Але повернімося до сюжету. Забезпечений, елегантний і заворожливий мсьє Олександр Амількар (заслужений артист України Олексій Вертинський) вирішує за допомогою грошей створити ілюзію того, без чого, виявляється, не може жити чоловік у самому розквіті сил — без єдиного друга, без коханої дружини та дитини, яку обожнює. Для втілення незвичайних фантазій він запрошує вільного художника на прізвище Машу (Володимир Коктунов), безробітну актрису Елеонору (Вікторія Авдєєнко) та юну жрицю кохання Віржинію (Анастасія Євтушенко).
Уся ця напівбожевільна затія з домашнім театром потрібна Олександру неначе повітря, адже він щиро вірить, що лише так зможе отримати ті 36,6 градуса людського тепла, необхідні кожній людині, в якої, крім здорового серця, є ще й хвора душа... Олександр, Елеонора, Віржинія і Машу починають грати в запропонованих ним обставинах. Спочатку в них мало що виходить, але поступово вони все більше вживаються у відведені для них ролі.
Герої вистави дедалі більше починають вірити у все, що відбувається. Остаточно загравшись, починають розуміти, що давно вже по-справжньому проживають свої життя, по-справжньому плачуть і сміються, вірять один одному, по-справжньому кохають і зраджують.
До цього гурту брехунів долучається коханець Віржинії Поло (Олександр Ромашко) та мати Елеонори (народна артистка України Тамара Яценко). І вже неможливо зрозуміти, чи насправді персонажі починають говорити правду, чи все ж таки продовжують брехати. Але правильним виявляється постулат «Нікому нічого не дано знати наперед», а на людину, яка платить, у фіналі вистави чекає справжнє перетворення. Цей доволі інтригуючий сюжет вдало доповнюють вишукана мова та неперевершений французький гумор.
«Потрібні брехуни» — саме та вистава, яка через майстерну, блискучу, живу і пульсуючу гру акторів допоможе глядачеві проникнути в найпотаємніші куточки своєї душі, змусить вкотре замислитися над непростими людськими стосунками, які можуть бути то переповнені брехнею, то осяяні щирістю. Також дехто по-іншому подивиться на такі почуття, як дружба і кохання, та на те, як несподівано вони можуть інколи проявлятися.
То чи найбільше у світі зло — брехня, чи дійсно такі небезпечні брехуни? Ось як на це запитання відповідають творці спектаклю.
Стас Жирков: «Брехуни будуть завжди. У наших силах лише зменшити їх кількість. І лише своїм прикладом».
Олексій Вертинський: «Брехня давно замінила повітря, і страждати з цього приводу так само безглуздо, як побиватися щодо зникнення пітекантропів».
Тамара Яценко: «Якщо брехня діє позитивно — це прогрес. Інколи правда вбиває людей. Брехуни потрібні. Брехуни, які приносять добро».
Якщо ви не згодні з режисером та акторами, то можете з ними подискутувати. Але для цього спочатку треба подивитися скажену комедію «Потрібні брехуни».

Еду­ард ОВ­ЧА­РЕН­КО
Фо­то Віо­ли Со­ко­лан