Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
Король Іспанії Хуан Карлос де Бурбон оголосив про своє зречення престолу. Його наступником 18 червня має стати 45-річний принц Феліпе. Зміна караулу на троні іспанської монархії багатьма оглядачами вважається як продовження традиції останніх років, коли престарілі монархи в Данії, Бельгії, Нідерландах передавали трони своїм нащадкам. У цьому сенсі серед монархій країн членів Євросоюзу винятком залишається лише Велика Британія. Щоправда, Єлизаветі ІІ, на відміну від Хуана Карлоса, вдається уникати публічних скандалів.
Нагадаємо, що Хуан Карлос посів королівський престол в Іспанії після смерті диктатора Франціско Франко у листопаді 1975 року. Попри думку скептиків, які вважали його надто наближеним до діячів франкського режиму, Хуан Карлос спромігся стати гарантом політичної стабільності під час суперечливого періоду демократизації іспанського суспільства. Тож не дивно, що майже чверть століття його сприймали як державний символ Іспанії.
Інавгурація Президента України Петра Порошенка відкрила новий етап складних дипломатичних маневрів навколо України. Росія, США і Євросоюз шукають якісніші аргументи для обґрунтування своїх позицій та прискіпливо стежать за маневрами опонентів. Гострі баталії розгортаються відразу на декількох «шахівницях».
Упродовж червня Росія за принципом ротації головує в Раді Безпеки ООН. Цей час вона намагається використати максимально ефективно з метою проштовхування своїх редакцій резолюцій по Україні. Їхній зміст мало змінився протягом останніх двох місяців і передбачає вимогу фактичного визнання Україною втрати контролю над Донецькою і Луганською областями у вигляді «федералізації», амністії бойовикам, припинення антитерористичної операції.
Але межі цієї конфронтації досить чітко окреслив у промові перед експертами Російської ради з міжнародних справ міністр закордонних справ Сергій Лавров. На його думку, Росії не варто скочуватися у прірву війни на території України, аби допомагати Сполученим Штатам створювати з Росії образ ворога епохи «прохолодної війни». Зрештою, зважаючи на право вето, яке мають усі постійні члени Ради Безпеки, можливості російського головування в цьому ключовому органі ООН обмежені.
Хоч щоб там казали вітчизняні політики і військові, а Україна нині фактично веде війну, маючи територіальні, матеріальні та людські втрати. І це слід визнати, адже є тому підтвердження здача Криму, збройний конфлікт на сході країни, звідки щодня надходять повідомлення про загибель військовослужбовців, втрату бойової техніки та жертви серед мирного населення.
Утім, на офіційному рівні в Києві уникають говорити про громадянську війну на сході, а послуговуються терміном «антитерористична операція». Хоча всім уже зрозуміло, що масштаби АТО розтяглися в часі й вийшли за відведені для подібних операцій строки. А силовикам протистоять не одинаки-терористи, а добре підготовлені, озброєні та керовані з єдиного центру підрозділи сепаратистів. І хоч як би парадоксально це звучало, але українці потроху звикають до тривожних новин зі Східного фронту — саме так у ЗМІ тепер називають території Донецької та Луганської областей, де точаться запеклі бої. Фронту, який щодня потребує від держави не лише величезних матеріальних ресурсів, а й людських резервів...
Після інавгурації новообраного Президента України Петра Порошенка чимало спостерігачів очікували активізації антитерористичної операції на сході нашої держави. До такої міри, що дедалі більше російських пропагандистів відверто закликають до введення в Україну військ. Звісно, російські бойовики й так давним-давно намагаються хазяйнувати на нашій території. Але те, що останніми днями доводилося чути з вуст, скажімо, панів Дугіна чи Глазьєва, це вже ніщо інше, як заклик до офіційного оголошення війни.
Таке посилення антиукраїнської риторики може бути спричинене цілою низкою факторів. Зокрема, експерти вказують на те, що вітчизняні військові набувають дедалі більшого досвіду. Відтак навіть нинішню паузу стосовно активності АТО можна сприймати як певний тактичний крок. А всі україноненависники якраз і побоюються подальшого зміцнення наших Збройних Сил. Звідси й істерика та заклики до використання (як мінімум!) російської авіації для нищення українських військових підрозділів.
У приміщенні Трапезної церкви (XVIII ст.) на території Національного заповідника «Софія Київська» відкрито постійно діючу виставку «Храм. Град. Держава. Перші муровані християнські храми Києва», повідомляє
i-pro.kiev.ua. Експозиція презентує культуру тієї історичної доби, яка збіглася з початком християнської ери на теренах Русі-України.
Упродовж Х–ХІІ ст. у давньому Києві формувався і зміцнювався інститут столиці, який супроводжувався інтенсивним будівництвом: формувалася планувальна структура міста, зводилися муровані храми і князівські палаци. Утвердження особливого статусу стольного града Києва як найсвятішого міста середньовічної Русі-України пов’язано з візантійською соціальною моделлю, де були поєднані церковний і державний церемоніал. Давньоруський християнський храм був центром духовного життя, осередком розвитку освіти і мистецтв. Перші муровані християнські храми Києва будували і оздоблювали мозаїками та фресками за зразком візантійських.
