Між тим сплата внесків цією категорією працівників до Єдиного фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування майже у 2 рази перевищувала цей показник порівняно з іншими категоріями працюючих. Це мало б забезпечити відповідну соціальну гарантію держави при виході даних працівників на заслужений відпочинок.
Але уряд часів Яценюка — Гройсмана не оцінив належним чином праці зазначеної категорії працівників.
Вольовим рішенням для пенсіонерів, які вийшли на пенсію до 2016 року, було скасовано встановлений раніше перерахунок та індексацію пенсій, чим грубо і безпідставно порушено 11 статей Основного Закону держави — Конституції України, а також інших законів і нормативно-правових актів.
Низкою законів держава обмежила права зазначених категорій громадян на належний розмір пенсійного забезпечення, позбавивши їх будь-якого перерахунку, незважаючи на те що у частині 3 ст. 22 Конституції України сказано про неприпустимість звуження змісту й обсягу існуючих прав і свобод.
Крім того, таким рішенням чиновники грубо порушили норму Закону України від 16.03.16 р. № 1024, яким ратифіковано 102 Конвенцію Міжнародної організації праці «Про мінімальні норми соціального забезпечення». Відповідно Україна взяла на себе зобов’язання переглядати ставки пенсійних виплат, зокрема по старості, у разі істотних змін у загальному рівні заробітної плати, якщо такі зміни відбуваються внаслідок істотних змін у вартості життя.
Таким чином, влада, відмовляючи колишнім держслужбовцям у перерахунку пенсії, коли істотно зростає вартість життя, не дотримується норм і вимог зазначеної Конвенції МОП. Такі дії вкотре підтверджують фактичне звуження соціальних гарантій, змісту, обсягу прав і свобод особи та підтверджують факт явної дискримінації вказаних пенсіонерів.
Внаслідок таких протиправних дій сьогодні більша частина колишніх держслужбовців із великим стажем роботи, маючи високу кваліфікацію, отримують пенсію в 2–3 рази меншу, ніж держслужбовці, які в даний час виходять на пенсію з аналогічної посади.
Як наслідок — держслужбовці, які вийшли на пенсію до 2016 року, зараз мають розмір пенсії на рівні менш кваліфікованих працівників, а в ряді випадків — навіть нижчі. Це вкрай несправедливо!
Сьогодні пенсіонери — колишні держслужбовці, які були на посадах провідний і головний спеціаліст, мають щомісячний розмір пенсії 2,5 тис. грн — 3,5 тис. грн. У разі перерахунку зазначених пенсій на загальних підставах (як це пропонує Мінсоцполітики) вона не досягне і 3 тис. грн.
До прикладу: колишній провідний спеціаліст 8-го рангу держслужби З. Й. Бриль, у якої за плечима 42 роки загального трудового стажу, в тому числі 22 роки держслужби, отримує пенсію 3273 грн на місяць. Коли вона спробувала скористатися рекомендованим Мінсоцполітики переходом на «осучаснену» пенсію на загальних підставах, то виявилося, що вона становила б на 500 грн на місяць менше.
Все це відбувається в умовах, коли вартість життя в Україні, за офіційними даними, зросла за останні 10 років (з часу останнього перерахунку пенсій державним службовцям) на 360%, тобто це означає, що в реальних вимірах пенсія зменшилась у 3,6 раза.
Завдяки таким протизаконним діям ця категорія пенсіонерів уже понад 12 років узагалі викинута за борт соціальної справедливості.
А тому не дивно, що понад 22 тисяч пенсіонерів держслужби протягом останніх років звернулися в різні інстанції з вимогами і проханнями щодо виправлення такого становища.
Слід віддати належне, що завдяки розумінню окремих суддів майже 70 колишніх держслужбовців отримали рішення про перерахунок та індексацію їх пенсій. Парадоксально, але це зумовило ще одне протиріччя у застосуванні чинного законодавства.
Варто сказати, що у Верховній Раді попереднього скликання були підготовлені до розгляду кілька законопроектів щодо усунення цих недоліків. Щодо окремих із них відбулося схвалення у відповідних комітетах. Але вони чомусь не були внесені до порядку денного на розгляд депутатів. Спікер А. В. Парубій залишався глухим і сліпим до проблем несправедливо ображених пенсіонерів.
Кілька депутатів нинішнього скликання Верховної Ради також підготували проєкти законів з даного питання, але розгляд їх з невідомих причин зволікається.
Дуже сподіваємося, що до цієї справи долучиться Комітет ВРУ з питань соціальної політики та ветеранів, який очолює Г. М. Третьякова, а також деякі інші зацікавлені комітети. На особистому прийомі пенсіонерів-держслужбовців вона і її колеги, надіємося, переконались у необхідності поновлення соціального захисту зазначених пенсіонерів, вишукати відповідні кошти, як це вже зроблено для військових, чорнобильців і нещодавно — з 1 січня 2020 року і для працівників правоохоронних органів.
Факти порушення прав пенсіонерів держслужби неодноразово зазначались у щорічних звітах Уповноваженого ВРУ з прав людини, але закінчувалися вони замовчуванням і байдужістю з боку відповідних органів влади.
З цих причин Уповноважена з прав людини Л. Денісова направила до Конституційного Суду України конституційне подання від 18.11.19 р. № 5/7129(19) щодо грубого порушення норм Конституції України вищевказаних законів України і постанов КМУ.
Відмова від позитивного вирішення цього питання та посилання на брак бюджетних коштів не відповідає дійсності, оскільки працівникам бюджетної сфери за останні роки зарплати і пенсії неодноразово підвищувалися. Створюється багато нових органів управління і структур (не завжди потрібних) із надмірно високими розмірами зарплати.
Виникає закономірне запитання, чому на всі вказані категорії пенсіонерів знаходяться кошти на підвищення пенсій, а ветеранам держслужби немає?
А найголовніше! Верховна Рада України, уряд у першу чергу повинні працювати відповідно до Основного Закону України і забезпечувати контроль за дотриманням його норм!
Верховний Суд України у своїх рішеннях також неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для порушення законодавства та зменшення будь-яких виплат.
Така правова позиція підкріплена Конституційним Судом України у рішеннях від 20.03.02 р. № 5-рп/2002, від 17.03.04 № 7-рп/2004, від 09.07.07 р. № 6-рп/1007, в яких зазначено про неможливість поставити встановлені раніше і гарантовані законом виплати в залежність від видатків бюджету.
Люди не розуміють, чому потрібно докладати стільки зусиль і часу, щоб донести очевидні речі до чиновників — як колишніх, так і нинішніх?
Багато із зазначених пенсіонерів похилого віку в пошуках відновити справедливість значно втратили своє здоров’я, а деякі з них — і навіть життя.
Таким чином, бюрократична тяганина триває. Тому колишні держслужбовці змушені знову порушувати ці питання перед новим керівництвом Мінсоцполітики, урядом країни, Верховним Судом, новим складом парламенту, Президентом України і навіть перед Європейським судом з прав людини.
Обійдені увагою держави пенсіонери держслужби дуже сподіваються на відновлення конституційних засад і забезпечення соціальної справедливості.
Валентина СКОРОПАДСЬКА,
заслужений журналіст України
