Імміграційна політика прем’єра Індії Нарендри Моді викликала масштабні заворушення. У сутичках із поліцією загинули за останній час понад 20 осіб, а тисячі заарештовано. У багатьох містах установлено надзвичайний стан, заборону зібрань, обмежено доступ до суспільних мереж в Інтернеті.

Такими є наслідки ухвалення закону, який дає право на індійське громадянство нелегальним мігрантам із релігійних меншин Пакистану, Бангладеш і Афганістану.
«Ми прийняли цей закон, щоб допомогти переслідуваним і зневаженим», — переконує прем’єр Індії Нарендра Моді. Проблема лише в тому, що більшість іммігрантів, які прибувають в Індію, — це мусульмани, а їх амністія і право на громадянство не стосується. Зате вони підлягають депортації.

У діяльності Москви на Близькому Сході спостерігається певний дуалізм — вона відзначає суб’єктність регіону, однак користується ним лише як інструментом у своїх відносинах із Заходом.

Останнім часом у регіоні відбулися різні події: від терактів до інтервенції Туреччини в Сирії. Сприйняття цих подій Росією дуже неоднозначне.
З одного боку, для російської верхівки ці події стали приводом для стурбованості, а з іншого — певним шансом.
Важливою причиною стурбованості Москви є обмежений набір російських інструментів впливу на ситуацію. Кремль виходить із посилання, що два елементи — військова присутність у Сирії та можливість грати роль посередника — неминуче наближаються до кінця або у найкращому випадку існує загроза, що так станеться.

Європейський Союз вступив у новий 2020 рік з новою Європейською комісією на чолі з німкенею Урсулою фон дер Ляйєн, з остаточним рішенням Великої Британії завершити вихід з Євросоюзу та з низкою внутрішніх і зовнішніх проблем.
Аналітична європейська преса стурбована, що за цих турбулентних часів Євросоюз, здається, втрачає «тверду» руку німецького канцлера Ангели Меркель. Вона вже оголосила, що восени 2021 року не висуватиме своєї кандидатури на посаду канцлера вп’яте.
Ймовірний новий німецький федеральний канцлер муситиме витратити певний час на здобуття політичного авторитету. Тому вважається, що найбільш імовірним новим лідером Євросоюзу стане чинний президент Франції Емманюель Макрон. Принаймні він намагається приміряти на себе роль лідера Євросоюзу.

Увесь 2019 рік тривала запекла американсько-китайська торговельна війна. Президент США Дональд Трамп намагався реалізувати свої передвиборчі обіцянки та повернути до Сполучених Штатів Америки індустріальне виробництво. Це було неможливо зробити без конфлікту з головною нацією експортерів, якою є китайці.

У підсумку сторони завдали по економіці один одного потужні удари, запровадивши тарифні та митні обмеження на товарообіг.     Наприкінці минулого року відбулися телефонні переговори президента США Дональда Трампа і китайського лідера Сі Цзіньпіна. За результатом бесід стало зрозуміло, що є підстави вважати на появу шансів досягнення торговельного компромісу.