Своїх депутатів мала навіть етнічна партія «Міст», яка представляє інтереси угорців, які є громадянами Словаччини.
Водночас особливістю нинішньої виборчої кампанії у Словаччині стала гостра тема біженців. Усі парламентські партії, які були представлені у словацькому законодавчому органі за результатами виборів 2012 року, цього разу консолідувалися навколо критики політики Євросоюзу. Словацькі ліві, праві, консерватори, ліберали — усі разом підтримали позицію уряду Роберта Фіцо, який заперечує проти нав’язування маленькій католицькій Словаччині навіть декількох тисяч мусульман-біженців.
Цікаво, що на цій антиемігрантській основі менш гострими стали навіть традиційні протиріччя, властиві словацькій внутрішній політиці від 1993 року, коли ця країна відокремилася від Чехословаччини. Тоді дуже гострим стало питання прав угорської етнічної меншини у Словаччині. Відтоді словацькі угорці навіть створили власну партію, яка представлена у парламенті, та домоглися широких культурно-автономних прав.
У багатьох словацьких містечках вздовж кордону з Угорщиною можна побачити не просто написи на офіційних установах та магазинах словацькою та угорською мовами, а й фактичне рівноправ’я двох мов. Але навіть за часів найгостріших словацько-угорських протиріч вони були справою однієї європейської цивілізаційної родини.
Тепер католики — угорці і словаки — консолідовано виступають проти сценарію цивілізаційного різноманіття у Словаччині. Словаччина разом з іншими країнами Вишеградської четвірки — Польщею, Чехією, Угорщиною рішуче висловлюється проти квотного принципу розміщення біженців у країнах Євросоюзу.
Отже, ця тема стала ключовою на парламентських виборах у Словаччині 5 березня 2016 року, які принесли перемогу партії соціал-демократів на чолі з Робертом Фіцо. Також словацький парламент зберіг у своєму складі весь ідеологічний політичний спектр, який формувався в Європі від часів Великої французької революції кінця ХVIII століття. Наслідком такого стану справ для Євросоюзу будуть ще гостріші дебати з приводу проблематики розміщення біженців із країн Близького Сходу.
Андрій МАРТИНОВ
