Тоді зазначені заяви не мали практичних наслідків. Але перед початком літніх канікул німецького бундестагу слова посла трансформувались у політичну технологію.
Стало відомо, що колишній радник Дональда Трампа на президентських виборах у США 2016 року Стів Беннон через свій фонд співпрацює з європейськими популістськими партіями. Його метою анонсовано координацію підготовки європейських правих популістів до травневих 2019 року виборів до Європейського парламенту.
Реакцією на цей факт відзначилися молодший партнер християнських демократів по великій коаліції — соціалдемократи, а також опозиційні Ліва партія і Партія зелених. Християнські демократи не були настільки відвертими у критиці зусиль фонду Стіва Беннона.
Утім, насторожувати прихильників ліберального проекту європейської інтеграції має ситуативне збігання інтересів Трампа і Путіна у підтримці європейських скептиків.
Досі фінансова залежність французького Національного фронту Марін Ле Пен напряму пов’язувалась із Кремлем. Тепер європейські праві популісти отримали нагоду змити із себе тавро співпраці з путінською Росією та підтверджувати легітимні зв’язки із США.
Євросоюз опинився перед викликом взаємодії Путіна і Трампа в спробі послабити європейську інтеграцію, тим паче що Трамп відверто називає у своїх інтерв’ю Росію, Китай та Євросоюз конкурентами США. А у суперечках із конкурентами усі засоби легітимні.
Публічне оприлюднення інформації про роль фонду Беннона, не виключено, є намаганням російської сторони замаскувати власну роль у спробах консолідувати європейських правих популістів задля того, щоб послабити роль Євросоюзу у сучасних міжнародних відносинах.
Звичайно, ліві і праві партії політичного спектра прихильників європейської інтеграції мають нагоду ідеологічної та організаційної протидії ультраправим європейським скептикам.