— Як роз­піз­на­ти кір вчас­но, щоб хво­ро­ба не при­ве­ла до ус­клад­нень?
— Кір належить до гострих інфекційних хвороб і викликається специфічним видом вірусу. Характерною рисою є високий індекс контагіозності.
Цей фактор провокує часті епідемії серед населення. Незважаючи на те що кір традиційно вважають так званою дитячою хворобою, вона становить велику загрозу для здоров’я і життя й дорослих.
— Що ви­кли­кає не­ду­гу?
— Безпосереднім збудником кору є особливий РНК-вірус, що належить до родини параміксовірусів. Даний вірус рідко виживає поза людського організму, зокрема на нього діє висока температура, опромінення, вплив хімічних речовин. В умовах кімнатної температури вірус зберігається протягом максимум двох діб.
Якщо температура нижча нуля, то його життєздатність значно збільшується й іноді становить кілька тижнів. У навколишнє середовище збудник кору потрапляє з крапельками мокротиння і слизу, які виділяє хворий під час чхання або кашлю.
Здорова людина може підхопити вірус як від хворого, так і від людини, яка вже заражена, але вірус в її організмі ще не активувався.
Причому найбільшу небезпеку для оточуючих несуть саме ті люди, в яких хвороба перебуває в інкубаційній стадії. Через 5 днів із моменту, коли з’явився перший висип, людина стає заразною.
— Хто не під­дає­ть­ся ри­зи­ку за­хво­рі­ти на кір?
— Немовлята до трьох місяців життя захищені від вірусу кору. Він формується у тих дітей, чиї матері колись перехворіли на цю хворобу та їх організм виробив до неї специфічні антитіла. Якщо на недугу хворіє вагітна жінка, то вірус, як правило, вражає також і плід і несе при цьому велику загрозу для вагітності.
— Які симп­то­ми ха­рак­тер­ні для ко­ру?
— Симптоми кору проявляються у кілька етапів. Спочатку інфікована людина стає млявою, у неї виникають проблеми зі сном та знижується апетит. Пізніше з’являються нежить та кашель, а також підвищується температура. Ці ознаки легко сплутати із застудою, тому будьте обачні.
Уже через кілька днів температура падає, а от кашель та нежить, навпаки, посилюються. При цьому у хворого збільшуються лімфовузли, виникає запалення слизової оболонки очей, можуть бути гнійні виділення. Рожеві точкові висипання з’являються на 2–3-й день хвороби. Їх можна помітити на слизовій оболонці ясен, щік та губ ще до появи висипів на тілі.
— Як про­во­ди­ти лі­ку­ван­ня?
— На сьогодні, на жаль, не існує специфічного лікування кору у дітей та дорослих. Лікарська допомога полягає лише в тому, щоб максимально полегшити симптоми. Якщо хвороба протікає стандартно, то хворого на кір не госпіталізують.
Однак його потрібно помістити в ізольовану кімнату і звести до мінімуму спілкування з іншими до того часу, поки хвороба не перестане бути заразною.
Дитині або дорослому забезпечують строгий постільний режим і дієту на основі поживної їжі, що легко засвоюється. А щоб знизити інтоксикацію, рекомендується пити якомога більше рідини.
Лікар призначає дитині лікування, яке допомагає впоратись із симптомами хвороби й підтримати імунітет: вітаміни А і С, жарознижуючі засоби на основі парацетамолу або ібупрофену; таблетки або мікстури для полегшення кашлю; антигістамінні засоби; судинозвужувальні краплі в ніс; краплі й мазі для очей тощо.
Антибіотики призначають тільки при приєднанні вторинної інфекції й розвитку ускладнень (отит, бронхіт, пневмонія й ін.).
— Яка іс­нує про­фі­лак­ти­ка ко­ру?
— У людини, яка перехворіла на кір, на все життя зберігається імунітет до цієї інфекції — випадки повторних захворювань одиничні.
Діти до шести місяців, що особливо перебувають на грудному вигодовуванні, хворіють на кір украй рідко.
Основний спосіб профілактики цієї інфекції — активна імунізація. Вакцинацію проти кору проводять дітям у віці 12 місяців, ревакцинацію — у шість років. Імунізація проти кору також проводиться раніше не щепленим підліткам, що не хворіли на кір, у віці 15–17 років і дорослим — у віці до 35 років.
Тому, хто контактував із хворим на кір і при цьому раніше не хворів і не щеплений проти цієї інфекції, можливе проведення пасивної імунізації. Введення імуноглобуліну протягом перших днів після контакту може захистити від хвороби або забезпечити більш легкий її перебіг.
Головна мета проведення масового щеплення — створити колективний імунітет (не менше 95% щеплених дітей) з метою захисту не лише однієї конкретної особи, а й усього населення, аби повністю встановити контроль над інфекцією.
У випадку контакту з хворим на кір протягом 21 дня слід пильнувати за своїм здоров’ям, обмежити поїздки, відвідування родини чи знайомих, особливо з маленькими дітьми. Бажано також протягом перших 72 годин після контакту з хворим зробити щеплення.