Економіка єврозони за результатами першого кварталу 2014 року не виправдала очікувань експертів. Зростання ВВП цього регіону залишилося на рівні торішнього четвертого кварталу — всього 0,2%, що вдвічі менше за прогнози економістів. Це не означає, що економіка єврозони впала в рецесію, а лише свідчить про те, що на шляху до її одужання виникло більше труднощів, ніж передбачали. Рецесія вже закінчилася, та деякі європейські держави, зокрема Італія, не змогли досягти економічного піднесення, хоча від них цього чекали. 

Бізнес і домогосподарства налаштовувалися на те, що економіка таки прискорить свої темпи, адже ситуація в ній наприкінці минулого року була непоганою. Експерти згадують тривалий період адаптації до змін після фінансової кризи у США, коли спочатку економіка зростала швидкими темпами, а у 2010–2012 роках уповільнилась усупереч позитивним очікуванням. Але потім виплуталась із негараздів.

Так буде і в Європі, сподіваються аналітики. Поки ж перевершила всі позитивні прогнози Німеччина, яка залишається локомотивом європейської економіки. Слабке зростання ВВП в єврозоні за експортними каналами поки не зачіпатиме України, зазначають вітчизняні експерти. У той же час вони мають надію, що гальмування сусідського розвитку підвищить імовірність того, що Європейський центробанк улітку вживатиме заходів для пом’якшення монетарної політики.

Україні вдалось уникнути дефолту завдяки фінансовій допомозі від МВФ, Світового банку, ЄБРР, урядів США, Канади, Японії, Євросоюзу, заявив глава Кабміну А. Яценюк, доповідаючи у Верховній Раді про роботу уряду впродовж 100 днів. Прогнози тих, хто боявся дефолту і стверджував, що МВФ не збирається кредитувати Україну до президентських виборів, не збулися. Після трирічної перерви МВФ відновив надання фінансової допомоги нашій країні. І не лише 30 квітня підписав угоду про виділення 17,1 млрд дол. у рамках кредиту Stand-by, а й у безпрецедентно короткі строки — 6 травня — переказав перші гроші (3,2 млрд дол.). 

І це притому, що навіть оптимістично налаштовані вітчизняні аналітики запевняли — на це знадобиться мінімум два тижні. Перший транш спрямували на скорочення бюджетного дефіциту (за 2013 р. він становив 65 млрд грн) і на поповнення золотовалютних резервів (їх обсяг упав до 14,227 млрд дол.). Наступні транші надходитимуть обумовленими частинами до березня 2016 р. Їх акуратне переказування пов’язане з виконанням вимог МВФ до нашого уряду.

Те, за що українці віддавали свої життя, нарешті сталося: Угода про асоціацію з ЄС підписана. Її політична частина стала реальною ще в березні. А щоб завершити процес і схвалити економічну складову, чекали виборів Президента України. Одночасно з Києвом такі угоди уклали ще дві пострадянські держави — Грузія і Молдова. 

 27 червня — історичний день, можливо, найважливіший для України після визнання її незалежності. Він доводить, як радикально може змінитися ситуація за короткий час, якщо воля людей сильна. Угода про асоціацію з ЄС стосується не лише політики та економіки. Це — символ незламної волі і пам’яті про тих, хто пожертвував собою заради кращого життя. І нагадування про те, якими мають бути цінності нової Європи, що створюються людьми, котрі хочуть жити у справедливому світі.

Співпраця нашої країни з ЄС почалась у 1998 році. Тоді набрала чинності Угода про партнерство і співпрацю. У документі не йшлося про європерспективи України. Через рік президент Л. Кучма заявив, що метою нашої країни є підписання Угоди про асоціативне членство в ЄС. Після Помаранчевої революції третій президент України В. Ющенко визначив європейський вектор пріоритетом зовнішньої політики.

Необхідність упровадження сучасного агрострахування, яке б повною мірою відповідало кращим світовим стандартам та національним особливостям, у нашій країні назріла вже давно. Для прискореного вирішення цього питання недавно було розроблено проект Концепції розвитку системи страхування сільськогосподарської продукції в Україні. Про особливості цього документа розмовляємо з генеральним директором об’єднання страховиків «Аграрний страховий пул» Віталієм Самарським. 

 — Що підштовхнуло до необхідності підготовки проекту Концепції?

— Саме життя. Ми знаємо, що Україна входить до числа світових лідерів із виробництва сільськогосподарської продукції, посідає провідні позиції з виробництва багатьох культур — соняшника, ячменю, пшениці, кукурудзи. Разом із тим у нас відсутня ефективна загальнодержавна система страхування сільськогосподарських ризиків, яка забезпечила б належний захист як для агровиробників, так і для державних інвестицій.