Міністр фінансів Нодар Кадурі пообіцяв підвищити мінімальні пенсії у наступному році на п’ятдесят ларі (до 80 гривень). Інформація про це з’явилась у зв’язку з роботою парламенту над бюджетом наступного року. Уряд закладає економічне зростання 5% (так само, як у нинішньому році) та інфляцію 4%. Збільшення фінансування армії вимагає міністр оборони Іраклій Аласанія (у липні він вимагав збільшити фінансування на 11%). Нині ж фінансовий план на 2015 рік не передбачає збільшення витрат на грузинську армію.

Іванішвілі нападає
Спір між президентом і прем’єром навколо участі у кліматичному саміті ООН закінчився перемогою керівника уряду. Президент, відмовившись від візиту до Нью-Йорка, заявив, що де-факто був змушений до цього урядом (Міністерство закордонних справ перешкоджало у підготовці до його подорожі). 23 вересня під час виступу на кліматичному саміті ООН прем’єр Іраклій Гарібашвілі підкреслив: метою Грузії є перетворення її на гідроелектричного гіганта, що дозволить їй майже на 100% припинити емісію вуглекислого газу до 2050 року.
Своє ставлення до конфлікту виявив і колишній прем’єр Грузії: Іванішвілі в інтерв’ю грузинській газеті «Квіріс Палітра» заявив, що президент торпедує діяльність уряду, ставлячись до нього як до політичного конкурента. При цьому він додав, що не належить перебільшувати спір між президентом і прем’єром та що мала і бідна Грузія не може посилати дві делегації на саміт ООН.
Бідзіна Іванішвілі також пояснив літнє переформатування уряду (відмовив у допомозі Гарібашвілі у пошуку нових міністрів: усі нові керівники міністерств були самостійно призначені лідером коаліції «Грузинська мрія»), розповів про стан грузинських медіа (сказав, що не хоче втручатись у незалежність медіа, а критика і контроль влади потрібні, але складається враження, що всі станції у Грузії подібні до «Руставі-2», яка, за його оцінкою, є «брехливою пропагандистською трубою Об’єднаного національного руху») та ситуації в Україні (заявив, що реакція грузинського уряду на драматичні події була адекватна).
Мільярдер також повідомив про свої плани: він збирається реалізувати два проекти за участю своєї неурядової організації «Громадянин»: громадянську освіту для учнів початкових та середніх шкіл та підтримає участь студентів у діяльності грузинського місцевого самоврядування. Він додав, що не вирішив, чи буде ведучим телевізійного ток-шоу, але вважає це малоймовірним.

Мишко без майна
Розправа з колишнім президентом Грузії триває. В середині вересня грузинський суд підтримав прокуратуру і конфіскував майно Михайла Саакашвілі і його родини — дружини, матері і бабусі (йдеться, зокрема, про два гектари виноградників, сільський будинок, помешкання у Тбілісі і старий автомобіль). Нині Саакашвілі проживає у Нью-Йорку.
У справу втрутився Вашингтон. Американський Державний департамент виразив стурбованість політично вмотивованими слідством, яке може становити загрозу для грузинської демократії. Однак це не означає, що Тбілісі відійшов на задній план американської уваги. 18 вересня Комітет із закордонних справ сенату США одноголосно підтримав ухвалу з підтримкою прагнень Грузії до свободи і незалежності, в якій визнав її (разом із Молдовою і Україною) «головним союзником з-поза НАТО».

Ще раз Мерабішвілі
Вано Мерабішвілі засудили вдруге: цього разу — на три роки ув’язнення. Колишній прем’єр і міністр внутрішніх справ визнаний винним у зловживанні владою, яке полягало у приховуванні доказів у справі вбивства банкіра Сандро Гіргвліані у 2006 році. Проти найближчого співпрацівника колишнього президента точиться ще один процес: він стосується розгону протестів опозиції восени 2007 року у Тбілісі.
Іншому політику з команди Михайла Саакашвілі вдалось уникнути процесу. Суд грецького міста Патрас не погодився на екстрадицію у Грузію колишнього керівника департаменту конституційної безпеки Міністерства внутрішніх справ Дати Ахалая. Його звинувачують у низці злочинів. На одному з процесів він був заочно засуджений на три роки і дев’ять місяців ув’язнення.

Європа і Грузія
Скандалом закінчилось обговорення 1 жовтня резолюції Парламентської Ради Європи про функціонування демократичних інститутів у Грузії. Резолюцію підтримали представники Об’єднаного національного руху, натомість проти були представники «Грузинської мрії». Початкова версія документа була значно загострена внаслідок поправок, внесених політиками грузинської опозиції. В резолюції зазначено, що хоча останніми роками в Грузії здійснено відчутний прогрес у розвитку демократії, його нівельовано затриманнями і засудженнями багатьох лідерів попередньої влади через політичну помсту.
Перед голосуванням відбулася жорстка дискусія між грузинськими політиками; до скандалу долучилися представники інших європейських країн. В ухваленій резолюції виражено стурбованість зростаючою нетерпимістю у грузинському суспільстві (на рівні дискурсу і законодавства) по відношенню до релігійних і сексуальних меншин.
У справу втрутився прем’єр Іраклій Гарібашвілі, який закинув опозиції використання партійної боротьби для нападок на власну державу з участю представників Європейської народної партії (до неї належить Об’єднаний національний рух).
Отже, результати двох років перебування «Грузинської мрії» при владі суперечливі, і вона торує собі той шлях, який нині проходить команда Саакашвілі.
Євген ПЕТРЕНКО