Отже, обидва літаки пасажирські і обидва збиті ракетами, випущеними із російських систем: MH17 збив «Бук», а літак МАУ — «Тор». Ці обставини примушують порівнювати ситуації і думати про те, як розслідування причин знищення літака «Міжнародних авіаліній України» може вплинути на судовий процес у Нідерландах.
В українському інформаційному просторі вже лунають деякі застереження. Нібито якщо Україна сприйматиме як належне офіційну версію Ірану про «людську помилку», що призвела до загибелі 176 людей, то чи не скористується Російська Федерація подібною аргументацією на судовому процесі у справі збиття MH17?..
Тим більше що екс-командира «протиповітряної оборони» угруповання «ДНР» Володимира Цемаха, якого звинувачують у причетності до збиття малайзійського «Боїнга», Україна передала Росії в рамках обміну полоненими.
Натомість інші експерти вважають — ситуації, за яких зазнали катастрофи «Боїнги» в Ірані та на Донбасі, порівнювати взагалі некоректно. Так вважає, зокрема, експерт із міжнародного повітряного права Андрій Козлов. Свого часу він брав участь у розслідуванні багатьох авіаційних подій, у тому числі катастрофи літака «Ту-154» над Чорним морем у жовтні 2001-го.
Стосовно нинішньої ситуації Андрій Козлов пояснює: «Досить різні зенітні ракетні комплекси, якими були вражені «Боїнги» — український та малайзійський; різні методи наведення, командний і напівактивний відповідно.
Іранці діяли у знайомому, звичному суверенному повітряному просторі поруч зі злітно-посадковою смугою, з якої щодня тим самим курсом і за тією самою схемою злітають та набирають висоту сотні літаків. Вони працювали у знайомій, звичній взаємодії з органами управління повітряним рухом.
Ті ж, хто збив «Боїнг» на Донбасі, діяли майже за партизанських умов, із засідки — після вторгнення на українську територію. Проте схожим в обох випадках, на мою думку, була наявність якоїсь станції цілевказівки (радар для раннього виявлення і супроводу цілі з первинною видачею інформації на ціль. — Авт.). Вона і дала первинне наведення у напрямку на ціль.
Іранці стверджують, що сплутали пасажирський літак із крилатою ракетою. Хоча за своїми висотними, швидкісними, спектральними характеристиками, напрямком руху — ці цілі, м’яко кажучи, різні. Однак потрібно враховувати, що всіма подробицями ми поки не володіємо. Чи знатимемо їх? Чи увійдуть вони у фінальний звіт? Великі запитання.
У будь-якому разі для встановлення розміру відшкодування важливим є достеменне відтворення всіх елементів цієї трагічної події для їх системного сприйняття, а отже — визначення ступеня вини».
Як повідомляється, дослідження обох чорних скриньок збитого в Ірані українського авіалайнера проходитиме в Україні за участю експертів французького Бюро розслідувань і аналізу питань безпеки цивільної авіації.
Хронологія офіційних заяв про авіатрощу PS 752
Першим з офіційних осіб про збиття українського літака іранською ракетою прямо заявив прем’єр-міністр Канади. 9 січня, посилаючись на «низку джерел», зокрема на дані канадської розвідки, Джастін Трюдо сказав: «Дані вказують на те, що літак був збитий іранською ракетою класу «земля — повітря». Це могло статися ненавмисно».
11 січня, тобто на четвертий день після загибелі «Боїнга» рейсу PS 752 Тегеран — Київ, президент Ірану Хасан Роухані написав у Твіттері, що «до жахливої катастрофи українського літака призвели ракети, випущені через людську помилку».
Невдовзі «повну відповідальність» за збиття українського літака узяв на себе Корпус вартових Ісламської революції (КВІР). У виступі на державному телебаченні Ірану командувач повітряними силами військового формування Амір Алі Хаджизаде визнав, що український цивільний літак був помилково «ідентифікований як крилата ракета».
Того ж дня, 11 січня ввечері, Офіс Президента України оприлюднив відеозвернення, в якому, коментуючи розмову з президентом Ірану, Володимир Зеленський наголосив: «Ми домовилися, що ніхто не відкрутиться». Також від імені українського народу Зеленський подякував лідерам США, Канади, Великої Британії, інших країн за «наполегливу позицію й підтримку».
