— Гри­го­рію, Сло­вач­чи­на — дер­жа­ва з пар­ла­мент­ською фор­мою прав­лін­ня. На­скіль­ки важ­ли­вою є роль пре­зи­ден­та у по­лі­тич­но­му жит­ті кра­їни та її гро­ма­дян?
— Хочу зазначити, що у Словаччині президентської вертикалі влади немає. Так, президент — це глава держави, який має в тому числі і серйозні повноваження. Але все ж таки в державі не президентська, а парламентська система правління.
Повноваження глави держави стосуються ветування законів і призначення на важливі міністерські посади в уряді, членів Конституційного суду. Формально президент — також головнокомандувач збройними силами.
Але глава держави не вступає у відносини з урядом на партійній основі, взагалі не бере участі у партійній політиці. Тому в такому процесі важливу роль відіграє насамперед особистісний фактор, ціннісні та ідейні преференції президента і прем’єра.
— Роз­ка­жіть ук­ра­їн­ській ауди­то­рії про но­во­го пре­зи­ден­та Сло­вач­чи­ни.
— Вона — громадська активістка із солідним досвідом цивільної адвокації. Зузана Чапутова працювала у громадській організації на зразок legal clinic, яка захищає громадян від посягань на їхні права з боку влади та бізнесу. Новий президент була свого часу доволі успішною в цій діяльності.
— Но­ва гла­ва дер­жа­ви ві­до­ма на­сам­пе­ред як пра­во­за­хис­ни­ця. Але те­пер во­на — но­ве об­лич­чя в сло­ваць­кій по­лі­ти­ці. Яку ідео­ло­гію під­три­мує пре­зи­дент?
— Щодо початку політичної діяльності Чапутової, то протягом попереднього року вона була заступником голови партії «Прогресивна Словаччина». Це невелика, позапарламентська політична сила соціальноліберальної, скоріше лівоцентристської орієнтації. Сьогодні партія, яка стоїть за новим президентом, має рейтинг популярності близько 10%, причому після її обрання він зріс до 14.
— То­ді в чо­му ж по­ля­гає та­кий фе­но­ме­наль­ний ус­піх Ча­пу­то­вої на пре­зи­дент­ських ви­бо­рах?
— Переломним моментом у виборчій кампанії тоді ще майбутнього президента стала домовленість з іншим кандидатом Робертом Містріком, який має схожі з нею політичні погляди. Це — відомий словацький ученийхімік, успішний підприємець.
Суть домовленості була у тому, що той, хто буде мати більш низький рейтинг, зніме кандидатуру на користь сильнішого партнера. Тренд більш успішного просування Чапутової в певний момент став очевидним, і як джентльмен, який дотримується домовленості, Містрік за три тижні до виборів зняв свою кандидатуру і підтримав, як згодом виявилося, майбутнього президента. Після цього її рейтинг злетів як ракета.
— Тоб­то від­бу­лось, як це на­зи­ва­ють по­літ­тех­но­ло­ги, «пе­ре­ті­кан­ня» елек­то­ра­ту?
— Протягом двохтрьох днів електоральні симпатії правозахисниці зросли з 20 до 40% і вище. А за останніми опитуваннями, перед першим туром рейтинг навіть зашкалював за 50%.
Люди зрозуміли, що з’явилася можливість підтримати цього відносно незнайомого для багатьох кандидата. На користь Чапутової висловилися деякі політичні партії, інтелектуали, діячі культури, а також чинний президент Андрій Кіска.
Відбулася неймовірна політична динаміка, з якою словацька політика раніше не зустрічалася. Це був шок, потрясіння. Відносно невідома широким масам активістка з ліберальними поглядами, але активна правозахисниця і борець із корупцією стала першою жінкоюпрезидентом в історії Словаччини.
— А що ж до­свід­че­ний по­лі­тик і дип­ло­мат Ма­рош Шеф­чо­вич — го­лов­ний опо­нент Ча­пу­то­вої на пре­зи­дент­ських пе­ре­го­нах?
