Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
Якщо впровадження писемності прийнято пов’язувати з іменами слов’янських просвітителів Кирила та Мефодія, то вже її активне поширення — із прийняттям християнства в 988 році. Причому цікаво, що Кирилові й Мефодію, які переклали на церковно-слов’янську мову основні релігійні тексти, присвячено дуже багато насамперед закордонних марок і конвертів (Болгарія, Греція, Чехія, Словаччина, держави колишньої Югославії, Австрія, Канада, Ватикан).
Натомість на наших теренах досить-таки широко й гучно відзначалося якраз тисячоліття хрещення Руси-України. Зокрема, два конверти з оригінальними марками випустила Пошта СРСР. А в Мюнхені відбулася навіть окрема філателістична виставка, присвячена цьому ювілеєві (штемпель датовано 24.08.1988).
Через усілякі буремні перипетії сьогодення якось трохи випала з поля зору знаменна дата — 1200-річчя від дня народження Мефодія Солунського, славнозвісного нашого просвітителя, місіонера (а під кінець його життя — архієпископа), творця слов’янської абетки. До того ж, нагадаємо, саме нині* численні прихожани Української греко-католицької церкви офіційно відзначають День рівноапостольних братів Кирила та Мефодія.
З цієї нагоди пропонуємо вам ознайомитися з тематичною статтею академіка Любомира Пирога — про історію зародження давньоруської грамоти і друкарства.
* * *
Але спочатку — коротеньке редакційне дос’є на щедро увіяного легендами й порохом часу ювіляра.
Заслужений художник України Анатолій Марчук (а ще — академік Української академії геральдики, науковий радник Екологічної академії наук України) — людина напрочуд комунікабельна, яка вельми полюбляє товариство і спілкування. Слово — відголос. Побачив — відреагував. Наштовхнувся на чужу емоцію — миттєво завирував власною.
А от у творчих виплесках енергійний Анатолій Марчук не поспішає бурхливо фонтанувати. Він виважений, глибинний, постійно намагається торкнутися небес істин (до речі, його вважають неперевершеним майстром відтворення неба). Комунікабельний Марчук мало звертає увагу на чиїсь смаки-зауваження. Упертий, прислухається, зазвичай, до власних внутрішніх порад, які «надиктовують» йому дивні твори в стилі авангардного реалізму (авангардом називає власний погляд на світ) і мало не протилежні за стилістикою акварелі. Тож ніби існують два Марчуки — авангардист-експериментатор і традиціоналіст. Та в будь-якому разі в його картинах — українські повітря, вода, тваринність і рослинність на тлі Всесвіту.
Творці фільму «Добровольці Божої Чоти» планують витратити кошти, зібрані з переглядів, аби відправити стрічку на 100 найголовніших фестивалів світу. Про це на прес-конференції в Івано-Франківську розповів один із режисерів фільму Леонід Кантер, повідомляє Укрінформ.
Ще одним режисером документально-художнього фільму є Іван Ясній. Стрічку знімали з березня. Її герої — бійці АТО, які мужньо стояли на захисті своєї країни в Донецькому аеропорту, Пісках та інших містечках Донбасу. Тривалість фільму — 85 хвилин. Фільм зняли без жодного сценарію і жодного коментаря за кадром. У стрічці — лише роздуми бійців. Війна, каже режисер, зробила їх справжніми філософами, які тепер напевно знають, що таке щастя.
Кілька років тому з легкої руки директора та художнього керівника Київського драматичного театру «Браво» Любові Титаренко столична публіка відкрила для себе самобутнього драматурга з Дніпропетровщини Влада Апостоловського.
Його п’єси «Чоловік у відрядженні, або Роги на щастя» та «Вовк у овечій шкурі» вже знайшли свого глядача. А нещодавно Юрій Потапенко здійснив у театрі постановку вистави «Янголи поза розкладом» за п’єсою митця «Новорічний єралаш».
«Уперше ця п’єса була поставлена кілька років тому в перекладі українською мовою у Дніпропетровському українському драматичному театрі імені Тараса Шевченка. А нині, завдяки підтримці заслуженого діяча мистецтв України Любові Титаренко, цей твір уже мають змогу побачити і театрали Києва.
У Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків відкрито виставку живопису Ольги Петрової «Норвегія», підготовлену за участі Посольства Норвегії в Україні. Цей живописний цикл став художнім звітом про подорож Ольги Петрової на батьківщину Ібсена, Гріга, Мунка. Він продовжує її арт-розповіді про Іспанію (2003), Японію (2005), країни Сходу (2007) та Францію (2009), що вже були представлені в Музеї Ханенків.
Ольга Петрова — художниця, мистецтвознавиця, доктор філософії, професорка Національного університету «Києво-Могилянська академія», академік Академії гуманітарних наук (Санкт-Петербург). З 1986 року — член Національної спілки художників України. Живе та працює в Києві. Роботи Ольги Петрової були представлені на персональних та групових виставках в Україні, Японії, Австрії, Німеччині, Індії, Болгарії, США, Норвегії, Великобританії.
Рішенням журі Української асоціації письменників соціально-художньої літератури та Українського фонду культури заслуженого журналіста України Володимира Стадниченка і старшого пастора євангельської церкви «Християнська надія» Валерія Решетинського визнано лауреатами Міжнародної літературної премії імені Миколи Сингаївського в номінації «публіцистика». Високої почесної відзнаки номінанти удостоєні за книгу «Учитель з Назарета і учень із Чорнух».
Відомий український поет, прозаїк і перекладач із слов’янських мов Микола Сингаївський пішов із життя 22 лютого 2013 року. Він один із небагатьох літераторів, який усе життя трудився на штатній роботі. Тривалий час був завідувачем відділу культури в газеті «Молода гвардія», потім — головним редактором республіканських часописів «Піонерія», «Ранок», десять років завідував відділом культури в газеті «Демократична Україна».
Такої думки дотримується керівник проекту Міжнародної фінансової корпорації (IFC, Група Світового банку) «Розвиток агрострахування в Україні», доктор сільськогосподарських наук Гарі Роше. Він переконаний, що через таку ситуацію потерпають усі учасники агрострахового ринку і, насамперед, — сільгоспвиробники. Вони позбавлені можливості ухвалювати виважені рішення про вибір страхових компаній, з якими збираються налагоджувати співпрацю. Як наслідок, охочих отримати агрострахові послуги в Україні, попри стабільне посилення позицій аграрного сектора в національній економіці, наразі залишається вкрай мало.
Детальніше про основні проблеми, які породжує непрозорість аграрного ринку, — в інтерв’ю з Гарі Роше.
Невтішні тенденції на ринку праці, причини яких сягають ще двадцятирічної давнини, набирають обертів і нині. Саме тому експерти не виключають, що рівень безробіття в Україні може досягти 40%.
Про це сказав професор кафедри Інституту підготовки кадрів Державної служби зайнятості України Василь Костриця на прес-конференції «Українське безробіття: портрет у повний зріст», повідомляє кореспондент Укрінформу.
«За підсумками ІІІ кварталу 2014 р., рівень безробіття, обчислений за методологією МОП, становив 9,3%. Я думаю, що за рік цей показник становитиме понад 10%», — сказав В. Костриця, уточнивши, що остаточні дані за минулий рік Держстат ще не оприлюднив.
Він зауважив, що до цього числа безробітних слід додати й 7,5 млн людей працездатного віку, які не є активними на ринку праці: «Якщо порахувати тих, хто фактично покинув ринок праці, ми й сьогодні маємо показник, який наближається до 40%».
Упродовж січня 2015 р. послугами Державної служби зайнятості скористалося 588,5 тис. безробітних. Кількість вакансій, заявлених роботодавцями в цей період, становила 93,5 тис., ідеться в повідомленні Державного центру зайнятості.
У січні 2015 р. за направленням Державної служби зайнятості було працевлаштовано 22,0 тис. осіб із числа зареєстрованих безробітних. Крім того, за сприяння служби зайнятості роботу отримали 15,3 тис. осіб із числа інших категорій громадян (особи, які навчаються, бажають змінити роботу, пенсіонери тощо).
Чисельність працевлаштованих безробітних із числа осіб з додатковими гарантіями у сприянні працевлаштуванню (батьки, які мають дітей віком до шести років, випускники навчальних закладів, діти-сироти, люди з інвалідністю тощо) становила 4,4 тис. осіб.
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».