Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
4–5 грудня 2014 року у швейцарському Базелі відбулася зустріч міністрів закордонних справ країн ОБСЄ. У поточному році саме Швейцарія головує в Організації з безпеки і співробітництва в Європі, тому й докладає активних зусиль, аби представити кризу цієї організації як можливість для удосконалення її діяльності.
Криза діяльності ОБСЄ визрівала поступово, але неухильно. Перші тривожні дзвіночки пролунали на самому початку її діяльності, відразу після того, як вона була трансформована в Організацію з безпеки і співробітництва в Європі з Наради з безпеки і співробітництва, започаткованої 1 серпня 1975 року.
Розпад СРСР стимулював появу гострих міждержавних конфліктів у Нагірному Карабаху, Південній Осетії, Абхазії та Придністров’ї. З метою врегулювання названих конфліктів ОБСЄ створила відповідні групи, спробувала зайнятися навіть превентивною дипломатією, яка мала запобігати подібним конфліктам. Але замість запобігання європейська система безпеки отримала «заморожені» конфлікти на пострадянському просторі та нові рецидиви подібних конфліктів на Балканах.
Світові економічні та енергетичні кризи 70-х — початку 80-х років зафіксували межі зростання, які залежать від ефективності використання різноманітних ресурсів. Найважливішим таким ресурсом відтоді визнається стабільність клімату нашої планети.
У 1992 році на конференції в Ріо-де-Жанейро йшлося про забезпечення умов не для суцільного прогресу як екстенсивного зростання економіки, а для так званого сталого розвитку в гармонії з природними ресурсами. Ідеологія такого підходу була покладена в основу підписаного 1997 року Кіотського протоколу, що визначив обмеження для викидів парникових газів, які негативно впливають на кліматичні умови.
Утім, США і Китай як головні забруднювачі планетарного масштабу, посилаючись на свої національні інтереси, Кіотський протокол так і не прийняли до національного законодавства. США за адміністрації Білла Клінтона протокол підписали, але він так і не був ратифікований конгресом. Пекін, посилаючись на «поганий приклад» Вашингтона, теж відмовився від виконання вимог Кіотського протоколу.
10–11 грудня 2014 року в Женеві відбулося засідання Генеральної ради Світової організації торгівлі. Підсумки року для СОТ виявилися несподівано оптимістичними. На початку грудня вдалося погодити умови підписання угоди про лібералізацію торгівлі послугами, раунд переговорів щодо якої розпочався ще 2007 року, тобто до початку світової економічної кризи. Відтоді переговорний процес відбувався складно, адже між країнами з розвиненою економікою, країнами, які мають економіку, що до кризи швидко розвивалася, та найбіднішими країнами — членами СОТ протиріччя проявилися повною мірою.
Найгострішими були непорозуміння між США та країнами Євросоюзу, з одного боку, та країнами так званої групи БРІКС — Бразилія, Росія, Індія, Китай, Південно-Африканська Республіка, — з іншого. США та Євросоюз виступали проти відкриття своїх ринків послуг для країн, які розвиваються. Особливу стурбованість з цього приводу демонструє Євросоюз, чиї економічні експерти нагадують, що лише впродовж останніх двадцяти років стрімкого розвитку процесу глобалізації у країнах Євросоюзу «зникли» майже двадцять мільйонів робочих місць. Це не дивно, адже більшість економічних гігантів зі статусом транснаціональних корпорацій «експортували» ці робочі місця до країн з дешевшою робочою силою та меншими соціальними зобов’язаннями.
Після побудови восени 2013 року балтійського газопроводу «Північний потік» Росія активно просувала ще один транспортний проект — «Південний потік», який дном Чорного моря мав доставляти газ у Південну Європу в обхід території України. Однак після запровадження навесні 2014 року економічних санкцій Євросоюзу проти Росії останній проект був заморожений. Утім, Кремль все ще намагався використовувати цю тему, аби внести розлад у ряди Євросоюзу.
Зокрема, «Газпром» сепаратно домовився про будівництво угорської і сербської частин зазначеного газопроводу. Але увесь проект не мав сенсу без згоди Болгарії на його реалізацію. Після цьогорічних дострокових виборів у Болгарії, які проросійські соціалісти програли, Болгарія заблокувала будівництво газопроводу «Південний потік». Стало відомо, що «Газпром» вимагав від Болгарії спочатку інвестувати понад чотири мільярди доларів у побудову газопроводу без гарантій швидкого повернення цієї суми за рахунок оплати транзиту. Отже, економічні аргументи стали вирішальними у визначенні болгарської позиції.
Донині людство не знає техногенної катастрофи, рівної за своїми наслідками Чорнобильській. І слава Богу! Адже сумарна радіація ізотопів, викинутих тоді в повітря, становила 50 мільйонів кюрі! А це в 30–40 разів більше, ніж при вибуху бомби над Хіросімою в 1945 році.
У Радянському Союзі розуміли масштаби того, що сталося, але за старою звичкою намагалися усіляко їх приховати як від власного народу, так і від міжнародної спільноти. Але після того, як у Швеції за рівнем радіації визначили, що в Україні сталася аварія, радянський уряд змушений був повідомити правду.
