Земля і люди
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Середа Сiчень 15, 2025

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

12 ве­рес­ня 2016 ро­ку в Си­рії від­по­від­но до до­мо­вле­но­сті між США і Ро­сією ма­ло роз­по­ча­ти­ся «на­дій­не і три­ва­ле при­пи­нен­ня вог­ню». В остан­ні го­ди­ни пе­ред про­го­ло­шен­ням при­пи­нен­ня вог­ню во­ро­гу­ючі сто­ро­ни про­дов­жу­ва­ли із за­сто­су­ван­ням зброї ви­рі­шу­ва­ти свої так­тич­ні зав­дан­ня. Уря­до­ві вій­ська Ба­ша­ра Аса­да з пе­ре­мін­ним успі­хом ре­алі­зу­ють спро­би ото­чи­ти іс­ла­міс­тів у міс­ті Алеп­по. Але це над­то ве­ли­кий ме­га­по­ліс, аби на­яв­ни­ми у си­рій­сько­го пре­зи­ден­та зброй­ни­ми си­ла­ми до­сяг­ну­ти цієї ме­ти.

У відповідь ісламісти намагаються вирватись із котла поблизу Алеппо. Інтенсивності бойових дій не завадив навіть щорічний хадж, який розпочався в Мецці. Утім, це не дивно, адже ідеологія «Ісламської держави Іраку і Леванту» дуже далека від норм і цінностей традиційного ісламу в обох його провідних конфесіях — сунізму і шиїзму.
Переговори щодо нинішнього припинення вогню розпочалися ще на саміті «великої двадцятки» у Гуанжоу і тривали з великою інтенсивністю.

Уряд і пар­ти­зан­ський рух FARC за­вер­шу­ють од­ну з най­більш три­ва­лі­ших гро­ма­дян­ських війн су­час­но­сті — Ко­лум­бія са­ма пи­ше свою іс­то­рію.

Підписання наприкінці серпня на Кубі договору завершило чотирирічні дуже складні і вичерпні переговори, коли обидві сторони щоразу погрожували їх припиненням. «Мушу сказати від глибини серця, що нині здійснив сподівання, які ви покладали на мене», — заявив на мітингу в Боготі президент Хуан Мануель Сантос, який перед поновним обранням на цю посаду у 2014 році обіцяв землякам завершення громадянської війни, яка триває із середини 60х років минулого століття.
«Ми виграли найпрекраснішу з усіх битв, — заявив у Гавані командувач Революційних збройних сил Колумбії (FARC) Іван Маркез. — Збройна боротьба завершилась і починаються дебати навколо ідей».

11 ве­рес­ня 2016 ро­ку від­бу­ли­ся до­стро­ко­ві пар­ла­мент­ські ви­бо­ри у Хор­ва­тії. Во­ни ста­ли спро­бою прав­ля­чих еліт ви­вес­ти кра­їну з гли­бо­кої по­лі­тич­ної кри­зи, яка фак­тич­но роз­по­ча­ла­ся від­ра­зу піс­ля вхо­джен­ня Хор­ва­тії до Єв­ро­пей­сько­го Со­юзу в лип­ні 2013 ро­ку.

Нагадаємо, що однією з вимог до Хорватії на етапі її підготовки до вступу була повна співпраця з Гаазьким міжнародним трибуналом. На його лаву заради реалізації хорватських національних інтересів у їхньому нинішньому тлумаченні були вимушені сісти декілька відомих у країні осіб, яких на початку 1990-х вважали національними героями балканських війн за незалежність Хорватії.
Зокрема, найбільш резонансним став арешт в Австралії та передача до Гааги генерала Анте Готовини, який 1995 року повертав територію Сербської Країни до складу Хорватії.

14 ве­рес­ня 2016 ро­ку Ки­їв від­від­али мі­ністр за­кор­дон­них справ Ні­меч­чи­ни Франк-Валь­тер Штайн­ма­йєр та мі­ністр за­кор­дон­них справ Фран­ції Жан-Марк Ей­ро.