— Марош Шефчович ішов на вибори від правлячої партії SMER, яка зараз бореться зі своїми проблемами, маючи у своєму «файлі» деяку «токсичність», включаючи звинувачення у корупції, у зв’язках із мафією.
На відміну від ліберальної Чапутової, Шефчович почав будувати виборчу кампанію, ґрунтуючись на традиційних консервативних цінностях, зокрема — пов’язаних із католицизмом, на несхваленні та критиці надання прав одностатевим парам.
Цим він намагався здобути голоси виборців кандидатів з ультраконсервативною, радикальнонаціоналістичною, екстремістською спрямованістю. Але це не принесло йому успіху. Виборці йому не дуже повірили.
— Які пер­спек­ти­ви від­но­син і взає­мо­дії но­во­го пре­зи­ден­та з уря­дом, де біль­шість має пар­тія вкрай не­прос­то­го і су­пе­ре­чли­во­го по­лі­ти­ка Ро­бер­та Фі­цо?
— Тут усе буде дуже складно. Чапутова була активним представником широкого громадського руху, який виник після вбивства у лютому 2018 року словацького журналіста Яна Куцяка. Вона, маючи особистий досвід боротьби з місцевою мафією, переключилася на центральний рівень правозахисної діяльності.
Основне гасло президентської кампанії Чапутової — «Спільна боротьба зі злом». А «зло» якраз символізувала діяльність уряду на чолі з лідером нині правлячої партії SMER Робертом Фіцо та органів правопорядку.
Я думаю, новому президенту буде дуже важко зжитися з нинішнім урядом. Але це, як я прогнозую, триватиме до березня 2020 року, коли мають відбутися чергові парламентські вибори. Ці місяці Чапутовій треба буде протриматись, якщо відносини будуть напруженими, в чому я не сумніваюся.
— «Від­пра­цю­вав­ши» ви­бор­чу кам­па­нію у се­бе вдо­ма, що сло­ваць­кі екс­пер­ти ду­ма­ють про пре­зи­дент­ські пе­ре­го­ни в Ук­раї­ні і їх го­лов­них фа­во­ри­тів?
— Моя думка відображає позицію окремих словацьких експертів і полягає в тому, що з того спектра кандидатів, які мали реальну можливість взяти участь у першому турі, все ж таки Петро Порошенко був найкращим. Це підтверджують і його досвід, і авторитет на Заході, і результати у спротиві російській агресії, утвердження демократії в Україні.
Це — політик, який уже багато чого довів у своїй діяльності. Його переобрання було б черговим сильним сигналом Москві, яка не залишає спроб послабити Україну.
З іншого боку, звичайно, в інформаційному просторі Словаччини негативу у сприйнятті боротьби за президентське крісло в Україні додали корупційні скандали щодо «Укроборонпрому».
— За­раз ба­га­то го­во­рять, по­рів­ню­ють, про­во­дять па­ра­ле­лі між Ча­пу­то­вою та Зе­лен­ським. За­зна­ча­ють, що, ось, но­ві об­лич­чя прий­шли в по­лі­ти­ку. Як Ви це оці­ню­єте?
— У Словаччині також можна почути коментарі, які пов’язують перемогу Зузани Чапутової з успіхом у першому турі Володимира Зеленського. Головний акцент робиться на тому, що це люди з незаплямованою репутацією, які раніше не були пов’язані з політикою, приваблюють і консолідують виборців.
Думаю, що це не зовсім коректне порівняння. При всій повазі до обох хочу нагадати, що новий президент Словаччини все ж таки суспільною політикою займається більше 15 років. Вона — ніякий не новачок. Чапутова має величезний досвід, пов’язаний із розвитком суспільства, за нею стоїть реальна публічна робота.

Ан­дрій ЛАВ­РЕ­НЮК, Укр­ін­форм