Від вибуху і при гасінні пожежі, що тривала близько десяти днів, загинув 31 чоловік і більш як 200 було госпіталізовано. За неофіційною статистикою, у 1986 році померло понад 10 тисяч осіб, які зазнали ураження радіонуклідами.
Чому сталася аварія на 4-му енергоблоці? Хто винен?
Версій того, що сталося, і по сьогодні існує чимало. Оприлюднимо офіційну, яку, до речі, підтверджують і відомі вчені в галузі ядерної енергетики, а також колишні правоохоронці, які проводили тоді розслідування.
У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС стався вибух, який призвів до радіаційного забруднення практично всієї України, а також значної частини Білорусі, Росії і навіть деяких європейських країн.
У ліквідації наслідків найбільшої в історії людства техногенної катастрофи брало участь близько 600 тисяч чоловік. Переважна більшість із них — солдати й офіцери Радянської армії. Саме вони, за зізнанням відомого академіка Валерія Легасова, ціною власного здоров’я рятували здоров’я і життя інших громадян.
«Негайно відбути до Чорнобиля...»
Першими в район станції прибули військовики полку Цивільної оборони Київського військового округу.
— Наказ про це я отримав серед ночі, — згадує його командир полковник Гребенюк. — При цьому зі штабу округу нам не повідомили, чим викликане розпорядження, але, щоправда, натякнули: на станції щось трапилося...
У той час, як українські Верховна Рада та Кабінет Міністрів намагаються налагодити сяку-таку роботу, політичне напруження несподівано для багатьох перекинулося в регіони. Причому цього разу йдеться не про дві найсхідніші області нашої держави.
Вінницька «революція»
Минулої суботи гаряче було у Вінниці. На центральну площу міста вилився конфлікт між керівниками Вінницької облдержадміністрації Анатолієм Олійником та Вінницької обласної ради Сергієм Свитком. Нібито нічого екстраординарного — у постмайданівські часи громадськість у різних населених пунктах уже не раз коригувала ті чи інші плани своїх високопоставлених «слуг».
Цього разу наміри опонентів Свитка зводилися до того, щоб відправити його у відставку під час засідання обласної ради. Звісно, прибічники керівника облради запевняли, що за подібним сценарієм стояв Анатолій Олійник. А разом із ним — колишні «регіональні» сили, котрі, буцімто, знову почали піднімати голову на Вінниччині.
Утім, схоже, що для адептів попередньої влади якраз більше до душі саме такий розвиток подій, котрий стався 6 грудня. Формально конфлікт між двома керівниками Вінницької області, передусім, демонструє нестійкість чинної коаліції, адже Анатолій Олійник є людиною Президента України — саме Петро Порошенко призначив його на посаду голови облдержадміністрації. А Сергій Свитко представляє партію «Батьківщина», котра, як відомо є членом новоствореної парламентської коаліції.
Компанія EMC разом з британською командою Формули-1 Лотус потрапили до Книги рекордів Гіннесса за виконання неймовірно небезпечного трюку, повідомляє tsn.ua. Відчайдухи здійснили найдовший стрибок у вантажівці, що сягнув понад двадцяти п’яти з половиною метрів у довжину. «Гостроти» трюку додало те, що довжелезна фура пролетіла над болідом Формули-1 з гонщиком за кермом.
Професійний каскадер Майк Райян керував вантажівкою у той час, як у кабіні боліду сидів Мартін Іванов. Гонщики раніше виконували складні трюки для фільмів «Форсаж», «Ідентифікація Борна» та кіноепопеї про Джеймса Бонда.
До першої річниці початку Євромайдану Український інститут національної пам’яті запрошує всіх охочих узяти участь в акції «Запиши найцікавіший спогад про Майдан», повідомляє i-pro.kiev.ua. Для участі в акції необхідно зняти коротке відео (до п’яти хвилин) з учасником подій зими 2013–2014 рр. або ж записати свою розповідь із найцікавішим, на вашу думку, спогадом про Майдан. Відео слід надіслати в Український інститут національної пам’яті.
«Майдан: усна історія» — проект Українського інституту національної пам’яті, що має на меті зібрати відео- та аудіосвідчення активістів Євромайдану про події зими 2013–2014 рр. Для того, щоб зафіксувати суб’єктивний досвід громадян, співробітники УІНП беруть розгорнуті інтерв’ю в активістів із різних середовищ Євромайдану та записують їх на аудіо- та відеотехніку.
Інноваційна «Мобільна бібліотека» розпочала свою роботу в холі харківської станції метро «Пушкінська», повідомляє i-pro.kiev.ua. На корінцях книг, намальованих на книжкових полицях, розміщені спеціальні QR-коди, за допомогою яких книги можна безплатно завантажити в електронних форматах на смартфони або планшети через Wi-Fi.
У мобільній бібліотеці представлено понад 500 книг українською, російською та англійською мовами різних жанрів. Як зазначила начальник відділу зі зв’язків з громадськістю компанії «МТС Україна» Вікторія Рубан, чимало з представлених книг завантажити безплатно в Інтернеті досить проблематично, але їх вільно можна отримати в мобільній бібліотеці, оскільки компанія купила права на ці твори.
Поруч зі стелажами якийсь час працюватимуть бібліотекарі, які допоможуть усім охочим налаштувати їхні гаджети, і покажуть, як завантажувати книги. Також інструкцію із завантаження можна прочитати на стелажах.
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».