Після російських провокацій на початку серпня у Криму Кремль спробував «відмовитися» від посередницьких дипломатичних зусиль на Донбасі. Загострення там військовополітичної обстановки спричинило до висловлювань занепокоєння європейськими партнерами ситуацією. Але лише на саміті «великої двадцятки» у Гуанчжоу президент Франції Франсуа Олланд і канцлер ФРН Ангела Меркель на двосторонніх зустрічах переконали Володимира Путіна не блокувати їхніх подальших дипломатичних зусиль.
За два роки, які минули від часу підписання перших Мінських угод, на Донбасі не виконано жодної з дванадцятьох їхніх умов. Здавалося, сторони взялися за виконання «найпершої», тобто припинення вогню. Проте навіть недавня домовленість зробити це починаючи з 1 вересня вже неодноразово порушувалася бойовиками.

22 ВЕ­РЕС­НЯ — ДЕНЬ ПАР­ТИ­ЗАН­СЬКОЇ СЛА­ВИ

Ук­ра­їн­ські пар­ти­за­ни в ро­ки Дру­гої сві­то­вої вій­ни зни­щи­ли чи­ма­ло во­ро­жої си­ли, але ви­ста­ча­ло ви­пад­ків ма­ро­дер­ства з їх­ньо­го бо­ку що­до мир­но­го на­се­лен­ня, а та­кож за­ги­бе­лі ци­віль­них лю­дей. Утім, про це ко­лиш­ня ком­пар­тій­на вла­да во­лі­ла не зга­ду­ва­ти. Не зга­ду­ють про по­діб­ні фак­ти і в ни­ніш­ній пу­тін­ській Ро­сії.

 

Сотні тисяч радянських людей пішли в партизани
Влітку 1941-го — буквально через кілька днів після нападу Німеччини — Раднарком і ЦК ВКП (б) прийняли постанову про створення партизанських загонів. В ній, зокрема, було сказано:
«В зайнятих ворогом районах створювати партизанські загони і диверсійні групи для боротьби з частинами ворожої армії, для розпалювання партизанської боротьби скрізь і всюди, для підриву мостів, доріг, псування телефонного і телеграфного зв’язку, підпалювання складів».

Без­по­во­рот­на до­по­мо­га уря­ду у спла­ті жит­ло­во-ко­му­наль­них по­слуг — суб­си­дія офор­млю­єть­ся ви­хо­дя­чи із чис­ла осіб, які фак­тич­но про­жи­ва­ють, а не із чис­ла за­ре­єс­тро­ва­них меш­кан­ців жит­ла. Про це під час пря­мої те­ле­фон­ної лі­нії, що від­бу­ла­ся 9 ве­рес­ня 2016 р. в Уря­до­во­му кон­такт­но­му цен­трі, за­явив мі­ністр со­ці­аль­ної по­лі­ти­ки Ан­дрій Рева.

Часто трапляється, що у квартирі чи будинку, де проживають батьки, зареєстровані діти, які фактично там не проживають уже багато років. Зрозуміло, що їхній дохід до обчислення субсидії ніякого відношення не має, наголосив А. Рева.
У такому разі, за словами міністра, мешканець квартири, оформляючи субсидію, в декларації про доходи в розділі про склад сім’ї повинен назвати родичів, котрі зареєстровані, але не живуть із субсидієотримувачем. Зокрема, треба написати «зареєстровані, але не проживають».

УКРАЇНСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ ВІДРЕАГУВАВ 
НА СУПЕРЕЧЛИВЕ РІШЕННЯ ПОЛЬСЬКОГО СЕЙМУ

Ми­ну­ло­го тиж­ня Вер­хов­на Ра­да Ук­раї­ни за­твер­ди­ла за­яву що­до ухва­лен­ня се­на­том і Сей­мом Поль­щі по­ста­нов про Во­лин­ську тра­ге­дію. За­га­лом та­ка від­по­відь ста­ла гід­ною, адже, по-пер­ше, про­де­мон­стру­ва­ла прин­ци­по­ву де­пу­тат­ську по­зи­цію. А по-дру­ге, не бу­ла по­збав­ле­на то­ле­рант­но­сті, від­так тре­ба спо­ді­ва­ти­ся, що від­но­си­ни між на­ши­ми дер­жа­ва­ми піс­ля роз’­ят­рен­ня цієї тра­гіч­ної іс­то­рич­ної по­дії що­най­мен­ше не по­гір­шать­ся.

У своїй заяві український парламент закликав істориків вести фаховий діалог щодо спільної історії, нинішні та майбутні покоління українців і поляків продовжувати стратегічне партнерство. Польських депутатів закликали «припинити політизацію трагічних сторінок українсько-польської історії та зосередити зусилля на конструктивній побудові взаємин між Україною та Республікою Польща».

