної дум. Радикально-опозиційні настрої у російській столиці, які були наочними навесні 2012 року, під дією безперервної шовіністичної державної пропаганди суттєво послабилися.
На цих виборах задіяні були звичні механізми корекції думки виборців: від відкріпних талонів, які дають можливість застосування технології каруселей, коли на виборчих дільницях організовані особи можуть голосувати потрібну кількість разів, до дострокового голосування.
Цікаво, що достроково на цих виборах проголосував навіть президент Володимир Путін, хоча його відрядження на душанбінський саміт країн — членів Шанхайської організації співробітництва закінчилося напередодні офіційного дня голосування.
Ще влітку Кремль активно попрацював із чинними губернаторами в регіонах, аби отримати прийнятний результат для партії влади — «Єдиної Росії» та офіційної опозиції у вигляді ліберальних демократів, «Справедливої Росії», Компартії РФ. Решту масовки склали ще понад півсотні «партій», деякі з яких брали участь у виборах лише в одному із суб’єктів Російської Федерації.
Звичайно, за умов «керованої демократії» результат виборів не потребує навіть соціологічного прогнозування. Спроба деяких позасистемних опозиціонерів організувати екзит-поли, тобто опитування тих, хто вже проголосував, наштовхнулася на опір місцевих виборчих комісій. Останнім зовсім не було приємно виконувати зайву роботу та доводити результат підрахунку бюлетенів до оприлюдненого екзит-полами. Тож не дивно, що у більшості регіонів місцева влада залишилася під контролем правлячої партії та її офіційно визнаних «опозиціонерів».
Безумовно, дія міжнародних санкцій ще радикально не позначилася на процесі формування нової хвилі настроїв радикальних протестів. Утім, для цього неухильно складаються всі передумови. Помітно дешевшає на світовому ринку нафта, що ставить під сумнів виконання Кремлем не тільки поточного державного бюджету, а й підвішує верстання бюджетів на найближчий 2015 рік.
З цієї точки зору нинішні регіональні вибори в Росії відбулися за умов певної консолідації суспільства навколо влади, але такі комфортні умови навряд чи можливо зберегти навіть до найближчих думських виборів 2016 року, не кажучи вже про наступні президентські.