Загалом внесені до законопроекту цифри «радують і око, і слух». Але й претензій до нього багато.
За висновками експертів, Рада, по-перше, поки не видала на-гора «проривних» законопроектів, які б забезпечували обіцяне прем’єром Олексієм Гончаруком 5–7% економічне зростання. А по-друге, в ньому дуже чітко простежуються ті самі «шкурняки» (калька з російської «шкурный интерес» — особиста зацікавленість, вигода. — Авт), від яких розробники бюджету усіляко відхрещуються.
Бюджетний кодекс вимагає, щоб проект бюджету на наступний рік був внесений до парламенту не пізніше 15 вересня. Цього року крайній термін припадав на неділю. І, схоже, забобонні чиновники не ризикнули подавати його напередодні — в п’ятницю 13-го.
Тому презентація головного кошторису країни відбулась у вихідний день. А вже в понеділок текст законопроекту з’явився на сайті ВР, а його роздруковані версії — на фото окремих співробітників Мінфіну.
Розробляли документ майже два тижні, відштовхуючись від макропоказників, озвучених ще навесні цього року.
«За два тижні абсолютно неможливо було переглянути і макропрогнози, і все інше. Це буде зроблено в жовтні між першим та другим читанням. Зараз цей документ ми передаємо в парламент для того, щоб отримати зворотний зв’язок від народних депутатів.
Після того як програма діяльності уряду буде затверджена, протягом жовтня разом із народними депутатами ми доопрацюємо цей проект бюджету, щоб до 2 листопада країна отримала принципово нової якості проект держбюджету на наступний рік», — заявив Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук під час його презентації 15 вересня на засіданні КМУ.
Загалом у бюджеті-2020 поки що не знайшли відображення скільки-небудь значущі реформи. У Кабміні визнають, що це — перша версія кошторису, яка за інерцією дісталася новому уряду.
Принципових змін порівняно з бюджетами попередніх років у проекті закону про бюджет на 2020 рік немає. Але наміри в майбутньому планувати бюджет країни не на рік, а на три роки — позитивний крок. Про це в ефірі Українського радіо заявив член економічного дискусійного клубу Євген Олейніков. Тобто, за словами експерта, він так само дефіцитний.
«Фактично нам не вистачає коштів навіть на поточне утримання державного апарату, виконання державних функцій. Він так само передбачає підвищення соціальних стандартів — мінімальної пенсії та прожиткового мінімуму... Таким же великим залишається дефіцит Пенсійного фонду, який потрібно дотувати», — додав він.
Економіст зазначив, що більш показовим буде вже бюджет наступного 2021 року, оскільки ґрунтуватиметься уже на результатах роботи нового уряду. Наміри прем’єра Гончарука в майбутньому складати план бюджету не на рік, а на три Олейніков схвалює.
Між тим міністр Кабінету Міністрів Дмитро Дубілет, шукаючи яскраву характеристику для прийнятого документа, не стримував гордощів.
«Обговорювали з колегами-міністрами, як його назвати. Наприклад, «Бюджет розвитку» (саме таку назву носив попередній бюджет уряду Володимира Гройсмана. — Авт.) або «Бюджет ефективності»... Поки що мені найбільше подобається неофіційна назва ББШ — «Бюджет без шкурняків».
«Шкурняк» — це тема, яка лобіюється в інтересах окремих політиків. Один з перших термінів, який я дізнався на новому місці роботи. Сподіваюся, скоро знову його забуду», — написав Дмитро Дубілет на своїй сторінці у ФБ, чим збурив неабияку дискусію.
Пікантності додало те, що допитливі читачі таки знайшли ці «шкурняки» у схваленому міністрами кошторисі країни. Зокрема, на словах Президент відмовляється від державних дач, а тим часом ДУСі (Держуправління справами), як і раніше, виділяється 80 млн грн на утримання заповідних резиденцій типу Залісся.
Або таке. Під час передвиборчої кампанії Зеленський і команда критикували уряд Гройсмана за те, що він, по суті, фінансує «хотєлки» мажоритарників через Державний фонд регіонального розвитку. І навіть призупинили видатки з цього Фонду, як тільки прийшли до влади.
Але в новому бюджеті в наступному році на його діяльність планують витратити 9,5 млрд грн (порівняно з 7,6 млрд грн минулого року). На розвиток програми «Електронна держава» в бюджеті, наприклад, передбачено 80 млн грн. Водночас на доставку паперової пошти між органами влади передбачено аж 206 млн грн.
Іншими словами, наповнюючи головний фінансовий документ загадками та невизначеністю, а також визнаючи його відверту «рамковість», розробники ризикують отримати «постріл у ногу», а саме — зниження довіри до своїх подальших дій як із боку фахівців, так і виборців. Оскільки політична відповідальність повністю лягає на плечі правлячої партії.
З іншого ж боку — чим більше дискусій, тим більша ймовірність врахування найбільш адекватних зауважень у наступних «ітераціях» бюджетного проекту.
Марина НЕЧИПОРЕНКО,
Укрінформ