«Від­ша­ру­ван­ня сіт­ків­ки», «дис­тро­фія сіт­ків­ки» — діа­гно­зи, здат­ні на­ля­ка­ти на­віть не ду­же обі­зна­ну лю­ди­ну. Ми здо­га­ду­ємо­ся, що сіт­ків­ка ока — ек­ран, на який транс­лю­єть­ся весь нав­ко­лиш­ній світ. 
По-на­уко­во­му, «сіт­ків­ка — це най­тон­ший шар нер­во­вої тка­ни­ни, що ви­сти­лає очі зсе­ре­ди­ни у зад­ній час­ти­ні оч­но­го яб­лу­ка. Во­на скла­дає­ть­ся з міль­йо­нів світ­ло­чут­ли­вих клі­тин (фо­то­ре­цеп­то­рів), які пе­ре­тво­рю­ють світ­ло­ві сиг­на­ли на елек­трич­ні, що, у свою чер­гу, пе­ре­даю­ть­ся по нер­во­вих во­лок­нах зо­ро­во­го не­рва в мо­зок, де від­бу­ває­ть­ся роз­шиф­ров­ка і пе­ре­тво­рен­ня їх у зо­ро­ві об­ра­зи пред­ме­тів са­ме та­ки­ми, як ми їх ба­чи­мо». 
От­же, без сіт­ків­ки — і ні ту­ди і ні сю­ди. Од­не сло­во, її слід бе­рег­ти.

Що­ро­ку в Ук­раї­ні сот­ні ти­сяч осіб ста­ють жерт­ва­ми до­маш­ньо­го та ген­дер­но обу­мов­ле­но­го на­силь­ства. Про це го­во­рять фа­хів­ці, по­си­ла­ючись на ста­тис­ти­ку пра­во­охо­рон­них ор­га­нів. І вод­но­час за­сте­рі­га­ють: та­ка ста­тис­ти­ка є не­пов­ною. Лю­ди, які по­тер­пі­ли че­рез на­силь­ство в сім’ї, не по­спі­ша­ють роз­по­ві­да­ти про свої проб­ле­ми і про­си­ти про до­по­мо­гу.
Пра­ців­ни­ки На­ціо­наль­ної га­ря­чої лі­нії із за­по­бі­ган­ня до­маш­ньо­му на­силь­ству, тор­гів­лі людь­ми та ген­дер­ній дис­кри­мі­на­ції, яка пра­цює при ГО «Ла Стра­да-Ук­раї­на», на­зи­ва­ють та­ку си­ту­ацію па­ра­до­ксаль­ною. Бо й са­мі пра­во­охо­рон­ні ор­га­ни вва­жа­ють за кра­ще не по­мі­ча­ти проб­лем до­маш­ньо­го на­силь­ства.
Про це під час ін­тер­в’ю на­го­ло­си­ли пре­зи­дент ГО «Ла Стра­да-Ук­раї­на», док­тор юри­дич­них на­ук, про­фе­сор Ка­те­ри­на Лев­чен­ко та ди­рек­тор Де­пар­та­мен­ту пра­во­вої, со­ці­аль­ної та гу­ма­ні­тар­ної до­по­мо­ги цієї ор­га­ні­за­ції, ад­во­кат Ма­ри­на Ле­гень­ка.

У бра­зиль­сько­му міс­ті Ріо-де-Жа­ней­ро, яке ще кіль­ка тиж­нів то­му бу­ло сто­ли­цею 31-х літ­ніх Олім­пій­ських ігор, стар­ту­ва­ли Па­ра­лім­пій­ські іг­ри, які три­ва­ти­муть до 18 ве­рес­ня. Це­ре­мо­нія від­крит­тя Па­ра­лім­пі­ади від­бу­ла­ся в ніч на 8 ве­рес­ня за ки­їв­ським ча­сом.

На змаганнях сильних духом спортсменів з обмеженими можливостями будуть розіграні медалі у 22 видах спорту (всього 528 комплектів нагород). Боротися за визнання й перемогу будуть 4350 спортсменів зі 170 країн світу.
Збірну України на Паралімпіаді представляють 172 учасники, які виступлять у 15 видах спорту.
Тим часом, у Росії президент Володимир Путін розкритикував рішення Міжнародного паралімпійського комітету про відсторонення від участі у змаганнях російської збірної і заявив, що Росія проведе для своїх паралімпійців окремі змагання.

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».