Офіційну російську реакцію на нові санкції можна визначити як іронічнолегковажну. Речниця російського МЗС Марія Захарова, вказуючи також на їхню обмеженість, визначила нові санкції як чисто пропагандистські.
Віцепрем’єр і міністр фінансів Антон Сілуанов запевнив, що вони не будуть мати значного впливу на російську економіку. У свою чергу, заступник міністра закордонних справ Сергій Рябков підкреслив внутрішньополітичні (виборчі) мотиви їх застосування і поклав відповідальність за наслідки на тих, хто «з антиросійської політики чинить інструмент внутрішньої політики».
Початок дії другого траншу американських санкцій проти Росії у зв’язку з російським хімічним нападом у Великобританії був очікуваним і становив предмет внутрішньополітичних дебатів у США.
Перший транш американських санкцій вступив у дію в серпні 2018 року і включав заборону експорту у Росію із США всіх технологій (включно з новітніми), які мають зв’язок з національною безпекою.
Черговий транш санкцій очікувався — згідно з американським законом про заборону хімічної і біологічної зброї з 1991 року (CBW Act) — протягом трьох місяців (тобто у листопаді минулого року).
Адміністрація президента Трампа зволікала з рішенням щодо цього питання, посилаючись на відмінну інтерпретацію закону, що стало предметом критики з боку деяких членів Конгресу (особливо з Демократичної партії).
Обсяг нових санкцій дуже обмежений: Білий дім не скористався широкими повноваженнями закону CBW, які дозволяють, зокрема, повну заборону експорту й імпорту, розрив дипломатичних відносин і припинення авіаційного сполучення.
Оголошені санкції будуть мати обмежений вплив на російську економіку. Поперше, Росія віддавна не користується фінансовою і технічною підтримкою міжнародних фінансових інституцій (особливо МВФ), а реалізацію нових проектів Світового банку у Росії призупинено у 2014 році в рамках відповіді за анексію Криму Росією.
У нинішній економічній ситуації Росія такої підтримки не потребує. Російська державна казна (на відміну від російських фірм) у дуже обмеженому обсязі користується закордонною фінансовою підтримкою, у тому числі шляхом розміщення єврооблігацій.
Заборгованість російських резидентів в американських банках становить загалом лише 11 мільярдів доларів. А у випадку російських цінних паперів лише 3,5 мільярда доларів (тобто 8–10%) перебувають в американських руках.
Більше того, за повідомленням американських медіа, США попередили Москву про свій намір установлення подібних санкцій уже в лютому ц. р., що дозволило Росії успішно продати на первинному ринку єврооблігації на загальну суму 5,5 мільярда доларів і 750 мільйонів євро. Їх придбав головним чином європейський і російський капітал.
Санкції можуть посередньо вплинути на пониження кредитного рейтингу Росії і знеохотити суб’єктів з інших держав до закупівлі російських боргових зобов’язань. Однак обмеження можливостей міністерства фінансів РФ здійснювати емісію боргових паперів за кордоном не буде мати критичного значення, бо російська влада позичає переважно на внутрішньому ринку.
Також належить зауважити, що встановлення обмежень для російських суб’єктів не стосуються придбання російських боргових паперів на вторинному ринку.
Експорт у Росію товарів подвійного призначення вже заборонено на основі окремих американських санкційних приписів і нові рестрикції мало що змінять.
Запровадження цих обмежених санкцій США проти Росії належить розглядати в основному в американському внутрішньополітичному контексті. Вони викликані бажанням ослабити звинувачення адміністрації президента Трампа у поблажливому ставленні до агресивної політики Росії, що також становить істотний елемент виборчої кампанії перед президентськими виборами у США у листопаді 2020 року, на яких Трамп добиватиметься переобрання.
Євген ПЕТРЕНКО