Рідкісні рукописи Артура Конан Дойля, Едгара Аллана По й чорне пальто актора Бенедикта Камбербетча із серіалу ВВС про Шерлока Холмса стануть експонатами виставки, яку готує Музей Лондона, повідомляє unn.ua. Експозицію «Шерлок Холмс: людина, яка ніколи не жила та ніколи не помре» присвячено великому сищику.
За словами глави відділу історичних колекцій Музею Лондона і головного куратора виставки Алекса Вернера, експозиція покликана вирішити кілька завдань. Поперше, вивчити літературні джерела, що зробили вплив на образ Шерлока. Тут одним із ключових дійових осіб буде Едгар Аллан По — автор детективних новел і творець героя, який своїми дедуктивними здібностями багато в чому визначив Холмса.
Подруге, поєднати реальність і вигадку та показати Лондон таким, яким він був за часів Холмса, — могутнім центром імперії. І нарешті, продемонструвати трансформацію сприйняття образу Шерлока від найперших театральних робіт і кіноваріантів творів Артура Конан Дойля до новітнього серіалу ВВС.
В Одесі відбувся вечір професійного боксу промоутерської компанії братів Кличків К2 Promotions. У центральному поєдинку спортивного свята кримський українець Олександр Усик здолав аргентинця Сезара Давида Кренса на прізвисько «Росіянин». Аргентинець за своїми параметрами виявився схожим з українським олімпійським чемпіоном — він такий же високий і лише на півтора кілограма важчий, ніж Усик.
«Розвідка боєм» тривала недовго. Вже наприкінці третього раунду Усик завдав серії ударів супернику, відправивши його в нокдаун. Після цього перевага повністю належала українцеві, і за 40 секунд до кінця четвертого раунду секунданти Кренса викинули на ринг білий рушник.
За неповний рік серед професіоналів у першій важкій вазі Усик здобув четверту перемогу. Після цього чемпіон повернувся до Сімферополя, де демонстративно не погоджується з російською окупацією Криму — ходить вулицями в українській олімпійській формі, їздить у патріотично розфарбованій машині.
У перший день літа Союз європейських футбольних асоціацій (УЄФА) оголосив список усіх учасників Ліги чемпіонів і Ліги Європи на сезон-2014/15. Від України, як ми вже звикли, виступатимуть шість команд дві у Лізі чемпіонів та ще чотири у Лізі Європи.
Ліга чемпіонів
Окрім того, як і зазвичай упродовж останніх років, чемпіон України, яким є донецький «Шахтар», розпочне свої виступи у найпрестижнішому клубному турнірі Європи відразу з групового етапу. Також уже з упевненістю можна сказати, що «гірники» будуть «сіятися» з другого кошика. Жеребкування цієї стадії заплановане на 28 серпня. Це буде аж наприкінці літа, тому нас більше цікавить шлях інших українських команд, які свої виступи почнуть набагато раніше.
Особливу увагу буде прикуто до дніпропетровського «Дніпра», який уперше за часів незалежної України зумів здобути путівку до Ліги чемпіонів. Однак клуб не є новачком у цьому турнірі, адже дніпряни двічі доходили до чвертьфіналів Кубка чемпіонів за часів Радянського Союзу (у 1985 та 1990 роках).
Уперше про СНІД заговорили у 1981 році, і ось уже більш як 33 роки ця абревіатура не сходить зі шпальт газет і журналів у світі. СНІД це одна з найбільш трагічних проблем, яка постала перед людством наприкінці ХХ століття. І справа не лише в тому, що нині Всесвітньою організацією охорони здоровя офіційно зареєстровано понад 40 млн ВІЛ-інфікованих і 16 млн померлих. І навіть не в тому, що ми вже звикли до того, що 1 грудня Міжнародний день боротьби зі СНІДом. А в тому, що ми, як і раніше, хочемо думати, що все це не має безпосереднього стосунку персонально до нас.
Що таке СНІД? Про це ми попросили розповісти лікаря-інфекціоніста, кандидата медичних наук Марину Соколову.
— СНІД — це синдром набутого імунодефіциту. Набутий тому, що цей стан виникає внаслідок зараження, а не передається спадково генетичним шляхом. Імунний, бо уражує імунну (захисну) систему організму, яка бореться з хворобами. Дефіцит — бо імунна система перестає працювати, як належно: настає її «недостатність». Синдром — бо у хворих виникає безліч різних симптомів та опортуністичних захворювань.
У Львові були оприлюднені результати антикорупційного моніторингу і громадської експертизи щодо реалізації обласних програм і пропозиції із запровадження антикорупційних механізмів у цій сфері.
Корупційні ризики при освоєнні бюджетних коштів
Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Студентське братство» разом з інформаційно-аналітичним центром «Логос» провели громадську експертизу Львівської обласної держадміністрації і антикорупційний моніторинг. Метою проведення цього було удосконалення діяльності Львівської ОДА у сфері забезпечення вимог законодавства щодо регіональних цільових програм, втілення антикорупційних стандартів, проведення публічного громадського обговорення звітів та проектів нормативно-правових актів при реалізації видатків в освітньо-культурній сфері, зокрема пов’язаних із виконанням Програми розвитку української мови, української культури та історичної свідомості громадян України на території Львівської області на 2012–2014 роки.
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».