За підрахунками експертів, введення маневру може викликати втрати білоруської економіки на рівні 9–11 мільярдів доларів протягом найближчих п’яти років. Це — величезна втрата для білоруського бюджету при нинішньому стані економіки. Введення цієї норми стало найважливішою причиною енергетичного спору у білоруськоросійських відносинах у минулому році.
Додатково на початку квітня Росія розширила обмеження на ввезення до країни білоруських продуктів. Формальною причиною була невідповідність російським стандартам та боротьба із «санкційкою» — тобто європейськими товарами, охопленими ембарго, які ввозились у країну як білоруські, передовсім овочі і фрукти.
Білоруський президент назвав ці дії «санкціями, недостойними справжнього партнера». На спеціальній нараді 11 квітня Лукашенко пригрозив, що може паралізувати російські трубопроводи і всю транзитну інфраструктуру з огляду на поганий технічний стан.
Це висловлювання могло би вважатися звичайною погрозою, натомість Кремль відреагував негайно. Речник президента Дмитро Пєсков заявив, що Росія не встановлювала жодних санкцій та для врегулювання нинішніх енергетичних непорозумінь потрібна інша атмосфера і зміна поведінки білоруського керівництва.
Належить пам’ятати, що більшість білоруськоросійських економічних конфліктів останніми роками, у тому числі енергетичних, насправді має політичне підґрунтя.
У нинішніх умовах декларації білоруського президента належить розглядати не як реальну загрозу чи лякання Росії, а як звернення до російської сторони швидше приступити до переговорів щодо згаданого податкового маневру та ціни на газ для Білорусі.
Найближчим часом не належить сподіватися на справжнє припинення роботи російської транзитної інфраструктури, але зростання температури у двосторонніх відносинах відчувається.