14 січня, незабаром після заяви президента Ірану Хасана Роухані про необхідність створення спеціального суду у справі про збиття літака рейсу PS 752, офіційний Тегеран повідомив про арешти у рамках розслідування причин авіакатастрофи біля іранської столиці.
Провина окремих осіб чи провина держави?
Юрист із міжнародного повітряного права Андрій Гук вважає, що стверджувати, нібито Іран узяв на себе відповідальність чи визнав власну провину — неправильно. «Іран визнав певні факти — наприклад помилку при запуску ракети. Це не одне й те ж саме з провиною держави», — вважає він.
Свою точку зору Андрій Гук докладно обґрунтував, сказавши таке: «Всюди повторюються формулювання unintentional («ненавмисно»), by mistake («помилково»). Це почалося із заяв прем’єр-міністра Канади Джастіна Трюдо та прем’єр-міністра Великої Британії Бориса Джонсона.
Заяви про «ненавмисність» та «помилковість» одразу дали Ірану можливість виходу із цієї ситуації — він фактично повторив те, що сказали до нього. А по суті я бачу тільки визнання того, що іранська ракета була запущена внаслідок помилки. Сказати про відповідальність конкретних людей, які натискали на кнопку, — одна площина проблеми.
Отже, якщо у фінальному звіті Іран назве причиною катастрофи всього-на-всього таку помилку, це далеко не означатиме, що держава бере на себе відповідальність і вину».
Дещо іншої точки зору на те, визнав чи не визнав Іран свою провину у катастрофі літака МАУ, дотримуються інші правники. Так, юрист-міжнародник Борис Бабін зауважив: «Іран визнає: так, це моя суверенна територія, це були мої комбатанти, вони це зробили. І це вже є визнанням відповідальності».
Завідувач кафедри міжнародного права і порівняльного правознавства Національного авіаційного університету Тимур Короткий звертає увагу, що на даному етапі розслідування домінуючою версією катастрофи рейсу PS 752 залишається помилка осіб зі складу збройних формувань Ірану (йдеться про КВІР. — Авт.).
«Як випливає з четвертої статті Статей про відповідальність держав за міжнародно-протиправні діяння, поведінка збройних формувань, які діють від імені держави, присвоюються Ірану в цілому як державі, — зазначає він. — Якщо буде доведено, що до катастрофи рейсу PS 752 призвели навмисні дії, це кардинально змінить кваліфікацію ситуації і, відповідно, ступінь відповідальності Ірану».
Справа MH17 — один з епізодів майбутнього судового процесу в Гаазі
У листопаді минулого року Міжнародний суд ООН визнав юрисдикцію у справі України проти Російської Федерації. Позов України про застосування Міжнародних конвенцій про боротьбу з фінансуванням тероризму та про ліквідацію всіх форм расової дискримінації Суд задовольнив, заперечення Росії — відхилив і тепер має перейти до безпосереднього розгляду справи по суті.
Докладно важливість процесу й подальші сценарії розвитку подій, зокрема, проаналізувала екс-заступниця міністра закордонних справ Олена Зеркаль. Вона наголошує, що до грудня нинішнього року в Росії є час, щоб подати контрмеморандум, в якому серед іншого «вона повинна пояснити, як її 53-я бригада доставила на територію України «Бук».
Нагадаємо, що на даний момент установлено: з такого зенітно-ракетного комплексу, який належав 53-й зенітно-ракетній бригаді, російські збройні сили в липні 2014-го над Донбасом збили малайзійський літак рейсу МН17.
Також Олена Зеркаль попереджає: Росія намагатиметься змусити Україну відкликати свій позов, відмовитися від розгляду справи в Міжнародному суді ООН.
«Для країни-агресора цей варіант найкращий, він дозволить їй вийти сухою з води. А Україна втратить історичний шанс визнати Росію порушником міжнародного права й отримати належну компенсацію за такі порушення», — вважає дипломат.
Чи «не запозичить» російська сторона під час майбутнього судового процесу аргументацію про людську помилку, використану керівництвом Ірану та західними лідерами у заявах про збиття українського «Боїнга»?
