Це вже двадцята, починаючи з весни 2011 року, спроба примусити ворогуючі сторони до замирення та переговорів. Кожна з попередніх таких спроб наштовхувалася на провал, коли одній із ворогуючих сторін здавалося, що досить докласти ще трохи зусиль і можна буде здобути давноочікувану перемогу.
Але раз за разом ці сподівання перетворюються на ще більш інтенсивні бойові дії та дедалі зростаючу кількість загиблих цивільних. Унаслідок цього район Алеппо залишається одним із головних джерел біженців до країн Євросоюзу. Тому Євросоюз вітав домовленості Росії і США щодо припинення вогню на всіх ділянках сирійського фронту. Але, звичайно, сама угода про припинення вогню без засобів зміцнення довіри вкотре може не спрацювати.
Проблеми й надалі існують із наглядом за дотриманням ворогуючими сторонами своїх зобов’язань. Зокрема, Женевська угода Джона Керрі і Сергія Лаврова передбачає створення американськоросійської ради із замирення, яка за наполяганням Росії має чітко розмежувати збройні загони опозиції та ісламістів.
Правда, практика вже неодноразово доводила, що зробити це буде дуже непросто. Вважається, що польові командири неодноразово переходили зі сторони світської опозиції до Асада до лав ісламістів і навпаки.
Але без такої сепарації на потенційних учасників переговорного процесу щодо умов замирення в Сирії та на ісламістів буде неможливо вести справу до політичного врегулювання, попутно знищуючи радикальних ісламістів.
Успіх із замиренням у Сирії необхідний для передвиборчої кампанії Хілларі Клінтон, адже її конкурент Дональд Трамп не втомлюється її звинувачувати ледь не у потуранні створенню «Ісламської держави», хоча за ці заяви демократи продовжують Трампа називати «агентом Путіна».
Утім, не всі кандидати на посаду президента США уявляють, де Алеппо взагалі розташовано. Зокрема, Гері Джонсон — кандидат від Лібертаріанської партії — не зміг відповісти інтерв’юерам, що у разі суто гіпотетичної перемоги 8 листопада він збирається робити з Алеппо.
Казуси на цьому не закінчилися. Поважна газета «НьюЙорк Таймс», коментуючи конфуз із Джонсоном, назвала Алеппо колишньою столицею «Ісламської держави». Уважні читачі нагадали газеті, що «столиця» «Ісламської держави» досі розташована в іншому сирійському місті — Ракка.
Як бачимо, сирійська тема вже трагікомічно впливає на перебіг політичного процесу в США. Зважаючи на це, за чотири місяці до відставки Бараку Обамі не на часі проводити більш масштабну військову операцію у Сирії, адже це надто ризиковано майже за два місяці до президентських виборів. Тож скептики переконані, що це суто символічна угода на час президентських виборів у США.
Конкретні домовленості щодо цієї угоди про припинення вогню сторони не подали для преси. «Зза куліс» говорять про можливість створення російськоамериканської спільної комісії з розмежування загонів терористів і загонів сирійських опозиціонерів. Після цього за російською версією розвитку подій начебто США і Росія мають спільно бомбувати позиції терористів. Барак Обама такого розвитку подій, скоріше за все, намагатиметься уникнути. Тож існує надто велика ймовірність того, що чергова надія на стабільний мир у Сирії зазнає краху.
Андрій МАРТИНОВ