Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
Не секрет, що українці ледь устигають спостерігати за результатами іноді занадто активної законотворчої роботи вітчизняних парламентарів, котрі буквально «печуть» десятками, а то й сотнями, закони кожної чергової сесії Верховної Ради.
Можливо, таку затятість народних обранців варто було б вітати, якби не дуже низький коефіцієнт корисної дії їхньої напруженої роботи в сесійній залі. Адже більшість ухвалених там, часто поспіхом, без вдумливого обговорення і, як кажуть, «з голосу» законів не працюють. Або їх просто не виконують, посилаючись на недосконалість, популізм, суперечливість з уже існуючими законами чи брак фінансових резервів для їхньої реалізації тощо.
Наш співрозмовник — Олексій Семенищев, один із найпопулярніших одеситів — музикант, бард, актор, майстер гумору й декламації, віднедавна письменник.
— Пане Олексію, розпочнімо з витоків. Чому Ви стали артистом, автором-виконавцем, а не, скажімо, інженером чи вчителем?
— Усе починається з дитинства. Мій батько влітку працював у піонерському таборі і брав мене дошкільням із собою. У вільний час він з іншими вожатими влаштовував посиденьки і співав. Якось я почув у пісні таку фразу: «Я двадцать лет протрубил по тем лагерям...» Я спитав тата: «А чому він двадцять років сурмив? Він трубачем працював у таборах?»
У Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара» відбулося відкриття виставки живопису та скульптур великого українця Івана Гончара, приуроченої до 105-ї річниці від дня його народження, повідомляє i-pro.kiev.ua. На ній представлено творчий доробок майстра від 1950-х до 1980-х рр. Саме в цей час формувався хатній Музей українських старожитностей Івана Гончара і саме тоді він найбільш активно працював як художник, скульптор і вчений-етнограф, краєзнавець.
Краєвиди, створені в численних подорожах Україною, відображають еволюцію живописного стилю Гончара-художника: від реалістичних із легким вкрапленням імпресіоністичних тенденцій до виразно символічних.
Найбільшою реформою у медійній сфері за часів незалежної України назвав голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко створення Суспільного телебачення і радіомовлення. «Ця реформа стала можливою завдяки злагодженості дій влади та громадянського суспільства, — наголосив Олег Наливайко на розширеному засіданні колегії Держкомтелерадіо 26 січня. — Цей консенсус дозволив ухвалити закон про суспільне мовлення, який відповідає усім міжнародним стандартам», повідомляє прес-служба Держкомтелерадіо.
Після шаленого успіху вистави «Принцеса цирку», у якій брали участь літаючі мотоциклісти з Франції, екстремальні трюки яких заявлені до Книги рекордів Гіннесса, й українські надзвичайно талановиті й оригінальні артисти — Національний цирк України — підготували нову програму «У світі тварин». Вона особливо сподобається дітям, а дорослі, затамувавши подих, спостерігатимуть за дивовижними трюками повітряних гімнастів та акробатів.
Нарешті справдилася мрія генерального директора, художнього керівника Національного цирку, народної артистки України та СРСР Людмили Шевченко — вперше за багато років вона змогла зібрати для вистави величезну кількість екзотичних дресированих тварин.
У столичному торгово-розважальному комплексі «Глобус» уже другий місяць триває проект «Зима добрих справ» зі збору коштів на купівлю медичного обладнання для порятунку маленьких пацієнтів Інституту серцево-судинної хірургії імені Миколи Амосова.
У рамках цього проекту щовечора відбуваються зустрічі з митцями, науковцями, громадськими діячами. А нещодавно актриса Юлія Сак та режисер Ольга Тичина-Яновська представили тут виставу «В. Шекспір, Й. Гете. Світло і пітьма».
Ще з раннього дитинства Ю. Сак була впевнена, що стане артисткою. У п’ять років уже навчалася у музичній школі, у вісім — вперше спробувала себе як композитор, а в десять — відбувся її дебют на сцені.
Нині, коли проти України ведеться неоголошена війна, значення військової дисципліни, дотримання вимог чинного законодавства і військових статутів у ЗС, інших силових відомствах має значно більше значення, аніж у мирний час.
Про криміногенну ситуацію, що склалася на сьогодні у Збройних Силах та інших військових формуваннях, ми попросили розповісти заступника генерального прокурора України — головного військового прокурора України, генерал-лейтенанта юстиції, заслуженого юриста України Анатолія Матіоса.
У центрах медичної реабілітації та санаторного лікування МО лікують і реабілітують тисячі учасників АТО, але для санаторного відпочинку бійців, якого вони теж потребують, з 30 подібних закладів залишилося тільки чотири...
Нині десятки тисяч солдатів та офіцерів Збройних Сил, інших військових формувань України беруть участь в антитерористичній операції, відстоюючи територіальну цілісність країни. Чимало з них зазнали і продовжують зазнавати поранень, у тому числі й важких. Після лікування багато хто потребує і реабілітації, яка сприяє поверненню до повноцінного життя.
Звітуючи про діяльність Нацбанку в 2015-му, його фахівці основним здобутком називали досягнення фінансової стабілізації. Було завершено основний етап очищення банківської системи, й НБУ перейшов до її перезавантаження. Врівноважився платіжний баланс, стабілізувалася ситуація на валютному ринку, уповільнилась інфляція.
Було покладено край домінуванню фіскальної політики над монетарною. Торік золотовалютні резерви збільшилися на 77% — до 13,3 млрд дол. Зміцніла інституційна та фінансова незалежність НБУ, бо в липні вдалося внести зміни до Закону «Про Національний банк України». Відтоді діє незалежний у реалізації своєї політики центробанк.
Окупація Криму та Східної України привела до такого явища, як вимушені переселенці. Вони вибирають для подальшого місця проживання різні регіони країни. Кандидат соціологічних наук, доцент кафедри соціології Українського католицького університету Вікторія Середа розповіла про дослідження, яке вона разом із колегами провела.
Максимальне занурення в соціальне явище
На зламі листопада 2014 року — лютого 2015-го відбулося соціологічне дослідження серед вимушених переселенців, яке полягало в проведенні глибинного інтерв’ю. Воно складалося з того, що були сформульовані запитання, які не мали конкретних відповідей. Завдання дослідження — максимально зануритися в соціальне явище. Хороше глибинне інтерв’ю в соціології триває від трьох до 12 годин.
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».