Ймовірність подібного розвитку подій прокоментував юрист-міжнародник Борис Бабін: «Насправді визнання Іраном провини у справі рейсу PS 752 дуже негативно впливає на майбутні позиції Російської Федерації в суді. Іран узяв на себе відповідальність через кілька днів після катастрофи.
А Росія своєї провини за MH17 не визнає протягом понад п’ятьох років. Україна сьогодні має усіляко підкреслювати: «Ось, бачите, Іран — країна хоча й своєрідна, проте чітко дотримується міжнародних зобов’язань стосовно визнання факту збиття, щодо відшкодувань та таке інше».
Це наш «плюс» у справі з малайзійським «Боїнгом» рейсу MH17. А от «мінусом» я бачу абсолютно дивну заяву Посольства України в Тегерані вранці після трагедії, коли дипломатична місія назвала причиною трагедії літака «Міжнародних авіаліній України» «аварію двигуна», натомість версію теракту чи ракетної атаки виключила (згодом цей допис українське посольство в Ірані зі сторінки прибрало. — Авт.).
Слід, на мою думку, встановити обставини, хто з наших дипломатів і чому пішов всупереч українській державі, українській авіакомпанії. З тим, щоб якщо у Гаазі Росія почне проводити недоречні паралелі, закидаючи, що «ви у подібній ситуації вдавалися до схожих оцінок», Україна повинна мати чітку і однозначну відповідь про особисту помилку конкретної людини та оперативне виправлення цієї помилки».
Доцент кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка Захар Тропін також дотримується точки зору, що збиття літака МАУ іранськими силами та малайзійського борту MH17 підконтрольними Російській Федерації збройними формуваннями — дійсно є різними ситуаціями. Як змістовно, так і юридично.
«У випадку з Іраном держава прямо визнала помилку своїх військових, що означає визнання відповідальності. Питання лише в її обсязі, — вважає експерт. — А у справі з MH17 ідеться про терористичний акт, скоєний незаконними збройними формуваннями на Донбасі з переданої Російською Федерацією зброї. Тут питання відповідальності ще відкрите, оскільки при всій своїй очевидності необхідно довести рівень залучення Росії до цих подій».
Формально, каже Захар Тропін, одна справа ніяк не впливатиме на іншу, але водночас юрист зауважує: «В частині трагедії МН17 питання, чи був це акт державного тероризму чи ні, що взагалі вважати тероризмом та які його ознаки з точки зору міжнародного права, стануть основними під час розгляду справи по суті в Міжнародному суді ООН та притягнення Російської Федерації до відповідальності за порушення Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму.
В цьому сенсі майбутній процес щодо MH17 буде першим таким міжнародним судовим процесом. Фактично тестовим».
Ключові тези
Літак Boeing 737-800 NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» (рейс PS 752, реєстраційний номер UR-PSR) вилетів близько 6:10 8 січня маршрутом Тегеран — Київ, зник із радарів через кілька хвилин після підйому в повітря.
Загинули всі 176 людей, які були в літаку, — 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Авіакомпанія МАУ опублікувала списки загиблих пасажирів і членів екіпажу.
Серед загиблих у катастрофі було найбільше громадян Ірану (82 людини) і Канади (63 людини), а також 11 громадян України (2 пасажири і 9 членів екіпажу), 10 громадян Швеції, 4 — Афганістану, 3 — Німеччини і 3 — Великої Британії, повідомив міністр закордонних справ України Вадим Пристайко.
Літак був збудований у 2016 році, отриманий МАУ безпосередньо із заводу Boeing, пройшов останнє планове технічне обслуговування 6 січня нинішнього року. МАУ заявляє, що гарантує справність своїх літаків і високу кваліфікацію пілотів.
Згідно з першою реакцією іранської сторони літак розбився через технічні причини, які призвели до аварії двигуна.
11 січня, через 3 дні після катастрофи, президент Ірану Хасан Роухані визнав, що іранські військові помилково збили пасажирський Boeing 737 «Міжнародних авіаліній України». Він розпорядився знайти винних у цій трагедії.
Командувач повітряними силами Корпусу вартових Ісламської революції Амір Алі Хаджизаде повідомив, що оператор протиповітряної оборони Ірану самостійно вирішив випустити крилату ракету по літаку, не зумівши зв’язатися з командуванням.
Ярослав ГАЛАТА
