Як і можна було прогнозувати, кілька найсерйозніших суперників Воррен критикували її програмні пропозиції як занадто радикальні і коштовні для бюджету.
Сенаторка перейняла від 78-річного Берні Сандерса, постраждалого від інфаркту, естафету лідерства лівого крила демократів, яке набирає силу і обіцяє радикальні «структурні реформи», спрямовані на нівеляцію жахливих майнових нерівностей і збільшення шансів для найбідніших американців.
Як керівник Федерального бюро захисту прав споживачів в адміністрації президента Барака Обами вона боролася за їхні інтереси. Воррен підтримує підвищення мінімальної зарплати, безкоштовне навчання в публічних університетах, підвищення податків для багачів і загальне медичне страхування, фінансоване з податків за зразком канадської або скандинавської моделі.
Вона аргументує винахідливо і з переконанням, одночасно підкреслюючи, на відміну від Сандерса, який називає себе «соціалістом», що залишається «капіталісткою», тобто вірить у фундаментальні основи ринкової економіки.
Проте Воррен опинилась у глибокому захисті, репрезентуючи свій план реформи медичного страхування, названої Medicare for All («Медична турбота для всіх»), яка передбачає розширення дії на всіх громадян Федерального фонду страхування для пенсіонерів.
Як підрахував Сандерс, який сам раніше запропонував таку реформу, вона коштуватиме бюджету понад 30 мільярдів доларів, тому інша учасниця дебатів — сенаторка Емі Клобушар назвала її «ілюзією».
Тим часом на запитання модераторів дебатів, чи Воррен як президентка підвищить податки для середнього класу, щоб фінансувати свою програму, сенаторка не змогла дати чіткої відповіді. Вона тільки сказала, що завдяки передбаченій у реформі ліквідації різноманітних фінансових навантажень на пацієнтів «загальні кошти» для середнього класу зменшаться.
Ця відповідь була зустрінута різкими запереченнями конкурентів. Клобушар звинуватила її у «відсутності порядності», а бургомістр містечка Соут-Бенд у штаті Індіана Піт Буттіджедж заявив, що оскільки вона не може чітко відповісти «так або ні», то залишається нез’ясованим ключове питання — «як наповнити багатомільярдну дірку» у бюджеті.
Критики закидають Воррен, що програмою «Медична турбота для всіх» вона хоче повністю замінити приватне страхування, яким багато американців задоволені. Краще було б — аргументують вони — залишити існуючу систему і встановити федеральне страхування як альтернативне.
Молодий 37-річний Буттіджедж, перший явний гей у суперництві демократів, отримав найкращі рецензії після дебатів, але опитування ставлять його лише на четвертому місці, з кількома відсотками підтримки.
Бургомістр, вправний менеджер із військовим досвідом, він веде кампанію з платформою поміркованих реформ, пробує відібрати місце провідного політика центру, зайняте Байденом.
Останній утратив позицію лідера після досить пересічних виступів на попередніх дебатах, а особливо після оприлюднень певних фактів на тему сина Хантера, який протягом кількох років засідав у правлінні, нібито корумпованої, української фірми «Бурізма», коли його батько був віце-президентом.
Цього разу кандидати не нападали на Байдена, який на запитання модератора дебатів про ставлення до останньої справи (конфлікт інтересів) дав стандартну відповідь, підкреслюючи, що його син не зробив нічого поганого (бо дійсно нема доказів участі Хантера у неправових діях «Бурізми»), а медіа повинні зайнятися радше корупцією Трампа і його родини.
У підсумку дебати в Огайо не додали оптимізму прихильникам Демократичної партії, поділеної між радикальними «прогресистами» (читайте ліваками) і прихильниками традиційного курсу поступових часткових змін шляхом компромісів із республіканцями, які захищають інтереси великих корпорацій.
Не з’явився жодний новий кандидат, який міг би стати альтернативою. Воррен нині, здається, має найбільше шансів на номінацію — вона лідирує в перших штатах, де відбудуться праймеріз, тобто в Айові і Нью-Хемпширі.
Популярна серед лівих конгресменка Александрія Оказіо-Кортез та її ідейні подруги з палати представників Ілхан Омар і Рашія Тлаіб пообіцяли підтримати Сандерса.
Якщо Воррен виграє баталію із суперниками, у кампанії з Трампом вона мусить перевершити себе, щоб переконати більшість американців у слушності таких своїх пропозицій, як безкоштовне медичне страхування для нелегальних іммігрантів (яке вона підтримала у попередніх дебатах) чи скасування боргів за вищу освіту, чого більшість суспільства не бажає.
За опитуваннями сенаторка, так само як і Байден, виграє у Трампа, якби вибори відбулися нині, але у ключових штатах на Центральному Заході її перевага мінімальна.
Здається, ситуація може схилити колишнього мера Нью-Йорка Майкла Блумберга включитись у гонку за номінацію. Мультимільйонер і колишній республіканець став надією частини партійного істеблішменту демократів, яка вважає його більш «прохідним» кандидатом, ніж Байден.
А тим часом за результатами одного з опитувань улюбленим кандидатом на номінацію з перевагою в кілька відсотків стала... Мішель Обама, дружина колишнього і все ще дуже популярного президента. Але вона вже заявила, що шанси на її участь у суперництві дорівнюють нулю.
Петро ПЕТРІВ
