Цього дня в багатьох українських містах і селах проводяться акції пам’яті загиблих. У Києві, зокрема, перші особи країни, громадські діячі, політики покладають квіти до Алеї Героїв Небесної Сотні, відбуваються інші заходи.
Неофіційним гімном Небесної Сотні стала старовинна лемківська пісня «Плине кача...», під яку у лютому 2014-го на Майдані прощались із загиблими.
Серед тих, хто загинув у ті трагічні зимові дні 2014-го, були люди, різні за віком, статками, соціальним статусом, віросповіданням і навіть політичними поглядами. Але всі вони об’єдналися, прагнучи жити у вільній, цивілізованій країні.
Початок протестів на Євромайдані збігся з 9-ю річницею Помаранчевої революції. Однак причини їх виникнення дещо різнились. Якщо, скажімо, протести у 2004-му були викликані спробами сфальсифікувати результати президентських виборів, то протести у 2013-му спровокувала тодішня влада, призупинивши процес євроінтеграції України.
Акції на підтримку євроінтеграційного шляху України провели в 46 містах 22 країн світу: найбільше Євромайдан підтримали в США, Канаді та Австралії.
На підтримку євроінтеграційного шляху України мітингували навіть в Індії та Південній Кореї. Зокрема, більше 1300 українців, що живуть за межами країни, влаштували всесвітній флешмоб і прийшли на роботу у вишиванках.
На Євромайдані зробили свою Стіну плачу та боротьби або, як її ще називали, Стіну гордості. Це — огорожа, зроблена із сотень дерев’яних брусків, на кожному з яких було написано назву міста України, з якого прибули активісти до столиці.

Сергій ЗЯТЬЄВ