Візит Франка-Вальтера Штайнмайєра до Тегерана став першим після скасування режиму санкцій, який діяв проти Ірану. Велику зацікавленість у швидкому поверненні на іранський ринок висловлює насамперед німецький бізнес. Однак позиція Ірану щодо російських бомбувань позицій «Ісламської держави Іраку і Леванту» (ІДІЛ) на території Сирії не може не викликати занепокоєння.
Нагадаємо, що сумнозвісний російський ракетний удар по Сирії здійснювався зі згоди Тегерана з іранської акваторії Каспійського моря. Крім того, значна кількість іранських добровольців і підтримуваних Тегераном бойовиків шиїтського руху «Хезболла» беруть участь у наземному наступі урядових військ президента Башара Асада на позиції як прозахідної опозиції, так і бойовиків ІДІЛ. Отже, політичні оцінки німецької та іранської дипломатії щодо становища в Сирії виявилися протилежними.
Німеччина намагається добитися якомога швидшого залагодження становища в Сирії, аби максимально скоротити наплив біженців в Європу. Натомість Іран сподівається на ослаблення сунітських радикалів не тільки в Сирії, а й по всьому Близькому Сходу. Помітна висока напруга у регіоні робить перспективи повернення на цей ринок німецького бізнесу надто ризикованими.
Наступна зупинка шефа німецької дипломатії прийшлася на саудівську столицю Ер-Ріяд. Саудівці висловили стурбованість діями Росії на Близькому Сході та не вітали швидкого темпу скасування санкцій зі свого регіонального ворога — Ірану. Водночас Штайнмайєру, зважаючи на чітку позицію опозиційних до німецької великої коаліції Партії зелених і Лівої партії, які засуджують постачання німецької зброї авторитарному саудівському режиму, довелося маневрувати в питанні підтримки дій саудівців на території Ємену.
Там тривають бойові дії очолюваної саудівцями сунітської коаліції проти підтриманих Іраном єменських шиїтів. Бойові дії залишаються досить інтенсивними, тож і на саудівському ринку німецькому бізнесу не варто розраховувати на швидкі прибутки.
Заключний етап близькосхідного турне Штайнмайєра припав на йорданську столицю Амман. Головною темою переговорів там стали питання підтримки сирійських біженців, які масово прибувають на територію Йорданії. Німеччина сподівається скерувати основний потік сирійських біженців від Європи. Найближчим часом стане зрозуміло, наскільки це реалістично.
Поки що головні корективи у німецькій близькосхідній політиці стосуються спроб використати торговельно-економічну дипломатію задля досягнення мети політичної стабілізації ситуації на Близькому Сході. Не провина Німеччини, що досі яскравішою є тенденція до подальшої дестабілізації становища з усіма негативними наслідками для Європи та Німеччини.

Андрій МАРТИНОВ